Boku ni mo yoku wakarimasen

Ніколи ще, мабуть, подвійні стандарти на росії не були настільки тупорилими, щоби, в намаганні виправдати забаганки царя, заперечити право того самого царя на існування! Це, звісно, якщо взагалі хоча б на секунду почати сприймати серйозно те, що на московських болотах говориться просто задля шуму…

Отже, для кегебешного царя з його фетишем щодо дотримання писаної «законности» ми маємо наступне:
теперішня РФ'ія не є законним державним утворенням — за логікою самого ж царського радника, котрий наполягає, ніби СРСР досі юридично існує;
самий СРСР було засновано з порушенням будь-якої законности і легітимности;
правляча династія російської імперії була нелегітимною від самого свого початку;
царство московське (як і згодом імперію) було самопроголошено;
князівство московське — то взагалі якісь сепаратисти…

Схоже, отому цар-Хуйло і марить увесь час чужими для нього, по суті, Києвом і Рюриками — бо то була перша та єдина ланка, легітимність котрої ніхто не піддавав сумніву, в усьому дірявому російському «ланцюжку наступництва»…

Почув байку — джерела не знаю, бо бачив англійською в американця на ютубі — так от, почув таку байку, ніби росіяни зараз валом кинулися записуватися до війська. Бізнес-план Причина наступна: при долученні там обіцяють доволі щедру вступну виплату (принаймні, обіцяють щедро), ну а Трамп через місяць закінчить війну.

Стоять бабки з плакатом «пріднєстровьє нєзавісімоє государство», а поряд із ними — молодий кабанчик із російським прапором.
Далі, в натовпі стоять люди з плакатом «нєт гєноциду пріднєстровского народа» — довкола них стирчать прапори росії.
Що в головах організаторів? — Очевидно, що ніхуя прапори незалежної російської держави донбаського придністровського народу.

«Фашизм» в Україні має якусь аномальну природу. Він поширюється не через безкарність і потурання, як можна було би очікувати в нормальній рфашистській державі, а чомусь саме через застосування росією «антифашистських» засобів. Ніби кожна «антифашистська» промова в російських медіа сама підказує «фашизмові» найлегший шлях до сердець українців. Ніби кожний запущений турботливою росією «антифашистський» снаряд сам розкида́є навсібіч оті зародки «фашизму»… Політологам (і психіатрам) варто дослідити цей неймовірний феномен!

Казанський розповіда, як Поклонська на московському каналі визнала існування окремої української нації, закли́кала змиритися з цим фактом і припинити посилювати розбрат на ток-шоу. Дивіться, мовляв, щось до них доходить! Вони прозрівають, і це здорава!
Я не знаю, за кого на москві беруть державну зрадницю Поклонську, але думаю, що коли ротом государевих кловунів на москві озвучують тезу про окремість українців як нації, то це тому, що москві чомусь вигідно, щоби це прозвучало. А те, що вигідно москві, завжди чомусь виливається у щось не дуже вигідне для нас.
Насамкінець Казанський убив мене заявою, буцімто ми на правильному шляху, мусимо постійно доводити справами, «что Украина, украинцы существуют, и мы действительно отдельный народ», і тоді згодом, каже Казанський, усе російське суспільство включно з більшістю політиків визнають очевидне… Він це серйозно вважає, що думка російського суспільства стосовно України когось бентежить на самій москві та за її кордонами, чи до чого це він?… Може мені довідка їхня потрібна, що я окрема нація, щоби махати нею перед тролями в мережі? То я для них знаю чарівне слово, вагоміше за будь-яку довідку. А може в них «нєбутерброд» стався через те, що вони не вважали українців окремою нацією? Та ні, начебто, геть навпаки: Крим вони захапали під приводом «захисту» саме від окремої нації, якщо хтось вже забув. Припустімо, завтра, за розкладом, «українці росії» в шароварах та віночках танцюватимуть на красній площаді, щоби вже наочно довести окремість своєї нації. А в Криму триватиме московська окупація, а на сході України — «громадянська війна»… Нам не треба нічого доводити москві, нам треба збільшувати ціну її зазіхань на наше — культурно, економічно і політично.

З мого коментаря:
„А кілька років тому я придбав був усю серію в оригіналі і в першій книзі прочитав доволі цікаві речі про імперську асиміляційну політику. І я теж здивувався, як таке могли видавати за радянських часів. Ясно, що злочини царату ми засуджували, але ж у Шклярського було не про типове класове пригнічення, а про щось таке… що ніяка соціалістична революція не перекреслювала. Щось, що не вписувалося в концепцію справедливого саморозширювання Росії. Причому писав про це Шклярський через багато десятиліть, отже пам'ять про це зберігалася живою.‟

Це пан malyj_gorgan зацікавився тим самим питанням «як?» та й превірив. Звісно, все виявилося просто: в перекладі російською акценти було змінено так, щоби не шкодити міфові про дружбу народів. У цій серії пригод Томка всюди згадки про польське повстання і ненависть до російської окупації, дві книжки взагалі присвячено виправі до Сибіру задля порятунку польських політичних засланців. А отже всюди національну складову в російському тексті напевно було змінено на боротьбу проти царської влади…

І якщо хтось переконаний, ніби він не такий, то він усього лише є погано поінформованим.

Якщо хтось проґавив епохальний телеміст між Москвою і Москвою, то щиро раджу цей переказ — стислий, але набагато змістовніший навіть за оригінал. Я би ще порадив пропускати оригінальні вставки для запобігання виверженню браццкіх чюстф на підлогу, але це на ваш розсуд.

Набридло дивитися на місцевих популістів, час подивитися на закордонних биків. Тим паче, що через засідання однієї Ради я пропустив засідання іншої. Свою промову росіяни розпочали з того, що звинуватили Україну власне в усьому тому, що самі накоїли і чого самі прагнуть. Непогано було би ще дізнатися, якого хочуть покарання, щоби зрозуміти, за зразком старої притчі, на яке покарання заслуговують вони самі. Як добре хтось підмітив, коли відбрехатися марні сподівання, вони вмикають «божевільного Івана». Від нього і лунають посилання на міжнародне право у питаннях, у яких божевільний Іван власноруч тим правом підтерся. У залі не регочуть, терплять до перерви, певно, лише тому, що такий в них протокол.
Варто відзначити, що на відмову розглядати російське звернення заздалегідь заготовлено відповідь — розмовляюча голова просто читає її з папірця. Отже, обізвати представників Радбезу американськими підстилками було у планах від самого початку (британець потім влучно зауважив, що РФ на такий перебіг засідання із собою у ролі жертви, вочевидь, і розраховувала). Сцена у дусі Сайлент Гіл, коли російська промова стосовно інциденту невідворотним плазом перекидається на Майдан з Порошенком і відтоді перетворюється на жирнючу радянську агітку. Насолоджуймось!

На каналі ригівського міністра-утікача Клименка (за попереднім припущенням, це дочірній або споріднений проєкт «Вєстей») з'явилося відео з одеської дідовоювальної ходи. Але те, що мало виглядати як тріумф світлих сил, насправді виглядає як красномовний obisratum. Прикриваючись пам'яттю про болючу рану, шалена вата влаштовує відверту рускомірську провокацію, не кажучи про словниковий запас окремих представників. І усе це на камеру. Завершальним акордом лунає розповідь усміхненого «фашиста» про те, як через його повідомлення правоохоронці затримали якогось учасника, що вигукував славу путіну.
Здається, усього цього жалюгідного сорому не зрозуміли ані самі автори, ані їхні запорєбрікові коментатори. Міряють на свою мірку, то й не помічають, чи як?..

( Переглянути шоу… )