Це я давно вже, минулої весни робив огляд згаданої манґи і знову трохи покреативив. Спробував зробити до нього заставку в жанрі авдіоманґи, тобто щоби були картинки з манґи з мінімальними анімаційними ефектами та з озвучкою кадрів. Для озвучки мені здалося прикольним спробувати зробити як ніби кажуть самі японці, а поверх уже характерний голос українського перекладача. Раніше я таке ще не пробував. «Японців» мені озвучили різні системи text-to-speech у вільному доступі, ну а українську — це вже я самий, звісно. Що ще… Ще написав під це мелодію в характерному для аніме стилі — повний варіант буде в наступному дописі.
Як я придумав раба
2024-09-19 01:11Час від часу я займаюся вигадуванням адаптованих українських назв для японської манґи. Особливо потрібним це стало відтоді, коли я почав знімати видива про придбану манґу. Ну, бо українською називати зручніше, ніж по-іноземному.
Готових адаптацій, котрі можна просто взяти «як є», досить мало. По-перше, офіційно перекладених творів ми досі маємо ще дуже мало, а з неофіційних назв я беру лише ті, що вже «на вустах» у фанатських колах — а й ті лише за умови, що вони не викликають у мене алергії. По-друге, я ж маю справу з оригінальними, себто японськими виданнями, і там подеколи трапляються твори, невідомі широкому колу навіть на Заході, не кажучи вже про нас.
Отже я такий собі першопроходець у цій справі задля власних потреб.
Одним із моїх винаходів є назва «Раб спеціального призначення».
( Криваві подробиці: )
Готових адаптацій, котрі можна просто взяти «як є», досить мало. По-перше, офіційно перекладених творів ми досі маємо ще дуже мало, а з неофіційних назв я беру лише ті, що вже «на вустах» у фанатських колах — а й ті лише за умови, що вони не викликають у мене алергії. По-друге, я ж маю справу з оригінальними, себто японськими виданнями, і там подеколи трапляються твори, невідомі широкому колу навіть на Заході, не кажучи вже про нас.
Отже я такий собі першопроходець у цій справі задля власних потреб.
Одним із моїх винаходів є назва «Раб спеціального призначення».
( Криваві подробиці: )
Перший плюс
2023-02-26 04:03Несподівано для себе закінчив перекладати з японської перший розділ «Клеймору». У підсумку маю близько 60 сторінок (включно з перекладом ономатопеї), за які мені майже не соромно. Робота тривала два місяці, бо займався я нею, звісно, лише в хвилини особливого натхнення, котрі ставалися навіть не щотижня. У реальних умовах (опріч праці на регулярній щоденній основі) можна було би також не заморочуватися з допасуванням тексту до бульбашок і з самим макетуванням — і цим скоротити зусилля щонайменше вдвічі. Ну але я хотів мати для показу щось схоже на готовий продукт, тому відмовитися від цього не міг. Далі, як і замислював, беруся до першого розділу з іншої манґи. З усіх цікавих варіантів на мене найбільше дивиться моя улюблена «Планета-комірчина» (там ще й сторінок утричі менше).
Обхідні маневри
2023-01-15 08:01У минулому житті я вже наводив якийсь приклад передавання гри слів не напряму, а через зміну логіки жарту. Здається, то було в наших перекладах Пратчетта.
Так ось мені теж трапилося щось подібне.
В оригіналі:
Ракі: 大変だよ おじさんが
Закі: ああ うまかったぞ. おじさんの内臓は
Буквально це означає:
Ракі: Дядько/з дядьком є 大変!
Закі: Ага, було смачне/смачно — дядькові нутрощі
Прикол полягає в оцьому 大変 /тайхен/, котре загалом означає щось на зразок «дуже [незвично]». Воно може бути як прислівником, тобто модифікатором до іншого прикметника, так і самостійним означенням. У другому випадку його використовують зокрема як для чогось вельми гарного, так і чогось вельми поганого. Певною мірою нагадує наше «страшне́, страшенно», але пасує до ширшого кола ситуацій. Ну тобто Ракі, побачивши дядька в калюжі крови, каже це в значенні «жахливо», а Закі погоджується з ним, маючи на думці «неймовірно, приголомшливо».
Добрати щось зі збереженням знаменника мені не вдалося. Тому в цьому злому жарті я замінив саму згоду запереченням:
Ракі: З дядьком біда (щось негаразд)!
Закі: Та ні, навпаки! Нутрощі в нього — смакота-а!
Англійський перекладач викрутився по-іншому. Він не сказав, що саме з дядьком, обірвав речення і дозволив Закі розвити цю думку. Вийшло теж добре, але українською розмова з такою будовою звучала би гірше:
Ракі: It's uncle! He's…
Закі: Yes… He's delicious. His guts were superb!
Так ось мені теж трапилося щось подібне.
В оригіналі:
Ракі: 大変だよ おじさんが
Закі: ああ うまかったぞ. おじさんの内臓は
Буквально це означає:
Ракі: Дядько/з дядьком є 大変!
Закі: Ага, було смачне/смачно — дядькові нутрощі
Прикол полягає в оцьому 大変 /тайхен/, котре загалом означає щось на зразок «дуже [незвично]». Воно може бути як прислівником, тобто модифікатором до іншого прикметника, так і самостійним означенням. У другому випадку його використовують зокрема як для чогось вельми гарного, так і чогось вельми поганого. Певною мірою нагадує наше «страшне́, страшенно», але пасує до ширшого кола ситуацій. Ну тобто Ракі, побачивши дядька в калюжі крови, каже це в значенні «жахливо», а Закі погоджується з ним, маючи на думці «неймовірно, приголомшливо».
Добрати щось зі збереженням знаменника мені не вдалося. Тому в цьому злому жарті я замінив саму згоду запереченням:
Ракі: З дядьком біда (щось негаразд)!
Закі: Та ні, навпаки! Нутрощі в нього — смакота-а!
Англійський перекладач викрутився по-іншому. Він не сказав, що саме з дядьком, обірвав речення і дозволив Закі розвити цю думку. Вийшло теж добре, але українською розмова з такою будовою звучала би гірше:
Ракі: It's uncle! He's…
Закі: Yes… He's delicious. His guts were superb!
(без теми)
2023-01-09 13:11Я вже помітив, що при перекладі немає нічого капоснішого за коротенькі вислови. Коли вони не мають якогось одного шаблонного значення, то можна проводити над ними години, силячись добрати з мільйону варіантів якийсь один, котрий пасуватиме до контексту якнайкраще. Ось наприклад それでもいいんだ. За змістом тут усе просто: «якщо навіть оце, то це є добрим». А ось контекст: героїня каже хлопчикові ранньопідліткового віку, що вона робитиме свою справу, бо це її робота, а його особисті сподівання її не обходять. Він на це відповідає, що розуміє, і додає оте, що вище… От що конкретно треба вкласти у цю відповіть українською, щоби збагнути, якими словами це передати? Що його не засмучує її погляд на ситуацію? Що йому це підходить, бо результат той самий? Що він не заперечує проти такого розвитку подій? Що це взагалі природний стан речей? Нічого страшного? Нехай буде так? Схвалення? Згода? Дозвіл?...
(без теми)
2022-12-08 07:56Продовжую вибірково бавитися в переклад манґи «Клеймор» з картинками. Той самий формат: кадри з перекладом + оригінальний японський текст з буквальним змістом без пояснень. Єдине зауваження стосовно перекладу: оцю штуку, котра 組織 і означає фактично «організація», я назвав «Орденом», бо більше пасує до фентезійної атмосфери, а ще й пишеться компактніше.
( Показати: )
( Показати: )
Не звертайте уваги, це я просто пробую, як воно, накладати переклад одразу на кадри з манґи. Виявляється, для гарного макетування варто мати досконаліші графічні інструменти, ніж я маю. Ну й тулити наше горизонтальне письмо замість вертикального — неабияке задоволення!
Чудова манґа «Клеймор»! Прочитав уже понад половину. Сподіваюся, у нас теж колись буде видано і, бажано, одразу в колекційному форматі, котрого досі немає в самій Японії :) До речі, у цій сцені дотепний постановочний ефект. Адже в оригіналі — через особливості японської — здається, ніби персонажки згадують щось, що сталося з ними, поки ми їх не бачили. Хоча насправді йдеться про те, що відбувається просто перед їхніми очима — про це ми несподівано дізнає́мося, перегорнувши сторінку. Я намагався зберегти безособовий контекст задля цього ефекту, хоч і довелося поступитися точністю («було позбавлено → втрачено»). Не знаю за офіційні переклади, а в фанатських англійському та польському не бачу, щоби цей ефект було взято до уваги — там одразу кажуть про третіх осіб і руйнують інтригу. (За фанатський український взагалі боюся питати, на що він спирається.)
Тут не буде мовних пояснень, як я докотився до саме таких формулювань — лише оригінальний текст із його буквальним змістом. За посиланкою на малюнку можна подивитися кадр з оригінальним японським текстом.
( Подивитися текст: )
Чудова манґа «Клеймор»! Прочитав уже понад половину. Сподіваюся, у нас теж колись буде видано і, бажано, одразу в колекційному форматі, котрого досі немає в самій Японії :) До речі, у цій сцені дотепний постановочний ефект. Адже в оригіналі — через особливості японської — здається, ніби персонажки згадують щось, що сталося з ними, поки ми їх не бачили. Хоча насправді йдеться про те, що відбувається просто перед їхніми очима — про це ми несподівано дізнає́мося, перегорнувши сторінку. Я намагався зберегти безособовий контекст задля цього ефекту, хоч і довелося поступитися точністю («було позбавлено → втрачено»). Не знаю за офіційні переклади, а в фанатських англійському та польському не бачу, щоби цей ефект було взято до уваги — там одразу кажуть про третіх осіб і руйнують інтригу. (За фанатський український взагалі боюся питати, на що він спирається.)
Тут не буде мовних пояснень, як я докотився до саме таких формулювань — лише оригінальний текст із його буквальним змістом. За посиланкою на малюнку можна подивитися кадр з оригінальним японським текстом.
( Подивитися текст: )
道具を見るのと同じ目で見られるのも… 自我の薄かったあの時なら耐えられました
/дооґу-о міру но-то онаджі ме-де мірареру но-мо… джіґа-но усукатта ано токі нара таераремашіта/
І те, що на мене дивляться, наче на знаряддя… Коли моє Я було слабким, отоді я могла це витримати.
Спочатку про виділений шматок. Це не те щоби якась формальна конструкція, просто з допомогоюОЗНАЧЕННЯ目で японці інколи висловлюють, «яким оком», тобто з якими нюансами відбувається споглядання. Прикладом цього може бути як щось очевидне за значенням: 残念そうな目で («жалісним оком» — з жалем) — так і щось ідіоматичне: 白い目で («білим оком» — відчужено, презирливо) чи 長い目で («довгим оком» — з прицілом на майбутнє, враховуючи перспективи). У нашому випадку означенням виступає ціле речення: 道具を見るのと同じ — «так само, як дивляться на знаряддя».
( Читати далі: )
/дооґу-о міру но-то онаджі ме-де мірареру но-мо… джіґа-но усукатта ано токі нара таераремашіта/
І те, що на мене дивляться, наче на знаряддя… Коли моє Я було слабким, отоді я могла це витримати.
Спочатку про виділений шматок. Це не те щоби якась формальна конструкція, просто з допомогою
( Читати далі: )
しかし「アブリドリ」って どう考えても食われる前提の名前だよな /шікаші абурідорі тте доо канґаетемо кувареру дзентеі-но намае да йо на/
くくく… へたすりゃ こっちが黒コゲにされちまうがな /ку-ку-ку… хета-суря коччі-ґа куро-коґе-ні-саречімау ґа на/
— Як не подивись, але то́му, що зветься «Запіканець», прямий шлях до столу.
— Ги-ги. Тіки диви, шоби сам ти не запікся дочорна.
Ох і наморочився я з цим «запіканцем», котрий «абурідорі»! У манзі так називається страва, і пишеться вона навмисно катаканою. Жоден словник про таке слово не знає, бодай би ієрогліфами, хоча значення є очевидним: «пекти» (炙り) + «курка» (鶏). Проте що воно таке, з'ясувати мені не вдалося. В інтернеті воно зустрічається в назвах закладів харчування чи доволі різних за виглядом страв, але без жодного тлумачення. У манзі ще гірше, бо там лише зображення невиразної купки, прикрашеної якимись грибочками. А також у манзі про це начебто жартують, і я довго не міг збагнути суть. Отак цей уривок післяобідньої розмови перекладено фанатською англійською:
— Though it seems like it was named under the presumption that people would eat it anyways
— Heh. Try not to end up cooked yourself.
Просвітлення завітало, коли я натрапив на текст новелізації. У ній розмова точиться дещо не так, як у манзі, та головне, там розповідається також про те, що «абурідорі» є різновидом вогнедишного чудовиська, нелітаючим птахом з отакою іронічною назвою. Героям подають якусь рульку з нього. У манзі жодних пояснень з цього приводу, і лишається гадати, що не так із назвою страви і як то перекласти.
くくく… へたすりゃ こっちが黒コゲにされちまうがな /ку-ку-ку… хета-суря коччі-ґа куро-коґе-ні-саречімау ґа на/
— Як не подивись, але то́му, що зветься «Запіканець», прямий шлях до столу.
— Ги-ги. Тіки диви, шоби сам ти не запікся дочорна.
Ох і наморочився я з цим «запіканцем», котрий «абурідорі»! У манзі так називається страва, і пишеться вона навмисно катаканою. Жоден словник про таке слово не знає, бодай би ієрогліфами, хоча значення є очевидним: «пекти» (炙り) + «курка» (鶏). Проте що воно таке, з'ясувати мені не вдалося. В інтернеті воно зустрічається в назвах закладів харчування чи доволі різних за виглядом страв, але без жодного тлумачення. У манзі ще гірше, бо там лише зображення невиразної купки, прикрашеної якимись грибочками. А також у манзі про це начебто жартують, і я довго не міг збагнути суть. Отак цей уривок післяобідньої розмови перекладено фанатською англійською:
— Though it seems like it was named under the presumption that people would eat it anyways
— Heh. Try not to end up cooked yourself.
Просвітлення завітало, коли я натрапив на текст новелізації. У ній розмова точиться дещо не так, як у манзі, та головне, там розповідається також про те, що «абурідорі» є різновидом вогнедишного чудовиська, нелітаючим птахом з отакою іронічною назвою. Героям подають якусь рульку з нього. У манзі жодних пояснень з цього приводу, і лишається гадати, що не так із назвою страви і як то перекласти.
Розкриваю на прикладі здогадку з попереднього допису про те, що японською книжки про відьмака перекладено не з польської, а вже з англійської.
Ось речення з японського видання та його буквальний зміст:
男が外套を脱ぐと、まわりの視線が男の剣に集まった——剣を持っていること自体は別にめずらしくもない。ヴィジマでは誰もが武器をたずさえている——だが、剣を弓か矢筒のように背負う者はいない。
/отоко-ґа ґаітоо-о нуґу то, маварі-но шісен-ґа отоко-но кен-ні ацуматта — кен-о моттеіру кото джітаі-ва бецу-ні медзурашіку-мо наі. віджіма-де-ва даре-мо-ґа букі-о тадзусаетеіру — даґа, кен-о юмі ка ядзуцу-но йоо-ні сеоу моно-ва інаі/
Коли чоловік скинув плащ, навколишні погляди зосередилися на його мечі — мати меч не є чимось надто незвичним як таке, у Визімі кожен має при собі зброю — проте таких, хто носить меча на спині, наче лук або сагайдак, нема.
Оце те саме з англійського перекладу:
As he took off his coat those around him noticed that he carried a sword — not something unusual in itself, nearly every man in Wyzim carried a weapon — but no one carried a sword strapped to his back as if it were a bow or a quiver.
А отак було у Сапковського:
Kiedy ściągnął swój płaszcz, wszyscy zauważyli, że na pasie za plecami miał miecz. Nie było w tym nic dziwnego, w Wyzimie prawie wszyscy chodzili z bronią, ale nikt nie nosił miecza na plecach niby łuku czy kołczana.
Гадаю, деякі зміни, що відбулися в англійському тексті порівняно з оригіналом, доволяють простежити й джерело японського переказу.
Ось речення з японського видання та його буквальний зміст:
男が外套を脱ぐと、まわりの視線が男の剣に集まった——剣を持っていること自体は別にめずらしくもない。ヴィジマでは誰もが武器をたずさえている——だが、剣を弓か矢筒のように背負う者はいない。
/отоко-ґа ґаітоо-о нуґу то, маварі-но шісен-ґа отоко-но кен-ні ацуматта — кен-о моттеіру кото джітаі-ва бецу-ні медзурашіку-мо наі. віджіма-де-ва даре-мо-ґа букі-о тадзусаетеіру — даґа, кен-о юмі ка ядзуцу-но йоо-ні сеоу моно-ва інаі/
Коли чоловік скинув плащ, навколишні погляди зосередилися на його мечі — мати меч не є чимось надто незвичним як таке, у Визімі кожен має при собі зброю — проте таких, хто носить меча на спині, наче лук або сагайдак, нема.
Оце те саме з англійського перекладу:
As he took off his coat those around him noticed that he carried a sword — not something unusual in itself, nearly every man in Wyzim carried a weapon — but no one carried a sword strapped to his back as if it were a bow or a quiver.
А отак було у Сапковського:
Kiedy ściągnął swój płaszcz, wszyscy zauważyli, że na pasie za plecami miał miecz. Nie było w tym nic dziwnego, w Wyzimie prawie wszyscy chodzili z bronią, ale nikt nie nosił miecza na plecach niby łuku czy kołczana.
Гадаю, деякі зміни, що відбулися в англійському тексті порівняно з оригіналом, доволяють простежити й джерело японського переказу.
それを着けて授業を受けさせようなんて… /соре-о цукете джюґьоо-о укесасе'йоо нанте/
なかなかの好事家ね。 /наканака-но коодзука не/
То ти мені пропонуєш бути в оцьому на уроках…
Нівроку з тебе естет!…
好事家 — це «любитель» в обох наших сенсах: тобто як «аматор/дилетант» і як «цінитель» (щоправда часто з дивацькими вподобаннями). Очевидно, що тут натяк саме на наявність таких смаків, і це ще додатково посилено прикметником なかなか-の (пречудовий). Очевидно також, що це сарказм.
А перше речення містить карколомну конструкцію, чи точніше форму дієслова, перекласти зміст якої нашими словами не так вже й просто. Розкладімо спочатку на детальки все речення — задля зрозумілості.
Частка なんて в кінці підсумовує те, що стоїть перед нею, наголошує, що йдеться про «оце/отаке ось», щоби далі зазвичай висловити якийсь висновок щодо нього. У нашому реченні подальшого розвитку думки немає, а отже виходить просто підсумування попередньої розмови. До цього випадку пасують наші «підсумувальні» слова «то, тобто, отже».
授業を受ける — «брати уроки, відвідувати заняття, зокрема й перебувати в класі». それを着けて перед ним описує послідовність дій і стан: «надягнувши оце (одягнений в оце), брати уроки».
Утім «брати уроки» не передає всього змісту, адже замість 受ける маємо 受けさせよう. Якщо чесно, така складна форма мені трапилася чи не вперше. Її будова наступна:受け-させ-よう , тобто 受ける додаванням нового закінчення до його першої (заперечувальної) основи перетворено на 受けさせる, а вже в ньому закінчення -る замінено на -よう.
受けさせる — це так званий спонукальний стан (каузатив). Я розглядав один приклад ось тут. Цей стан дієслова в японській означає, що дію не виконують, а роблять так (змушують чи дозволяють), що цю дію виконує інша особа. Якби в цьому реченні була лише спонукальна форма, слова співрозмовниці означали би, що їй «доведеться робити це». Натомість форма з -よう, котра називається вольовою (volitional) та передає намір або пропозицію, перетворила просте визнання вимушеності на… щось ніби «давай я з твоєї ласки чинитиму так» або «ти волієш та докладаєш зусиль до того, щоби я чинила так».
なかなかの好事家ね。 /наканака-но коодзука не/
То ти мені пропонуєш бути в оцьому на уроках…
Нівроку з тебе естет!…
好事家 — це «любитель» в обох наших сенсах: тобто як «аматор/дилетант» і як «цінитель» (щоправда часто з дивацькими вподобаннями). Очевидно, що тут натяк саме на наявність таких смаків, і це ще додатково посилено прикметником なかなか-の (пречудовий). Очевидно також, що це сарказм.
А перше речення містить карколомну конструкцію, чи точніше форму дієслова, перекласти зміст якої нашими словами не так вже й просто. Розкладімо спочатку на детальки все речення — задля зрозумілості.
Частка なんて в кінці підсумовує те, що стоїть перед нею, наголошує, що йдеться про «оце/отаке ось», щоби далі зазвичай висловити якийсь висновок щодо нього. У нашому реченні подальшого розвитку думки немає, а отже виходить просто підсумування попередньої розмови. До цього випадку пасують наші «підсумувальні» слова «то, тобто, отже».
授業を受ける — «брати уроки, відвідувати заняття, зокрема й перебувати в класі». それを着けて перед ним описує послідовність дій і стан: «надягнувши оце (одягнений в оце), брати уроки».
Утім «брати уроки» не передає всього змісту, адже замість 受ける маємо 受けさせよう. Якщо чесно, така складна форма мені трапилася чи не вперше. Її будова наступна:
受けさせる — це так званий спонукальний стан (каузатив). Я розглядав один приклад ось тут. Цей стан дієслова в японській означає, що дію не виконують, а роблять так (змушують чи дозволяють), що цю дію виконує інша особа. Якби в цьому реченні була лише спонукальна форма, слова співрозмовниці означали би, що їй «доведеться робити це». Натомість форма з -よう, котра називається вольовою (volitional) та передає намір або пропозицію, перетворила просте визнання вимушеності на… щось ніби «давай я з твоєї ласки чинитиму так» або «ти волієш та докладаєш зусиль до того, щоби я чинила так».
Меч, дзеркало та клейнод
2021-08-04 18:13| 我が三蔵に 剣 鏡 石あり | /ваґа сандзоо-ні цуруґі каґамі іші арі/ |
| 峻峭なりこの霊 | /шюншьоо нарі коно реі/ |
| 狷介なりこの魂 | /кенкаі нарі коно тамашіі/ |
| 峭刻なりこの心 | /шьоококу нарі коно кокоро/ |
| 剣は霊に | /цуруґі-ва реі-ні/ |
| 鏡は魂に | /каґамі-ва тамашіі-ні/ |
| 石は心に | /іші-ва кокоро-ні/ |
У нашому Вченні існують меч, дзеркало та клейнод…
Чи зарозумілий мій дух, чи непоступлива моя душа, чи жорстоке моє серце
Меч — духові, дзеркало — душі, клейнод — серцю…
Складненький трапився віршик, чи то пісня. Слова рідкісні книжні, суцільний еліпсис… Щодо змісту, по-перше, слово «Вчення» — це насправді 三蔵, тобто те, що в буддизмі називають «Трипітакою». По-друге, я не знаю, що кажуть про «меч, дзеркало та клейнод (камінь)» у «Трипітаці», але ці три речі насправді є трьома імператорськими реліквіями Японії, що їх подарувала безпосередньо головна японська богиня Аматерасу. Я не спромігся з'ясувати, як синтоїстська богиня з її дарунками дотична до буддизму, але в них там якесь переплетіння вірувань — трохи подібне до нашого натягування християнства на поганську основу. Дзеркало як духовний символ у буддизмі, начебто, означає здатність бачити та сприймати речі такими, якими вони є. А от символізм меча та клейнода в цій пісні я не дуже розумію. Тут потрібен знавець буддизму, а також японської релігійної та масової культури…
Зустріч у лісі
2021-06-02 03:54Продовжую читати «アライブ 最終進化的少年». Тут трапилася простецька, утім кумедна гра слів (позначено червоним). Попри простоту її змісту довелося трохи поміркувати, як перекласти — можете самі погратися у віднаходження доречної пари слів! アオ — це кличка коня. Власне, це синьо-зелений колір (青), але в японській ним також позначають коней вороної масті. アホ — «дурбелик».
( Read more... )
( Read more... )
Смугаста читанка
2021-05-29 02:39Це я зараз читаю манґу «アライブ 最終進化的少年» («Alive: The Final Evolution»).
У ній мова дуже сильно плаває залежно від персонажів. Подекуди я взагалі нічого не розумію з усієї сторінки, надто якщо ліньки шукати всі незнайомі слова. Але буває навпаки, що все дуже просто. Коли після філософських розмов та вуличного жаргону мова повертається до зрозумілого річища, я ледь не підстрибую від щастя :)
Ось маленький приклад того, що приємно читати (без зазвичайних пояснень, але розповім у коментах, якщо спитаєте):
——でも手紙には 「必ず帰るから 心配するな」って書いてあったわ
…проте в листі він написав: «Я неодмінно повернуся, не бійся».
だから私 待ってるの
Тому я оце й чекаю. (а не біжу його розшукувати)
でも．．．一人で待ってるの 飽きちゃった
Але… чекати на самоті мені набридло.
ちょっと つきあわない？
Чи не приєднаєшся до мене? (витягає бляшанки пива)
え—— でも あたし 車っスよ！
Е-е… та я ж на машині!
泊まっちゃえば—―？
То, може, залишишся?…
(стукаються бляшанками)
Для повноти контексту, це розмовляють старша сестра хлопця та дівчина-фурниця, котра познайомилася з ним, коли підвозила. Ця друга була у справах поряд із їхньою адресою і вирішила завітати за такої нагоди.
У ній мова дуже сильно плаває залежно від персонажів. Подекуди я взагалі нічого не розумію з усієї сторінки, надто якщо ліньки шукати всі незнайомі слова. Але буває навпаки, що все дуже просто. Коли після філософських розмов та вуличного жаргону мова повертається до зрозумілого річища, я ледь не підстрибую від щастя :)
Ось маленький приклад того, що приємно читати (без зазвичайних пояснень, але розповім у коментах, якщо спитаєте):
——でも手紙には 「必ず帰るから 心配するな」って書いてあったわ
…проте в листі він написав: «Я неодмінно повернуся, не бійся».
だから私 待ってるの
Тому я оце й чекаю. (а не біжу його розшукувати)
でも．．．一人で待ってるの 飽きちゃった
Але… чекати на самоті мені набридло.
ちょっと つきあわない？
Чи не приєднаєшся до мене? (витягає бляшанки пива)
え—— でも あたし 車っスよ！
Е-е… та я ж на машині!
泊まっちゃえば—―？
То, може, залишишся?…
(стукаються бляшанками)
Для повноти контексту, це розмовляють старша сестра хлопця та дівчина-фурниця, котра познайомилася з ним, коли підвозила. Ця друга була у справах поряд із їхньою адресою і вирішила завітати за такої нагоди.
Крадій душ (уривок 2)
2021-04-05 20:44Ну так, у цій першій книзі справді суцільний, як то кажуть, мерісьюїзм. І забагато уваги приділено наповненій духовними тарганами романтиці, подекуди еротиці (хоча через тих тарганів жодного сексу так і не сталося). А після кульмінації ще добру частину книги присвячено отриманню винагороди і залагодженню особистих справ. Але читати було цікаво. Гарно авторка пише. Сподіваюся, далі буде краще — чекаю на посилку з продовженнями. І ось іще маленький уривок.
Раптом я учула того, хто не повинен бути так близько, хто сам домігся судової заборони на моє наближення до нього. І зараз це вже він був на моїй території. Я відпустила Віткація і швидко рушила по сліду свого закляття, котре я навісила на того поганця, наче по запаху парфумів. Чула, що Аніта та Віткацій ідуть за мною. Жукровський стояв у вестибюлі. Виглядав дуже невдоволеним, розмовляючи з Жамлодою. Маленька змова за моєю спиною, я не помилялася. Підійшла впевненим кроком.
( Читати далі… )
Раптом я учула того, хто не повинен бути так близько, хто сам домігся судової заборони на моє наближення до нього. І зараз це вже він був на моїй території. Я відпустила Віткація і швидко рушила по сліду свого закляття, котре я навісила на того поганця, наче по запаху парфумів. Чула, що Аніта та Віткацій ідуть за мною. Жукровський стояв у вестибюлі. Виглядав дуже невдоволеним, розмовляючи з Жамлодою. Маленька змова за моєю спиною, я не помилялася. Підійшла впевненим кроком.
( Читати далі… )
Янголи і демони на кухні
2021-03-28 19:22Це уривок з «Крадія душ» (Złodziej dusz) Анети Ядовської. Той самий, який мені ні сіло ні впало захотілося перекласти. Десь років за двадцять я вже зможу робити це цілком професійно, уникаючи калькування і підбираючи нормальні художні відповідники з правильними відтінками, які спонукатимуть занурюватися у читання.
Щодо перекладу імен, я вирішив не робити Ґебріела Гавриїлом, і так само з іншими. Адже навіть біблійні персонажі не підпадають під дію угоди між Україною, Білоруссю та Федерацією, коли вони мають польську прописку. Крім того, в авторському тексті вони навіть не польські, а цілком собі англійські (Gabe, Joshua).
Я проходила біля вхідних дверей, коли почула шерех — хтось там був, тягнувся до дзвінка. Швидко підійшла, перш ніж він наробив галасу. Визирнула у вічко, але не помітила нічого, крім світла. Це добрий знак, маг-убивця навряд чи світиться. Відчинила. І була безмежно здивована. На моєму килимку з дещо спантеличеною міною стояв Ґебріел, дідусь Джошуа. Побачивши мене, він приглушив сяйво, котре линуло від нього. Приємно, що пам'ятав, що сяйво всієї величі могло мене засліпити. Навіки.
— Вітаю, панно Теодоро, — його голос звучав чемно до неможливості. Архангел стояв випроставшись, в попелястому костюмі, з дивовижно світлим хвилястим волоссям довколо глави і такими блакитними очима, яких я в житті не бачила. Мені знадобився час, щоби отямитися.
— Будь ласка, заходьте. — Я дозволила йому пройти у двері. Без запрошення він не міг переступити поріг. Квартиру було убезпечено охоронним чаром, котрий не впізнавав його. — Чим я завдячую цьому візиту, архангеле? Бо це напевно не благовіщення.
Він посміхнувся, але не було в цій посмішці навіть кіловата тепла.
— Звідки така впевненість, панно Теодоро? Зрештою, ви провели ніч з моїм онуком, а янголи, як ви напевно знаєте, є надзвичайно плодовитими, — кинув він безцеремонно, переступаючи поріг.
— По-перше, я не люблю форму Теодора, по-друге, так, я чула про вашу плодовитість, по-третє, я досі впевнена, що це не благовіщення, бо якими би вправними не були ваші плавунці, ви досі потребуєте традиційного сексу, аби запліднити дівчину, а ваш онук є джентльменом у будь-якому розумінні.
( Читати далі… )
Щодо перекладу імен, я вирішив не робити Ґебріела Гавриїлом, і так само з іншими. Адже навіть біблійні персонажі не підпадають під дію угоди між Україною, Білоруссю та Федерацією, коли вони мають польську прописку. Крім того, в авторському тексті вони навіть не польські, а цілком собі англійські (Gabe, Joshua).
Я проходила біля вхідних дверей, коли почула шерех — хтось там був, тягнувся до дзвінка. Швидко підійшла, перш ніж він наробив галасу. Визирнула у вічко, але не помітила нічого, крім світла. Це добрий знак, маг-убивця навряд чи світиться. Відчинила. І була безмежно здивована. На моєму килимку з дещо спантеличеною міною стояв Ґебріел, дідусь Джошуа. Побачивши мене, він приглушив сяйво, котре линуло від нього. Приємно, що пам'ятав, що сяйво всієї величі могло мене засліпити. Навіки.
— Вітаю, панно Теодоро, — його голос звучав чемно до неможливості. Архангел стояв випроставшись, в попелястому костюмі, з дивовижно світлим хвилястим волоссям довколо глави і такими блакитними очима, яких я в житті не бачила. Мені знадобився час, щоби отямитися.
— Будь ласка, заходьте. — Я дозволила йому пройти у двері. Без запрошення він не міг переступити поріг. Квартиру було убезпечено охоронним чаром, котрий не впізнавав його. — Чим я завдячую цьому візиту, архангеле? Бо це напевно не благовіщення.
Він посміхнувся, але не було в цій посмішці навіть кіловата тепла.
— Звідки така впевненість, панно Теодоро? Зрештою, ви провели ніч з моїм онуком, а янголи, як ви напевно знаєте, є надзвичайно плодовитими, — кинув він безцеремонно, переступаючи поріг.
— По-перше, я не люблю форму Теодора, по-друге, так, я чула про вашу плодовитість, по-третє, я досі впевнена, що це не благовіщення, бо якими би вправними не були ваші плавунці, ви досі потребуєте традиційного сексу, аби запліднити дівчину, а ваш онук є джентльменом у будь-якому розумінні.
( Читати далі… )
Haifisch (von Rammstein)
2020-11-25 14:14Ніколи не був і не є фанатом «Раммштайн». Ну таке, дещо з пісень знаю, але масове захоплення, щоби слухати альбомами, мене оминуло. А тут приспів сподобався, та й задум кліпу непоганий.
І акула має сльози.
І течуть з очей вони.
Та в воді живе акула,
Тож і сльози не видні.
У глибинах так самотньо.
Багатьом сльоза біжить.
І, напевно, це є те, що
Воду в морі солонить.
UPD: Мені ще пан![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
catodon підказав, що в цьому приспіві пародія на пісню про Меккі-Ножа з «Тригрошової опери» (Die Dreigroschenoper) Брехта. Отакі справи.
І акула має сльози.
І течуть з очей вони.
Та в воді живе акула,
Тож і сльози не видні.
У глибинах так самотньо.
Багатьом сльоза біжить.
І, напевно, це є те, що
Воду в морі солонить.
UPD: Мені ще пан
catodon підказав, що в цьому приспіві пародія на пісню про Меккі-Ножа з «Тригрошової опери» (Die Dreigroschenoper) Брехта. Отакі справи.Видів подивився (ч.1)
2020-09-17 15:05じゃあ、私がまず /джяя ваташі-ґа мадзӱ/
クラス分け /кӱрасӱ-ваке/
見てくるから、 /міте-кӱрӱ кара/
私の反応で /ваташі-но ханноо-де/
私と西片が /ваташі-то нішіката-ґа/
同じクラスか /онаджі кӱрасӱ ка/
そうじゃないか /соо джя наі ка/
当ててみてよ。 /атете-міте йо/
«Ось що… я [спершу] сходжу подивлюся класний розподіл, а ти тоді спробуй-но вгадати за моєю реакцією, чи ми з тобою в одному класі, [чи це не так]!»
У манзі це речення було доволі вдало розчленовано на смислові частини — то я його так і залишу. І цього разу розглядатимемо не з кінця, а в довільній послідовності, бо там нема нічого заплутаного. Зеленим виділено головних винуватців сьогоднішнього розтину.
( Граматичні пояснення )
クラス分け /кӱрасӱ-ваке/
見てくるから、 /міте-кӱрӱ кара/
私の反応で /ваташі-но ханноо-де/
私と西片が /ваташі-то нішіката-ґа/
同じクラスか /онаджі кӱрасӱ ка/
そうじゃないか /соо джя наі ка/
当ててみてよ。 /атете-міте йо/
«Ось що… я [спершу] сходжу подивлюся класний розподіл, а ти тоді спробуй-но вгадати за моєю реакцією, чи ми з тобою в одному класі, [чи це не так]!»
У манзі це речення було доволі вдало розчленовано на смислові частини — то я його так і залишу. І цього разу розглядатимемо не з кінця, а в довільній послідовності, бо там нема нічого заплутаного. Зеленим виділено головних винуватців сьогоднішнього розтину.
( Граматичні пояснення )