Boku ni mo yoku wakarimasen

Чого я не розумію в демотиваційній діяльності проти росіян з боку самих росіян, як оце на каналі «Обманутий росіянин», то це що такого смішного, коли автомеханік є африканцем, а лікарі в поліклініці усі мають якісь татарські імена. Вони не люди чи що? Колись серед лікарів була купа євреїв. Ну, а якщо це якась Самара, то чому там не може бути великої кількости татарського населення і, відповідно, лікарів татарського походження? Якщо ті татари йдуть не на війну, а в лікарі, ну то й правильно роблять! Чи це просто таке безглузде троління «чистопорідних» росіян, котрі, нібито, бояться до всирачки всяких «нєрускіх»?…

Коли я почув про «наїзд» Безуглої на Залужного з вимогою його відставки через ненадання якогось плану дій на 2024, я спочатку подумав саме те, як це тлумачать ті, хто цю новину поширює: ну, тобто, хто вона взагалі в оборонній системі, щоби їй надавали якісь плани воєнних дій. Чому я виділив «воєнних» — тому що це те, що автоматично спало мені на думку в контексті «плани від Залужного», і тому що я в цьому, судячи з усього, не самотній.
Оскільки така претензія видалася мені надто безуглою безглуздою, щоби бути правдою, я пересвідчився, що заявила сама пані депутатка. У тому, що я бачу в її оригінальній заяві, як на мій хлопський розум, йдеться не про бойові дії, звісно, а про їхнє, скажімо так, забезпечення. Тобто про бюджет, закупівлі, організаційні заходи, зокрема навчання та ротацію тощо — про такого штибу плани… Тут я вже не знаю, наскільки претензії є обґрунтованими, але в головному я не помилився: вона говорить НЕ про плани воєнних кампаній.
Це перший момент у цій історії: ЩО вона заявила на відміну від того, як це переповідають.
А другий момент: НАВІЩО вона це зараз заявила — і тут я краще втримаюся від спекуляцій, бо за ними портал у зелене пекло, а я ще навіть не розібрався, що там нещодавно натриндів Арахамія про причини війни… Погоджуюся, що нам не можна втрачати довіру до Збройних Сил.

Якщо я правильно розумію суть того, що зараз висловлює російська «аппазіция», українці мають терпляче дохнути через війну у себе вдома та не бити у відповідь по території агресора, щоби заціловане тією «аппазіциєю» населення країни-агресорки не нервувало та могло й надалі не піднімати сраку щось робити. Ну, план шикарний, але не враховує думку українців…
І до слова, як вони собі взагалі уявляють повалення режиму ненависного путіна, котрий-один-у-всьому-винен, якщо той самий Кац категорично проти насильницького захоплення влади? Може вони мають якусь придатну до втілення альтернативу? Ну бо план з непіднімання сраки поступово відривається від дійсности: українці ж мали в носі відведену їм у цьому роль, а отже сраки російського насілєнія як не піднімуться з власної волі, то невідворотно свербітимуть попри будь-які форми замовляння «настазашто» — просто через логіку подій. Чи, може, задум саме в тому, щоби дочекатися, доки якісь «американці» зроблять їм переворот «під ключ», а потім, поправляючи біле пальто, смачно харкнути тим «американцям» у пику? (Мене не цікавлять відповіді, я лише коментую чудернацьку еквілібристику, про яку раптово почув цими днями.)

Фаховий психолог пояснює за «хороших росіян» з нагоди зашквару «Дощу». Або ось тут більш концептуально з цікавими науково-популярними відступами.

Андрій Луганський колупався в темі, чи варто ставитися до московських «лібералів», як до… союзників. Коли наприкінці зайшлося про втечу московитів до Грузії, частину якої сама ж московія і загарбала, він підсумував усе розглянуте в ролику запитанням до глядачів, чи зможемо ми колись так само, як грузини, «пробачити» та приймати московських біженців?
Моя відповідь така, що, по-перше, приймати біженців і пробачати — це два окремі питання. А по-друге, «пробачати» в нашій ситуації є беззмістовним поняттям. Неможливо «пробачити» тому, хто становить для тебе постійну загрозу (і — додам після сказаного в коментах — того, хто не просить і ніколи не просив про жодне пробачення). Можна не звертати уваги, можна забути, можна налагодити якісь форми взаємодії на зразок того прийняття біженців — усе зі своїми нюансами… А «простіть» — це як?!

Відмова видавати в'їзні візи росіянам на підставі того, що вони є росіянами за паспортом, жодним чином не зашкодить «європейським цінностям» і не стане якоюсь політичною перемогою хуйла (хуйло ж бо насправді любить ваші «цінності», коли може обернути їх проти вас). Така відмова означатиме лише, що нехай щастить ті цінності не поширюються беззастережно на росіян як політичну групу, доки політична ситуація не поліпшає. І зрештою, як усюди нагадують, дозвіл на в'їзд до інших країн не є чимось самоочевидним і ніколи не був, най би як особисто ви звикли вважати його невід'ємним правом пересічного землянина.
Ствердження, ніби свідомий та зрозумілий виняток з міграційних правил руйнує якийсь виборюваний століттями принцип, є маніпуляцією. Однаково маніпуляцією є порівняння кольору паспорта з кольором шкіри. Ти диви… застерігає воно балтійські нації проти втрати ними обліко-моралє ліберальних здобутків! Ну викапаний емністі інтернешнл у пінжаку…

Щойно надійшло SMS:
Za texnichnymy obstavynamy bankomaty Privatbanku 15.02 ne pracyuyut'. Vybachayemosya.

Надійшло з номера польського оператора Orange. Вони, я так розумію, пропонують послуги українцям, адже на сайті мають українську версію.

UPD: Я собі припустив, що оператор справді працює в нас і що банк з якогось дива придбав у нього послуги, але ж повідомлення від банків мають належне позначення відправника (а не кумедні артефакти в тексті). Утім, надвечір з'ясувалося, що це таки інформаційна диверсія. Кіберпол наразі з'ясовує, хто влаштовував цю розсилку. Проте й хакерська атака на Приват та якісь інші установи, начебто, справді була, тому повну картину я не знаю.

Genshin Impact — це фентезійна рольовка від китайської студії miHoYo. Гру розповсюджують за моделлю free-to-play (f2p), тобто встановити і гратися можна цілком безкоштовно. Також досягти в ній цілком безкоштовно можна всього… Теоретично. Насправді ж на заваді цьому стоїть не лише неймовірна кількість потрібного на розвиток часу, як у пересічних умовно безкоштовних багатокористувацьких іграх, а ще й рандомізація одного з найголовніших ігрових складників — отримання персонажів.
Про той, без жодного сарказму, креатив, до якого вдаються розробники, щоби привабити користувача, я кількаразово вже писав і писатиму, певно, ще. Зрештою, наскрізний сюжет гри розписано на роки, і розробники ще довгий час додаватимуть нові розділи подорожі героя разом з новими теренами світової мапи. Сам контент водночас стає дедалі якіснішим. Утім, коли гравець пройшов доступну частину сюжету з усіма бічними завданнями, він не має чого робити, крім як прокачувати своїх персонажів (я називаю їх «ляльками») та збирати нових до колекції. Адже, на відміну від справжніх багатокористувацьких ігор, Genshin Impact — це особиста пісочниця, у якій майже відсутня соціальна діяльність. Такий підхід є властивим для мобільних ігор — miHoYo ж поширили його також на приставки з персоналками. До речі, мобільні платформи залишаються великою частиною цільової авдиторії, а це дещо обмежує в технічному та ідейному сенсі свободу розробників щодо вдосконалення їхнього творіння… Отже, далі я розповім детальніше, що саме приносить розробникам прибуток і що спонукає гравців розлучатися з грошима.

( Читати далі (обережно, купа літер!) )

Якщо комусь цікаво дізнатися більше, то ось тут один оглядач гарно і не по-задротськи, як я, а концептуально розпедалює (англійською) про систему бажань в Genshin Impact, про людську природу та маніпулювання нею в цій грі зокрема і в «ґача»-системах загалом. Не те, щоби це було чимось однозначно поганим (‘few things in life are that black and white’, цитуючи його самого) — просто варто усвідомлювати, з чим ти маєш справу.

Є в нас такий український Ютьюб-канал, що освітлює тему кіно — «Загін кіноманів», з Віталієм Гордієнком та його невідомими товаришами. І є також інший канал зі схожою тематикою — «Geek Journal», що його створюють удвох Тайлер Андерсон (Олексій) та його кохана Юліана. Нічого зараз не казатиму про своє ставлення до цих каналів, як і про їхні взаємини — дивлюсь обидва.

Аж ось Віталій Гордієнко зненацька вистрілює отаким викликом — запрошенням Тайлера до інтерв'ю. Стилістика ж цього «запрошення» нагадує події 2019 — хай не відвертою ворожістю, але зухвалістю напевно… У коментах Віталій пояснює це тим, «що це Ютьюб, що так цікавіше»…

Як на мене, тут є одна суттєва помилка. Замість домовитися про спільні правила гри і вже тоді влаштувати шоу (так робить багато хто, коли що), на загал одразу полетіло несподіване і показне «зізнання у коханні», котре могло тупо поставити іншу сторону в незручне становище. Я розумію, навіщо це робилося навесні 19-го, і не розумію, навіщо робити подібне стосовно формального соратника. Утім, відповідь Тайлера з Юліаною, як на мене, виявилася напрочуд адекватною, доречною і дотепною…

Дивлюся «компромат» на кандидата в мери від блоку Світличної Ігоря Черняка: https://www.chesno.org/politician/23935/
Виявляється, він є депутатом міськради (пройшов від «Самопомочі»), а також потім балотувався до ВР від Саакашвілі.
Та найцікавіше — це його ачівка «Гречкосійство». Цей статус розшифровується на сайті так: «Політика помічено за гречкосійством — даруванням виборцям подарунків чи наданням послуг, які можуть спонукати виборців проголосувати за кандидата».

Натомість я не полінився розкрити подробиці гречкосійства і ось що прочитав у них:
«У квітні-травні 2020 року, під час коронавірусної пандемії, позафракційний депутат Харківської міської ради Ігор Черняк передавав засоби захисту та медикаменти у низку лікарень м. Харків. Серед переданого: хірургічні маски, захисні костюми, захисні екрани, респіратори, шапочки та рукавички, катетори тощо.» Не знаю, що й думати… Спонукав чи ні?..