Boku ni mo yoku wakarimasen

Цікава річ.
У нас, певно, в усіх на слуху така класифікація ракет чи, загальніше, типів запусків, як «земля-земля» або «повітря-земля».
А от коли йдеться про водну поверхню, то така складова, як виявилося, називається не «вода» і не «море», а «корабель».

Черговий маленький збір під дахом каналу MangUA. Зараз на «закупівлю портативного комплексу для блокування БПЛА». Посиланка на банку в описі та в закріпленому коментарі під видивом.

Актори дубляжу чудово усвідомлюють практичний бік скандальної ініціативи щодо показу англомовних фільмів мовою оригіналу. Вони можуть розповісти такі нюанси, про які недотичний я навіть не здогадувався! Але до самого кінця ніхто не наважується зробити наступний крок і запитатися: нащо ж влада займається очевидно шкідливими фантазіями? На 22-й хвилині вони таки починають обережно дорікати поганою комунікацією з суспільством, але одразу зливаються: «я не виступаю проти влади»… У підсумку Годрієнко таки промовляє питання «для чого це, хто і як це придумав?» Але без жодного розвитку — суто побічна згадка в купі запевнень, буцім українці хочуть мати дубляж і тому не треба його знищувати…
Не знаю… чуйка мені підказує, що тут уже гарна нагода не вмовляти владу дослухатися до себе, а бити її по руках і сраках — і не через мову, а через суть. Бо це або феноменальна некомпетентність, або навмисне маніпулювання суспільною увагою, або свідома здача державних інтересів…

Чи й собі перевірити — втулити «Україну» десь у видивах?.. Я ж однаково нічим не ризикую, мій канал для вузького кола суто по фану…

«Звідки у Залужного $1 млн | “Яйця по 17” скасували | ЮРІЙ НІКОЛОВ про тих, хто заробляє на ЗСУ» (з YouTube-каналу Є ПИТАННЯ)



P.S. І так, за нерозважливо кричущі заголовки, як на мене, вже начасі бити по руцях самих журналістів. Їм теж варто починати зважати, коли маніпулювати є доречним, а коли ні. Бо чимало людей досі робить висновки з самих лише заголовків…

Фаховий психолог пояснює за «хороших росіян» з нагоди зашквару «Дощу». Або ось тут більш концептуально з цікавими науково-популярними відступами.

Як показати в живій розмові, що твоя бездоганна українська є вивченою? Ілько Лемко навіть жартував у своїй книжці:
«Якщо сумнівний підозрюваний говорить „іменно‟, „наоборот‟ і „вопше‟, то це, поза сумнівом, наш, українець, якщо ж він замість цих слів вживає відповідні українські літературні слова, то це на сто відсотків москаль, жид або німець, чи в крайньому разі професор-філолог.»

Та я зараз про інший вельми поширений у нас феномен. За моїми спостереженнями, чимало російськомовних українців має святе переконання, ніби володіє мовою на рівні носіїв. Переконання це, ймовірно, ґрунтується на тому, що їм бракує живого досвіду і зворотного зв'язку — вони просто несвідомі негараздів, перебуваючи фактично або метафорично у стерильному середовищі. У їхньому стерильному середовищі діє правило: «роби все за правилами». Та що відбувається, коли правила ти розумієш поверхово, а про написане дрібним шрифтом не здогадуєшся?

Тоді ти починаєш усюди страшно і карбовано «Че-кати» та глибоко, по-російському «И-кати». Дякувати богові, саме це прокляття минулих років, начебто, вже розвіюється — дедалі більше мовців запізнає́ться з реальною фонетикою. Утім є одне таке дідівське правило, котре досі міцно сидить в головах через свою примітивність: «В українській вимовляється так, як пишеться». Що з нього витікає? — Те, що молодь на Ютьюбі старанно промовляє, скажімо, сполучення «ЧЦ/ШЦ/ШС» і решту. Ну а шо, за написаним усе правильно! Проте урок із вимови таких сполучень хтось прогуляв… Спочатку я взагалі здивувався, як їм вдається вимовляти «тусовоЧЦі». Потім з'ясував, що на це можна таки надрочитися, але навіщо?! :)

Як відомо, через підступний напад свинособачої гимперії перелік міських розваг у Харкові суттєво скоротився. То куди ж таки можна піти, щоби романтично відсвяткувати, скажімо, день народження? Ми з дружиною одноголосно обрали наш «Обласний центр служби крові». Там до самого атракціону додається приємний фуршет із солодким чаєм, печивом та яблуками. Цілком безкоштовно можна з'ясувати свою групу крови та виміряти тиск. А ще учасникам дають якийсь сувенірний сертифікат на місячну відпустку. Панянок також може зацікавити, що серед відвідувачів цієї квест-кімнати чимало кремезних веселих хлопців. Раджу!

P.S. Єдина незручність: за дві доби до відвідин треба припинити вживання алкоголю, а за годину — втриматися від куріння.

‘NBU Opens Special Account to Raise Funds for Ukraine’s Armed Forces’. You may read about it and help here.

Багато хто оприлюднював спеціальний мультивалютний рахунок, створений НБУ для потреб ЗСУ. Але зазвичай, як на сторінці Генштабу, подають лише номер IBAN. Мій банківський застосунок вимагав повних реквізитів, доки банк не створив окрему послугу для цього. А отже ось ця інформація (взято з сайту НБУ):

Для зарахування коштів у національній валюті:
Банк: Національний банк України
МФО 300001
Рахунок № UA843000010000000047330992708
код ЄДРПОУ 00032106
Отримувач: Національний банк України

( Для інших валют / Other currencies: )

As an extension to the previous post.
The ‘YES’ column shows what may give you a clue. And the ‘NO’ column tells why this may be a wrong guess. Red letters are unique to those languages, so when you see any of them you don't need other proofs.
• For Ukrainian the ‘NO’ column gives a clear idea why it's neither Belarusian nor Rusyn/Russian/Bulgarian. *Letters ‘Є є’ and ‘Ї ї’ mean Ukrainian in most cases and if not for Rusyn you would've known for sure just by seeing them. It's not that you meet apostrophes everywhere in Ukrainian but with this language your chances are much higher than with anything else, even in Belarusian apostrophes in common words are not so frequent. And the ‘ьо’ combination is quite usual in Ukrainian too.
• As for modern Russian the ‘NO’ column shows its most obvious difference from both Ukrainian and Belarusian. Although in the internet you might meet some people who use obsolete orthography with ‘і’-s and ‘ѣ’-s for some reason.
• Belarusian is the only Slavic language that doesn't use Cyrillic ‘И и’ at all.
• Rusyn scripts (there are three standard varieties) combine letters from Ukrainian and Russian except there is no Russian-Belarusian ‘Э э’ in any of the three. Rusyn is pretty easy to guess by meeting such an unsual mix of Ukrainian ‘є/ї’-s with Russian ‘ы’-s and it's quite a challenge otherwise. **There are also attempts to use ‘Ѣ ѣ’ letter which is obsolete in other Slavic scripts nowadays.
• Although it may look just like Russian the Bulgarian script doesn't need those three additional letters. And it's the only Slavic language that uses ‘Ъ ъ’ as a vowel — that's why they are so frequent in Bulgarian.
• Serbian and Mecedonian both use ‘Ј ј’ instead of Cyrillic ‘Й й’, neither they have ‘Я я’, ‘Ю ю’ or ‘Щ щ’ unlike the rest of languages. And the only problem with them is to distinguish between the two when you don't see their unique letters.

	YES	NO
Ukrainian	Є є*, Ї ї*, І і, Ґ ґ, (apostrophes, ьо)	Ы ы, Э э, Ъ ъ, Ё ё
Belarusian	Ў ў, І і, Ы ы, Э э, Ё ё, (apostrophes)	И и, Щ щ, Ъ ъ
Russian	Ы ы, Э э, Ъ ъ, Ё ё	І і
Rusyn	Є є*, Ї ї*, І і, Ґ ґ, Ы ы, Ъ ъ, Ё ё, Ѣ ѣ**	Э э
Bulgarian	many Ъ ъ	Ы ы, Э э, Ё ё
Serbian	Ђ ђ, Ћ ћ, Ј ј, Џ џ, Љ љ, Њ њ	Я я, Ю ю, Й й, Щ щ, Ь ь, Ъ ъ, Ѓ ѓ, Ќ ќ, Ѕ ѕ
Macedonian	Ѓ ѓ, Ќ ќ, Ѕ ѕ, Ј ј, Џ џ, Љ љ, Њ њ	Я я, Ю ю, Й й, Щ щ, Ь ь, Ъ ъ, Ђ ђ, Ћ ћ