Boku ni mo yoku wakarimasen

Наша офіційна система запису латинкою використовує, начебто, елементи англійської ортографії. Так от, забудьте за них! Як показує практика, сучасні американці, а часто й навіть британці не мають гадки, як вимовляти оті ваші «zh», «kh», а подекуди й навіть «таке очевидне» «ts». Причому йдеться не про пересічників, а й навіть тих, хто має якийсь розширений світогляд. У нас ці правила запису тягнуться з минулого століття від набуття англійською домінантного статусу, і я підозрюю, що зараз вони вже є своєрідною архаїкою. Доцільніше було би розробити таки власні правила транслітерації на основі досвіду інших слов'ян, а не триматися за дідівське ніби-адаптування до англійської, котрого, на ділі, самі носії англійської не розуміють.

UPD: Про всяк випадок, це не на захист «української латинки»… Особисто мені вона для внутрішнього використання й не здалася. Я зараз рефлексую лише той курйозний факт, що люди, під яких, начебто, зроблено нашу офіційну систему транслітерації, тієї системи не розуміють. Отже, такий підхід має не більше практичного сенсу за будь-який інший — ба навіть менше, адже його не розуміють і наші латинописні сусіди. І тут іще до слова про діакритику: коли вони (сучасні «англійці») бачать діакритику, то здогадуються, що існують якісь правила прочитання цих літер. Коли вони її не бачать, то й не підозрюють, що тут якийсь прикол із вимовою, і старанно вимовляють «zh» буквально як «з-х(г)», якщо не щось гірше. Це нас у школі ще привчали, що «х» і «ж» англійською пишуться «kh» і «zh». А от їх цього, мабуть, не вчили, як виявилося.

На мій хлопський розум, усе логічно. Національний борг — це не особистий борг. Але я й в житті знаю людей, котрі не вилазять із боргів, утім живуть краще за інших. Зрештою, ми всі живемо в проміжках між станами. У проміжках на самій лише зміні станів робляться цілі статки. А от яким буде наступний стан, і що буде після його досягнення — оце вже треба думати.

Вчора держсекретар США Марко Рубіо шокував мене демонстративним хрестом на чолі. Я спочатку подумав, що це вже якісь спецефектні знущання над ним, фотожаби, і лише потім придивився та дізнався, що воно таке було і навіщо.
До чого це я… Зараз мені трапилося, як християнський (англіканський) священник тлумачить те, що сталося тиджень тому в «оральному кабінеті» за участи Зеленського. Дотепний підхід до проблеми, не очікував, навіть від священника, хоча й виправдовує мету існування християнських священників. Пане Рубіо, any ideas about this?

Я так розумію, що автор каналу говорить британською англійською, тоді як співрозмовник — американською.
Якщо коротко, цей дядько (Ґілмор) вважає, що зупинити хуйла від перемоги над Україною є національним інтересом США. У нього майже все, що він каже, є національним інтересом США, і це зрозуміло.
Власне, він озвучує чітко всі ті тези, з котрими я згоден, тому й заголовок такий. І про Україну, і про Європу, і про протистояння сучасній «вісі зла».

Читаю зараз другий том манґи ウスズミの果て («Край жалоби» в моїй адаптації. UPD 2025-04-21: В офіційному виданні названо «На межі забуття»). Ну і поліз подивитися, до якого місця доперекладалися англомовні пірати. А там натрапив на речення, котре добре пам'ятав, бо лише вчора сам читав цю сцену.
Ось, що в оригіналі: «大戦によって多くの生物が絶滅したため (Оскільки через Велику війну вимерло багато організмів…)»
А ось, що пропонують пірати: «Since The Great War caused humanity to lose its connection to the natural world…»
Тут я навіть не знаю, що потрібно курити, щоби перетлумачити подібним чином… На рівному ж місці! Тут же навіть автопереклад не хибить!

На таке я вважаю за потрібне вказувати, коли трапляється, бо англійська практика перекладу з японської традиційно вважається взірцевою, і з англійського перекладу потім клепають свої переклади зокрема й наші піратики.
UPD: Власне, так і є: і польський, і український переклади дбайливо наслідують цей англійський з його купою дрібних викривлень та й просто непотрібних особливостей самої англійської мови.

Попіарю ще канал приятеля. Це ж дідові, виходить, вже під 80, якщо правда, що він був у В'єтнамі 60 років тому. Такий живчик, що можна лише позаздрити! Stop smoking — каже він, — якщо хочеш дожити до 77. Та й ременем безпеки не нехтує, хоча зараз у нас усі на це забили.

Розкриваю на прикладі здогадку з попереднього допису про те, що японською книжки про відьмака перекладено не з польської, а вже з англійської.

Ось речення з японського видання та його буквальний зміст:
男が外套を脱ぐと、まわりの視線が男の剣に集まった——剣を持っていること自体は別にめずらしくもない。ヴィジマでは誰もが武器をたずさえている——だが、剣を弓か矢筒のように背負う者はいない。
/отоко-ґа ґаітоо-о нуґу то, маварі-но шісен-ґа отоко-но кен-ні ацуматта — кен-о моттеіру кото джітаі-ва бецу-ні медзурашіку-мо наі. віджіма-де-ва даре-мо-ґа букі-о тадзусаетеіру — даґа, кен-о юмі ка ядзуцу-но йоо-ні сеоу моно-ва інаі/
Коли чоловік скинув плащ, навколишні погляди зосередилися на його мечі — мати меч не є чимось надто незвичним як таке, у Визімі кожен має при собі зброю — проте таких, хто носить меча на спині, наче лук або сагайдак, нема.

Оце те саме з англійського перекладу:
As he took off his coat those around him noticed that he carried a sword — not something unusual in itself, nearly every man in Wyzim carried a weapon — but no one carried a sword strapped to his back as if it were a bow or a quiver.

А отак було у Сапковського:
Kiedy ściągnął swój płaszcz, wszyscy zauważyli, że na pasie za plecami miał miecz. Nie było w tym nic dziwnego, w Wyzimie prawie wszyscy chodzili z bronią, ale nikt nie nosił miecza na plecach niby łuku czy kołczana.

Гадаю, деякі зміни, що відбулися в англійському тексті порівняно з оригіналом, доволяють простежити й джерело японського переказу.

Чим цікаві мовні локалізації Genshin Impact, то це змістовими розбіжностями між ними. Подекуди вони просто вражають. Таку річ як репліки Паймон під час риболовлі англійською та японською перекладено геть по-різному. Мабуть, через те, що вони ні на що не впливають, в англійській версії подекуди більше фантазії.

Ось, наприклад, японською звучить так:
«нані ґа цурета н да? ойра ні мо місете куре» (тобто «Що ти впіймав? Покажи-но й мені!»)
А англійські субтитри повідомляють наступне:
«What is it? What is it? *gasp* Is it another Paimon?»

Так само, коли японською Паймон каже: «о-о-о, ій моно ґа цурета на» (оце ти гарно впіймав), то англійська тлумачить так: «Wow! Paimon's stomach is rumbling already.»

Водночас озвучці англійської Паймон, як я казав, до японської далеко, тож це можна вважати спробою надолужити за рахунок змісту :) Вочевидь, поєднання японської озвучки з англійськими субтитрами є найкращим вибором для тих, хто на слух японську розуміє не дуже :)

…二人きりの夜…　からの ワンチャン /футарі-кірі-но йору… -кара-но ванчян/
В англійському перекладі маємо наступне:
…until just the two of us remained, you sly dog.

Офіційно цей том англійською виходить лише за місяць, а отже поданий переклад, найімовірніше, є фанатським. Що в ньому цікавого? Якщо брати всю репліку персонажа, котру мені ліньки розбирати цілком, то загальну ідею там приблизно збережено*. Але спосіб її висловлення досить таки сильно відхиляється, і це помітно навіть в одному клаптику. По-перше, 二人きりの夜 означає буквально «Вечір/ніч (лише) удвох». І це окреме речення, а не частина попереднього. Ну нехай це будуть приколи англійської стилістики… Та мою увагу насамперед привернуло sly dog (хитрун) замість японського ワンチャン.
Річ у тім, що ワンチャン не має власне з «хитруном» нічого спільного. А з «собакою (dog)» їх поєднує лише те, що ワンちゃん (найчастіше саме в такому написанні) — це буквально «гав-чян, гавчик», розмовна назва цуценяти чи маленької собачки. Припускаю, що перекладач повівся саме на цей збіг і тому пришпандьорив свого «хитрого собаку», щоби то мало разом якийсь сенс у контексті.
Натомість ワンチャン (цілком катаканою) — це японське сленгове поняття, зліплене з англійських слів one chance. У сучасному вжитку в непевному контексті воно залишає тлумачення на розсуд слухача, але зокрема може означати «кохання на одну ніч» та «можливість провести разом ніч».

Отже героїня, кепкуючи зі свого приятеля та приписуючи йому жартома хтиві наміри, каже приблизно таке: «Вечір удвох… а там — як пощастить»**. Інший варіант: «Ніч сам-на-сам… Така нагода!» Наче й не сказала нічого відверто безсоромного, та це змушує хлопця злякано перепитувати «Як це, „пощастить/нагода‟?» (何⁈　ワンチャンって).
І так воно звучить помітно цікавіше та логічніше, ніж англійське «…доки не залишимося ми удвох. От хитрун». Насправді ж хлопцеві не треба чекати на усамітнення з дівчиною, адже вони там від самого початку лише удвох — то англійський перекладач просто викинув з тексту згадку про ночівлю (постій, 宿泊). А щодо притягнутої за вуха відповіді «What?! Me, a dog?!», перекладач міг вирішити, що в оригіналі йдеться про гру слів «ワンチャン — ワンちゃん», і щиро спробувати передати її своїм «sly dog». Слушне припущення, та це лише вигадка, побудована на одному окремому слові. Адже ні ситуація, ані будова речень, ані письмовий запис, ані врешті узус цих слів не свідчать про наявність подібного жарту в тексті. Хоч бери та купуй тепер офіційне видання заради порівняння…

( Примітки: )

Цікаво, звідки може походити носій англійської мови, котрий culture вимовляє, як /колче/, а small — майже як /смул/? I mean, який діалект (чи яка мова) може давати такий ефект, що у стандартній загалом англійській вимові на місці звука «а» виникає «о», а на місці звука «о», одразу привертаючи увагу — «у» (точніше, щось середнє між нашими «у» та «и»)? Because у нього теж таке — /бикуз/, а call it взагалі звучить курйозно. Причому ці відмінності не є загальним зсувом, вони в нього трапляються лише в деяких певних словах, чи радше в певних шаблонах. Це, начебто, не австралійська і не новозеландська манера…

Ось «t» в нього стабільно не придихова (крім «tr»), а щось близьке до «тс»: get /ґет(с)/, management /манаджмент(с)/, Twitter /тсвітса/. «D» також часто з прицикуванням або оглушена до «тс» в кінці: did /дит(с)/, bad /бет(с)/, forced /фоост(с)/.

UPD: А, нарешті я його впіймав! У нього в комп'ютерній грі розрахунки в британських фунтах, а отже він десь звідти. Щоправда я вже заплутався в британських діалектах, а жодний з описів, котрі пасують до особливостей його вимови, не згадує чітко про перетворення «о→у».