Boku ni mo yoku wakarimasen

Ось, американець дивиться інтерв'ю з Ніксоном і виявляє, що все, що той казав про комуністів, так само можна застосовувати до путіністів. Як домовлятися з росіянами? — Так, щоби в їхніх власних інтересах було не порушувати домовленість! Як розмовляти з росіянами про мир? — Так, щоби вони розуміли, що не виграють війну!

Стоять бабки з плакатом «пріднєстровьє нєзавісімоє государство», а поряд із ними — молодий кабанчик із російським прапором.
Далі, в натовпі стоять люди з плакатом «нєт гєноциду пріднєстровского народа» — довкола них стирчать прапори росії.
Що в головах організаторів? — Очевидно, що ніхуя прапори незалежної російської держави донбаського придністровського народу.

Якщо відкласти набік політику чинної грузинської влади та влаштовувані нею спільно з московією провокації, якщо відкласти протести грузинів проти прибуття московитських туристів, то залишаються самі оті «туристи».
Один, оно, в інтерв'ю скаржиться, що службовці в аеропорту ставилися до них, мов до купи лайна… Маю те саме запитання, котре вже озвучувала їхня пропагандонка: «Нащо ви туди пхаєтеся, де вас не люблять?» Але від себе додам інше: «Нащо ви пхаєтеся до країни, котрій ваша країна заподіяла багато лиха? Чому це взагалі спадає вам на думку, навіть якщо ви, акі прості чілавєкі, є непричетними до дій вашої влади?» Це якась цілковита відсутність емпатії. Якісь сучасні людожери, котрі просто не відбивають, що поганого вони чинять і які це тягне наслідки. У головах лише віра в те, що вони «самиє харошиє», і прагнення «справедливо» покарати всіх, хто цьому не вірить.
А для грузинського діда з атрофованим абстрактним мисленням, котрий дивується, до чого тут «прості туристи» до загарбницьких дій їхньої держави, пояснення дуже просте: що московія загарбує, то тим ці туристи й користуються, хай навіть опосередковано. Вони є й зацікавленими в загарбництві, і водночас його знаряддям. Просто це не лишає плямок на їхному сумлінні, і ти, дурний діду, бачиш лише світло в їхніх очах. Та якщо б московитська орда ґвалтувала саме тебе, ті туристи так би само розповідали тобі, як це добре, що ви всі знову разом.

Якщо я правильно розумію суть того, що зараз висловлює російська «аппазіция», українці мають терпляче дохнути через війну у себе вдома та не бити у відповідь по території агресора, щоби заціловане тією «аппазіциєю» населення країни-агресорки не нервувало та могло й надалі не піднімати сраку щось робити. Ну, план шикарний, але не враховує думку українців…
І до слова, як вони собі взагалі уявляють повалення режиму ненависного путіна, котрий-один-у-всьому-винен, якщо той самий Кац категорично проти насильницького захоплення влади? Може вони мають якусь придатну до втілення альтернативу? Ну бо план з непіднімання сраки поступово відривається від дійсности: українці ж мали в носі відведену їм у цьому роль, а отже сраки російського насілєнія як не піднімуться з власної волі, то невідворотно свербітимуть попри будь-які форми замовляння «настазашто» — просто через логіку подій. Чи, може, задум саме в тому, щоби дочекатися, доки якісь «американці» зроблять їм переворот «під ключ», а потім, поправляючи біле пальто, смачно харкнути тим «американцям» у пику? (Мене не цікавлять відповіді, я лише коментую чудернацьку еквілібристику, про яку раптово почув цими днями.)

А шо, нормально Алєксєй Коростєльов спалив контору! 🤣

Стара гімняка Олійник (ага, той самий) в расіянському телевізорі обурюється, що українці через спричинені расіянськими обстрілами комунальні проблеми не біжать скидати владу, і порівнює це з бранцями нацистського концтабору, котрі не повстають проти відправлення їх на страту… Дарагой наш маразматичний дядя Боря, українці саме таки повстали проти тих, хто прагне їх убити, але ти вже так прижився на московщині, що марно нагадувати тобі про здоровий глузд!
Схоже, що режим на москві справді добігає кінця, якщо його співці масово почали заощаджувати на пігулках олюднення і вже цього не приховують.

«Колективна відповідальність» — це коли ти розмазуєш ризики від своїх дій на всіх, щоби не прилетіло боляче по власній сраці. Колективна відповідальність ніколи не буває чужою — лише своєю. Бо якщо таки прилітає по сраці через те, що хтось інший розмазав зокрема й на тебе свої ризики, тоді це або «фашизм», або «чюдовішьная ашипка» — залежно від того, звідки прилітає: ззовні чи зсередини.

Почув таку тезу, буцім, не має хуйло широкої підтримки, адже якби проти нього було дійсно лише сто тисяч, а за нього мільйони, то йому не довелося би аж так закручувати гайки та гнобити цю «купку» — на неї можна було би просто не зважати. Буцім оце, що відбувається, це все через шалену непевність себе!
Проте цей висновок є хибним і насправді нічого не доводить про рівень підтримки. Для завзятої боротьби проти протестів значення мають ті, хто явно збирається (в обох сенсах) на ці протести і може надихнути своїм прикладом інших, хто виявляє готовність до фізичних дій. Ті ж бо, хто віддано підтримує (чи не підтримує) владу шляхом сидіння перед телевізором, на фізичну безпеку цієї влади ніяк не впливає, най би їх там було по 107% з кожного боку.
Скупчення навіть ста тисяч (якщо це не перебільшення) активно налаштованих громадян — це вже чималий ризик, коли ти точно знаєш, що збираються вони не з радісних причин, а спілкуватися з ними як із конституційним джерелом державної влади тобі заважає корона, причому дедалі сильніше. Навіть якщо вони до певного часу поважають твої баранячі загородки з металошукачами та не беруть нічого важкого в ла́пки. Отакий ризик і є цілком вагомою причиною як для придушення, так і для запобігання. Виснувати про низький рівень підтримки режиму на підставі жорстокости його засобів — це така невеличка спекуляція і пусте заспокоєння авдиторії. Тут би доречніше було припустити, що рівень толерування суспільством цієї жорстокости є доволі високим, оскільки ця жорстокість як така не спричиняє ані масові протести, ані саботаж у владних структурах… Найкумеднішим є те, що автор проголошеної тези самотужки її ж і заперечив, зазначивши невдовзі, що для їхньої скаженої влади жодні засоби не є надмірними 🤣 Хлопче, бандитський режим хуйла поводиться так не через розпач, а саме тому, що не стикається з належним опором щодо базових речей! Не за Навального чи проти війни з Україною потрібно виходити насамперед, а проти того, щоби держава підтиралася вашими конституційними правами. І робити це треба, щойно воно вигулькує. Шо вже нарікати на незручні правила гри, коли ти погодився грати за ними!?

Вірш Павла Глазового «Кошмарний сон» (ніби 2000-й рік).
Під катом текст.


( Читати: )

«Хороший руский» Максим Кац вчить росіян не жити в минулому з імперським світоглядом і не засмучуватися через «найбільшу геополітичну катастрохву»:

«Да, наша страна в 91-м году потеряла 24% своей территории. Щас это независимые государства, которые идут каждое по своему пути. Но утрата четверти территории — это просто ничто по сравнению с крушением Французской или Британской Империи, например. По сравнению с нами, от них вообще ниче не осталось. Тем не менее, Великобритания и Франция — это шестая и седьмая экономики планеты.»

Мені просто цікаво, Франція чи Британія теж проголосили незалежність від власних імперій, відпустивши заморські колонії, чи Кац трохи плутає РРФСР, котра перетворилася на сучасну «його страну», з Російською Імперією?..