Boku ni mo yoku wakarimasen

トイレ個室入室から１２０秒経過　/тоіре кошіцу нюушіцу-кара 120-бьоо кеіка/
Від входження до кабінки минуло 120 секунд
排尿ならできれば９０秒以内にしてよね /хаіньоо нара декіреба 90-бьоо-інаі-ні шіте йо не/
У разі сечовипускання вкладайся у 90 секунд, якщо змога

Гумор ситуації полягає в тому, як своєрідно охоронниця-андроїд тлумачить заходи з безпеки своєї підопічної…
Тут ітиметься не так про граматику, як про словництво, бо ці речення можна розбирати буквально по словах. Дослівно зміст наступний: «Туалету-приватного-відсіку-входження-від 120-секунд проходження-часу. Сечовипускання-なら якщо-змога 90-секунд-以内-в роби.»

なら ми бачили в попередньому дописі. Воно уточнює, що сказане стосується конкретно цієї, обраної з-поміж різних варіантів теми.
А 以内 — це наросток з порівняльно-обмежувальним складником 以. Цей складник допомагає описувати області, у яких може перебувати предмет обговорення. Якими є ці області та як вони розташовані відносно пов'язаного слова (N), визначає наступний складник. Звучить страх як заплутано, але зараз поясню на найпоширеніших прикладах.

• Власне 以内 /інаі/ (内 — в, всередині) означає «(строго) в межах N». Якщо пов'язаним словом, до якого тулиться наросток, є кількість часу, то виходить «не довше за N».
• 以下 /іка/ (下 — низ) — «не більше/вище за N». На відміну від 以内, воно вказує не на обмежений з усіх боків проміжок/область, а на рівень до верхньої межі, на область «вниз» відносно N.
• Його протилежність 以上 /іджьоо/ (上 — верх) означає «понад, не менше/нижче за N».
• Дуже часто зустрічається 以外 /іґаі/ (外 — зовні) — «за винятком, крім N». Пов'язане з таким наростком слово вказує на щось, відносно чого будь-що решта перебуває буквально «по інший бік, поза ним». Утім, наскільки я знаю, японське 以外, на відміну від китайського, не є протилежністю 以内. Тобто воно вказує лише на виключення самого пов'язаного слова з обговорення і не використовується на позначення виходу за його межі, як у разі числових проміжків, скажімо.
• 以前 /ідзен/ (前 — перед, до) — «раніше [за], ще до N». Власне, найчастіше використовується не як наросток, а як самостійне поняття «раніше [колись]».

Існують також інші, з якими я особисто майже не стикався. Але, гадаю, сам принцип дії цього складника зрозумілий.
Щодо перекладу, то я в ньому об'єднав оце 以内 та して (тут «роби») в одному нашому дієслові «вкладайся (встигай)». На жаль, я не можу судити, чи присутня в мові дівчини-андроїда якась механічність, бо як на мене, це цілком звичайний канцелярський стиль, котрим у манзі розмовляє чи не кожний «діловий» персонаж (характерною рисою є ланцюжки понять замість нормального оформлення зв'язків між словами з допомогою службових елементів, а також позначення дій коренями замість повноцінних розповідних форм дієслова).

道具を見るのと同じ目で見られるのも… 自我の薄かったあの時なら耐えられました
/дооґу-о міру но-то онаджі ме-де мірареру но-мо… джіґа-но усукатта ано токі нара таераремашіта/
І те, що на мене дивляться, наче на знаряддя… Коли моє Я було слабким, отоді я могла це витримати.

Спочатку про виділений шматок. Це не те щоби якась формальна конструкція, просто з допомогою ОЗНАЧЕННЯ目で японці інколи висловлюють, «яким оком», тобто з якими нюансами відбувається споглядання. Прикладом цього може бути як щось очевидне за значенням: 残念そうな目で («жалісним оком» — з жалем) — так і щось ідіоматичне: 白い目で («білим оком» — відчужено, презирливо) чи 長い目で («довгим оком» — з прицілом на майбутнє, враховуючи перспективи). У нашому випадку означенням виступає ціле речення: 道具を見るのと同じ — «так само, як дивляться на знаряддя».

( Читати далі: )

Щойно пообіцяв, майже одразу спіймав у манзі приклад з прислів'ям.

あいつと友達なんだって⁈ /аіцу-то томодачі на н да тте/
Ви ж оце з ним друзі?!
類は友を呼ぶって言うか？ /руі-ва томо-о йобу тте іу ка/
Як то кажуть, два чоботи — пара?

Довго думав, як саме перекласти оце 類は友を呼ぶ зі збереженням тонких відтінків ситуації, та не зміг. Тому допасував до контексту у вигляді несхвального «один одного варті».
А втім, найближчим відповідником є англійське «Birds of a feather flock together» або щось на зразок «подібне притягує подібне.
Дослівно 類は友を呼ぶ означає «щось-подібне (類) кличе друга» і використовується як у схвальному, так і несхвальному значенні.
На жаль, я не можу переконливо пояснити навіть собі, чому не вважаю достатньо точним відповідником наше «свій свояка вгадає здалека» та подібні до нього — принаймні в цьому контексті, коли один персонаж нагадує поведінкою іншого. Можливо, я просто не маю рації…

( Трохи граматики )

Оскільки цей допис виявився таким кропітким, що я пишу його вже другу добу, то я вирішив зрештою не розмотувати далі те простирадло, а розбити його на дві частини. Початок ось тут.
Отже, ходімо далі!

( Граматичні пояснення: )

先に笑った方の負けってルールで。 /сакі-ні варатта хоо но маке тте рууру де/ — Правило таке: хто першим засміється, той програв

Речення просте, але його будова є доволі цікавою.
( Граматичний розтин: )

驕りたければ驕ればいい /оґорітакереба оґореба іі/ — Вихваляйся собі, скільки влізе

Переклад — це вже моя стилізація, а фактично це речення означає «можеш вихвалятися, якщо хочеш (вихвалятися)». Тут поєдналися одразу три граматичні явища, які ми зараз витягнемо на світ божий.

По-перше, тут двічі повторюється дієслово 驕る /оґорӱ/ — у двох різних формах. Приблизне значення цього дієслова — «бути зарозумілим». Я переклав його як «вихвалятися», щоби це було одним словом і пасувало до контексту — персонаж перед цим проголошував, що впорається, бо не збирається програвати ворогам, після чого отримав від них таке зауваження.

Форма 驕れば, що йде другою — це так звана умовна форма. Для дієслів вона утворююється додаванням -ば до четвертої основи (тієї, що закінчується на звук «е»). Така умовна форма говорить про «якщо» в загальному сенсі, без уточнення будь-яких часових чи контекстних нюансів, тобто у нас це просто «якщо вихвалятися».

Коли до умовної форми додається いい, виникає цікава річ, яка означає міркування про сприятливість такої умови, тобто українською це може бути порада (як варто вчинити), дозвіл-згода (як у нашому випадку), висловлення бажаності цього (нехай би) тощо… А буквально: «якщо робити це, (це є) добре».

А на початку речення дієслово виглядає трохи інакше. Це та сама умовна форма, але не від 驕る, а від 驕りたい. 驕りたい утворено додаванням -たい до другої основи дієслова (驕り). Разом воно означає бажання виконати цю дію. І відмінюється така форма, як прикметники на -い: замість い підставляється інше потрібне закінчення. В нашому випадку ним є закінчення умовної форми прикметників -ければ. Отже перша частина речення — 驕りたければ — означає «якщо хочеться вихвалятися».

Одна з тих речей, які мені не подобаються стосовно вправ на Duolingo — їх часто складають таким чином, що виходить перевірка не знань, а уважності. Лінивий такий підхід: замість вигадувати різні хибні приклади змінюють якусь маленьку непомітну дрібничку. Це може бути весело в розслабленому стані, але не під час тестування…

Покажу один такий свіжий приклад. Граматика в ньому дитсадкова, утім цікава славнозвісним еліпсисом (пропуском «зайвих», зрозумілих з контексту частин речення).

1. お風呂はありません。 /о-фӱро-ва арімасен/
2. お風呂ではありません。 /о-фӱро-де-ва арімасен/

Перше речення означає «ванни немає». Друге — «це не ванна». Різниця лише в тому, що перед часткою は в другому реченні додатково з'явилася で, а зміст змінився досить суттєво. Як таке сталося? Справа саме в еліпсисі, у тому, що пропущено.

В першому реченні у нас конструкція наявності чогось десь: МІСЦЕ + ОБ'ЄКТ + дієсл. あります (для неістот, для істот — います) = ОБ'ЄКТ Є на зазначеному МІСЦІ. Отже, тут у нас пропущено зазначення місця, де немає ванної (в українській теж). Повніше речення могло би бути, скажімо, таким: «в цьому будинку ванни нема» — この家にお風呂はありません.

У другому ж реченні картина геть інша, адже ванна тут є не темою, а іменним присудком. Відповідно, は — це не значник теми, а частина заперечувальної зв'язки ではありません. Отже в другому реченні пропущено річ, яка «не є ванною», і поза контекстом нею зазвичай вважається абстрактне «це». У явному вигляді було би: «це не є ванна» — これはお風呂ではありません.

Натрапив на цікаве прислів'я:

石橋を叩いて渡る /ішібаші-о татаіте ватарӱ/ — що перекладається як «переходити кам'яний міст, постукавши (по ньому)». Ну, тобто перестраховуватися аж надміру. Щось подібне до нашого «дути на холодне».
Виявилося, що його можна також змінювати, підлаштовуючи під задум речення. Адже мені воно зустрілося в такому вигляді:

信じるのか？　石橋をたたいても渡らないのが貴様の信条だと思っていたが
/шінджірӱ но ка? ішібаші-о татаітемо ватаранаі но ґа кісама-но шінджьоː да то омоттеіта ґа/

Що тут відбулося з прислів'ям? Обережність у ньому доведено до ще більшого ступеня: «навіть постукавши, не переходити». Частка も, додана до て-форми дієслова (у нас це 叩く — стукати), утворює уступову дію зі значенням «хоча», «навіть якщо», «як не» тощо. Ну й дієслово 渡る (переходити) в заперечній формі. Разом усе речення можна перекласти приблизно так:
«Ти віриш цьому? Я гадав, що твій принцип — як не дуй на холодне, а пити не поспішай…»

Не знаю, чи варто коментувати тут іще щось з граматики, про що я раніше не згадував. Відмінки, субстантиватори, тема, рема — усе це, наче, вже було… Оце が в кінці передає умовну непевність чи здивування. Наче речення не завершено, і після нього стоїть якесь невисловлене «але». Умовну тому, що насправді це така ввічлива хитрість, щоби не виглядати занадто категоричним. Запрошення співрозмовникові самому завершити думку.
А конструкція ВИСЛІВ + と思う повідомляє, що хтось думає ВИСЛІВ. У нашому реченні він думає у тривалій формі минулого часу: 思っていた — я думав (гадав). «Тривала» — це коли до て-форми додається дієслово いる (бути). Так позначають дію, яка… ну власне триває певний час без перерви на обід. Дещо з того, що роблять головою, зазвичай є тривалим: вважати, знати… А «минулий» — бо саме́ いる стоїть у た-формі, тобто минулого часу.

Власне, цей термін я вигадав сам, щоби позначити граматичне явище в німецькій мові, яке віддавна здається мені цікавим. Я знаю, що до мене навідуються люди, які з німецькою товаришують значно ближче за мене. Тому сподіваюся також на їхні зауваження.

Отже. Візьмімо такі рефлексивні, тобто позначені зворотною часткою «ся» дієслова, як «стригтися» та «фотографуватися». (Якщо чесно, це єдине, що спадає мені на думку з моїм словниковим запасом, і за більшу кількість таких прикладів теж буду вам вдячний.) У нас вони не дуже відрізняються від інших дієслів з рефлексивним значенням. Наприклад, «заспокоюватися» приблизно означає «заспокоювати» (beruhigen) + «себе» (sich) = sich beruhigen, а «голитися» — це «голити» (rasieren) + «себе» (sich) = sich rasieren. «Стригти ся» і «фотографувати ся» не виняток. Певна річ, рефлексивність у німецькій не завжди збігається з українською — аби дякувати дієсловом bedanken, треба додавати зворотну частку sich, а до слова visieren (прицілюватися) вона не потрібна — але наразі не про це.

Повернімось до слова «голитися». Ви кажете «Ich rasiere mich (Я голюся)», коли робите це, як роблять звичайні чоловіки (ну або як жінки) в телерекламі. Але якщо вам спало чомусь на думку сходити заради цього до перукаря, тоді з описом цієї дії відбувається дещо несподіване: Ich lasse mich rasieren. Справа тут у дієслові lassen. Воно має кілька способів застосування — у прямому (кидати, залишати) чи допоміжному (дозволяти, бути можливим) значенні. А у нашій розповіді про гоління воно утворює конструкцію, яку можна умовно замінити на пасивний стан: Ich werde rasiert (Мене голять). Дію в конструкції з lassen так само спрямовано на себе, але тепер її виконує будь-хто, ким би він не був, хоча з вашого власного дозволу чи принаймні неспротиву.
Коли не мудрувати з літературним перекладом, то українською зазначення цієї події у вашому життєписі не зміниться, проте для німців це різні речі. Аж ось починається найсмачніше…

У німецькій існують деякі рефлексивні дієслова, що їх найчастіше вживають саме в поєднанні з lassen. Навіть до словників їх так і записують. Авжеж, ніхто не забороняє брати та й буквально «фотографувати себе» (sich fotografieren), і мені підказали, що саме так говорять про селфі. Але те, що ми звикли в широкому сенсі позначати словом «фотографуватися», німецькою буде sich fotografieren lassen. Так само зі «стригтися» — sich [die Haare] schneiden lassen — адже мало хто робить це власноруч.
Якщо мене не зраджує пам'ять, бувають і такі дієслова, в яких узвичаєну необхідність додавання lassen важко пояснити логікою «сам/не-сам». Але брехати не хочу і розраховую на ваші коментарі стосовно цього.

Я згадував раніше, що в японській мові існує таке (вкотре) незвичне для нас явище, як напрямок або спрямованість дії. А причина його існування — японська егоцентричність, тобто звичка описувати все навколо, відштовхуючись від точки спостереження, а саме від себе коханого. Проте, не можна нехтувати й дружнім оточенням, бо чим би то був без нього самотній центр?! З цього походять три ступені віддалення предметів. І на цьому ж таки ґрунтується напрямок дій, про які егоцентричний розмовник розповідає. Але тут виникає важливе зауваження. Ідеться не про будь-які дії, а лише про ті, які виконуються однією особою на користь іншої. І пояснюється це дуже просто: усе шаманство зі спрямованістю дії зводиться до того, що хтось щось комусь дає або щось від когось отримує. Водночас обидва хтосі мають бути наділені свідомістю, принаймні її частиною, якої вистачить, щоби відчувати наслідки цього обміну. Відтак, чи можна віднести до подібних відносин, хоч би й у поетичному сенсі, нашого копняка, якого дає доля, я досі з'ясовую.

( Читати далі… )