Boku ni mo yoku wakarimasen

https://www.youtube.com/watch?v=C-m7F9T9QaE

Просто зараз на каналі MangUA триває стрім з підбиттям підсумків збору «Лютий Банкай» (кошти для ЗСУ від аніме-манґа спільноти).
У стрімі беруть участь відомі українські видавці манґи (та мальописів).
Можна задонатити просто в ході стріму та навіть виграти щось від спонсорів.
Шкода, що не додумався раніше проанонсувати. Запрошую долучатися! Триватиме ще до 9-ї вечора.

Це в сенсі, що манґа саме українських авторів. Деякі інтерв'ю з видавцями взагалі «налякали» мене, що в нас незабаром може з'явитися більше домашньої манґи, аніж власне японської… :)
Менше з тим. Зараз триває передзамовлення на манґа-збірку — так би мовити антологію десятирічної творчості — від дуету українських авторок. Отут ви можете послухати обговорення за участі безпосередньо однієї з них. А замовити можна отут. 248 сторінок — це трохи більше, ніж у пересічному томику манґи, але й оповідок там — 10 різних під одним дахом… Дивіться самі, якщо вам цікаво. Я замовив, хоч і гадки не маю, що отримаю, крім твердої палітурки. Маю свої сумніви, звісно, але подивитися все ж варто, гадаю. А якщо ви знайомилися з роботами цього дуету раніше, то в запропонованому виданні їх, буцімто, дещо оновлено і відкореговано. Щобільше буде передзамовлень, то скоріше надрукують — так обіцяють.

Колись я розповідав про цю манґу (див. допис «Скіафобія бабака»).
Її, до речі, видають вже в перекладі не лише англійською, а також німецькою, французькою та іспанською. Нарешті вона добігла кінця, хоча останній том ще не вийшов друком. Наприкінці дія таки понуднішала, як на мене, а там і поготів перетворилася на не дуже цікаву і занадто затягнуту бійку. Утім завершення вийшло досить оптимістичним — а це вже мене порадувало, бо я ненавиджу багатозначну непевність і журбу, котрих зазвичай важко уникнути у творах з подібним підґрунтям.
Надзвичайно хороша новина полягає в тому, що з виходом останнього розділу було таки оголошено про появу аніме і навіть ігрового кіно. Ну, ігрова кіноадаптація манґи — то таке, формат на любителя. А ось те, що малюнки з книжок оживуть, заколоряться і зазвучать — оце має стати досить цікавою подією, адже матеріал здебільшого смаковитий.

В Україні розпочато передпродаж другого тому манґи «Ательє чаклунських капелюхів». З'явитися має цього місяця. Знижка 20% є досить непоганою, проте, на жаль, вартість доставки Новою Поштою з'їдає цю різницю. Тому скористатися цим вигідно, коли брати декілька — я замовив собі та на подарунок. От Укрпоштою, теоретично, може бути безкоштовно. Але на сайті я не зрозумів, чи це справді так, чи воно просто не вміє показувати вартість такої доставки (власне через незрозумілість я й обрав НП)…

Отже, можна побачити, що перерва між виходом томів українською наразі становить чотири місяці. Перекладають з японської, тому нічого надзвичайно дивного в цьому нема. Але, як на мене, це все-таки занадто довго, щоби тримати читацький інтерес в тонусі. Оригінальні японські томи з'являються в середньому раз на півроку. І якщо темпи не зміняться, то надолужити вдасться лише до кінця 2022-го, але й тоді залишатиметься відставання десь у чотири томи від оригіналу, котрий теж не стоятиме на місці. Для мене ця ситуація не є новою, адже я вже не перший рік старішаю разом із розвитком вподобаних японських серій (за цей час я дочекався завершення лише лічених з них — і ще жодного разу нею не була та, за якою би я стежив від самого її початку). Але такий досвід є геть новим для нашого ринку…

Нагадаю, що справа з цією манґою цікава не лише тим, що сама вона гарненька, а ще й тим, що це чергова (друга? третя?) спроба розпочати в нас видання манґи. І одразу ж не проста спроба, а унікальна через дві речі. По-перше, права на це вперше купують просто в самих японців і перекладають, відповідно, з японської. А по-друге, це в нас уперше пробують друкувати манґу, яка є актуальною, тобто такою, що почала виходити відносно недавно (у 2017-му) і наразі триває.

Якщо пригадуєте ось це, то його несподівано готують до друку українською (в Японії саме сьогодні з'явився сьомий том оригіналу). Прошу:



Також вони видають манґу про добре відоме вже у світі кошеня Чі, під назвою «Чі: Життя однієї киці». Там прості кумедні історії, цікаві в будь-якому віці, якщо ви взагалі не проти розглядати мальовані історії. На Yakaboo зараз продають зі знижкою. Там один лише відгук, але він дуже добре все описує (орфографію збережено):
( Читати відгук: )

Серед книжок Пратчетта, що їх «Старий Лев» планує видати цього року, є і перша з циклу про Тіффані. Дякувати богові, не доведеться чекати бозна скільки. Перекладатиме Марта Госовська. Опис її титулів займає більше, ніж одне речення. Але ось це для мене куля в лоба: «Сфера професійних інтересів: вербальні аспекти персонального позиціонування, побудова стратегій конструювання персонального бренду та формування унікального персоналізованого месиджа.» Хтось може перекласти людською мовою, що це означає?

Для тих, кому цікаво, на Толоці з'явився «Відьмак» в перекладі українською від „НеЗупиняйПродакшн‟. Наразі лише 4 серії, але обіцяють швиденько додати решту (UPD: вже). Озвучення закадрове багатоголосе. Оригінальну англійську доріжку теж збережено.

Фанатське кіно за мотивами «Відьмака». Оце канал проєкту. Події розгортаються за кілька десятиліть після книги. Головним героєм є відьмак Ламберт. У фільмі, хоч і аматорському, знімаються професійні актори. Зокрема, в якості сюрпризу, барда Любистка грає дядько зі старої польської екранізації. Власне, «Півстоліття поезії» — це назва мемуарів, писати які Любисток почав під час подорожей з Ґеральтом. Творці розповідають, що намагаються зробити все якомога професійніше. Проєкт майже завершено, і прем'єра має відбутися 30-го листопада на Ютьюбі.

Netflix презентували тизер до свого серіалу про пригоди Білого Вовка. Цілком пристойно, як на мене. Ґеральт такий класичний (під дією зіллів поготів) — як він приблизно уявлявся до о́бразу бороданя, розтиражованого третьою частиною гри. Мене лише спантеличують кадри, де він сидить без одягу — тут він схожий на якогось бронзовошкірого чи то Конана, чи то Тарзана.
Утім, усе це лише картинка. Що воно буде за змістом, важко сказати — я не впізнаю́ майже жодної сцени з книги. Поки що все це нагадує художню мішанку за мотивами. І судячи з усього, історію Йеннефер значно поглибили, зліпивши з позасюжетних подій центральну лінію… Але тизери так і треба робити — з другорядних і загальних моментів, які не виказують справжню історію.

Наче у відповідь на мій розпачливий стогін, «Видавництво Старого Лева» анонсувало одразу шість нових книжок за «Дискосвітом», що мають вийти у 2019. Причому чи то вони у видавництві такі оптимістичні, чи то навпаки, але пропонують оформити передплату на всі шість. Що це дасть читачеві? Якщо не рахувати певну гарантію продовження цієї шляхетної справи як такої, то лише економію на доставці. Ну й заморозку ціни, якщо вона протягом цього часу зросте. Назви книжок, крім першої, яка вже друкується, не є остаточними.
Серед перекладачів відбулися деякі зміни. Не помітно Юлії Прокопець («Колір магії», «Химерне сяйво»), чиї переклади мене не надто вразили. Третю книжку з циклу «Ринсвінд» переклала Анастасія Коник.
На жаль, не заявлено й про участь Оксани Самари («Жнець»), тож циклом «Смерть» опікуватимуться вже знана Ольга Любарська («Морт») та оця «новенька» пані Коник.
Олександр Михельсон не відмовився від «Відьом», отже моя пропозиція залишається чинною. Але доведеться почекати ще майже рік. ;-)
І наостанок, цього року ми зможемо зацінити перші дві книги з циклу «Нічна сторожа» разом із талантами ще однієї нової перекладачки Ірини Серебрякової.