Кастанеда об этом ничего не писал…

Пара зауважень для тих, хто наважився грати у російську локалізацію «Відьмака».
Ім'я Roche насправді вимовляється як Рош.
А ім'я його підлеглої правиці Ves вимовляється зовсім не як Б'янка.

І вірш Ґеральта, присвячений Ламбертові, звучав більш лаконічно: «Lambert, Lambert, ty chuj», або «Lambert Lambert — What a Prick», якщо хочете англійську.
Отому я не люблю російські локалізації. Як не люблю книжки у перекладі Вайсброта і не люблю всієї сучасної когорти «Здєсь Русью пахнєт» креативщиків.

Як добре, що українській мові не властива якісна редукція ненаголошених голосних! Отже, кожен може легко зрозуміти, що назва пухнастого полярного звірятка має якесь відношення до собаки і жодним чином не до сечостатевої системи.

Колись я згадував, як дивно іноземні слова можуть накладатися на чужу граматику. Сьогодні до мене потрапило щось подібне з німецької, на злободенну, до речі, тему.

Популярна помилка: Visas
Правильна орфографія: Visa, Visen
Пояснення: Das Visum, походить від лат. visum, перфектної форми від videre = бачити, має дві форми множини: Visa та Visen. Оскільки Visa — це вже форма множини, «Visas» є чудернацькою «подвійною множиною».
(korrekturen.de)

Далі про це у своїй дотепній манері розповість Бастіан Зік (Bastian Sick), автор популярної книжки «Der Dativ ist dem Genitiv sein Tod (© SPIEGEL ONLINE)»*. Блідим кольором — мої примітки.

( Visas - die Mehrzahl gönn ich mir (von Bastian Sick)... )

Зайшла мова про походження назви цього матеріалу (і документу) в українській та російській, і мені стало цікаво, які взагалі є варіанти в Європі. Кавказу торкатися не буду, бо там вже починається тюркський вплив. Картина складається така:

• Всі слов'янські мови, окрім болгарської, македонської та російської; романські, окрім італійської та румунської; всі германські без винятку; угро-фінські, балтійські та кельтські, навіть унікальна баскійська — у них усіх пишуть на різновидах «паперу» — від давнього папірусу.
• Болгарська, македонська і… румунська, вочевидь, зазнали античного впливу у інший спосіб, бо у них назви, як і у сучасній грецькій, представлені варіаціями на тему «хартії». Пам'ятаєте славетну англійську «Велику хартію вольностей»? Оце теж походить з давньогрецької і позначало шкіряний матеріал та документ з нього.
• Італійська (венеціанська, сіцилійська також) успадкувала від латини «карту». Здогадайтеся, звідки це слово прийшло до латини? Та сама хартія, але з поправкою на фонетику.
• У російській, як ви знаєте, — «бумаґа». Найбільш імовірна версія, що довго-довго їхало з Середнього Сходу, аж поки не приїхало за посередництвом італійців. І на самому початку було пов'язане з бавовняним матеріалом (ні, не з ватою).
• Ну і ще є мила для всіх албанська. У ній матеріал для писання — це «летра».

Wyindywidualizowaliśmy się z rozentuzjazmowanego tłumu

Після п'ятої спроби відтворити цей вислів у мене почався дикий неконтрольований регіт. Навіть кота налякав.

Приблизна вимова така:
Виіндивідуалізовалішьми шє з розентуз'язмованеґо твуму.

Повна ж версія виглядає так: «My, indywidualiści, wyindywidualizowaliśmy się z rozentuzjazmowanego tłumu, który oklaskiwał przeintelektualizowane i przeliteraturalizowane dzieło».

Ось ціла купа такого діла: Добірка 1, Добірка 2. Приємного язиколамання!

Оце прикол. Інформаційний щит у парку Франка виявився з помилками. Ну звідки б я ще дізнався, як не від іноземних туристів?! :)
А відео у цих хлопців забавні.

Пан henry_flower мимоволі і без лихого наміру надав отакі координати:

„Ещё помните, как будет "кирпич", или "фонарь"? Ну, навскидку. Цегла и лихтарь, правильно. От Ziegel и Leuchte соответственно. Ещё примеров сами легко вспомните.
Это же искусственный язык. Как эсперанто. Основа славянская, а детальки из немецкого, польского, венгерского. Лишь бы подальше от русского.‟

К | Кирпич:

• кирпи́ч др.-русск. кирпичь (Домостр. Заб. 137, К. 68), кирпичный, 1 Соф. летоп. (часто). Заимств. из тюрк.: ср. тур. kirpiǯ, тат. kirpič «кирпич», азерб. kärpχič (Фасмер)
• Кирпи́ч. Название этого строительного материала было заимствовано древнерусским языком из тюркских. В татарском находим кирпич того же значения (Крылов)

Ф | Фонарь:

• Фона́рь. Восходит к древнегреческому phanarion от phanos — «свет» (Крылов)
• Фона́рь. Древнегреческое «фа́нoc» значило «свет», «факел». В средневековом греческом языке появилось слово «фанарин», «фанарион», означавшее «светоч». В новогреческом языке оно изменилось в «фанари». Наше «фонарь» отсюда родом. (Успенский)
• фона́рь род. п. -я́, укр. фона́р, др.-русск. фонарь (I Соф. летоп. под 1319 г., 215, Домостр. К. 54 и сл., Заб. 131 и сл., Триф. Короб., 1584 г., 107 и др.). Из ср.-греч. φανάρι(ο)ν, нов.-греч. φανάρι — то же от греч. φΒ̄νός «светильник, свет, факел». (Фасмер)
• ФОНАРЬ. Др.-рус. Заимств. из ср.-греч. phanarion — суф. производного от греч. phānos «светильник» < «свет». Ср. светоч. (Шанский)

У мене вже десь ворухнулося хворе бажання, аби з російської якимсь чином прибрали всі «неспоконвічні» германізми, латинізми, галліцизми — особливо галліцизми, бо це схоже на «галицизми», — які було насмикано за вікнопрорубальної доби і пізніше. Я би охоче подивився, як «Хан та Патріарх» самотужки, але впевнено крокують у власне майбутнє, маючи при собі лише татарські кирпичи та візантийський фонар.

Щойно надіслали листа зі StackExchange. Сайт української мови перейшов у стадію публічної бети. Тож тепер він стає відкритим для сторонніх відвідувачів та пошукових систем.
Вітаю всіх, хто брав участь і хто цікавився! Мій внесок досить скромний порівняно з іншими ентузіастами, та завдяки суспільним зусиллям мені подобається, що там виходить.

Ще раз вітаю і запрошую тих, хто ще не чув, приєднуватися та поширювати звістку про це. Нагадую, що це сайт формату «Питання → Відповідь».
Наразі сайт особливо потребує фахівців мовної галузі а також іноземних користувачів. Тематика охоплює все, що стосується вивчення та розвитку української мови, перекладу і використання.

Десь у 90-х поруч із „пісюнковими злодіями“ швендяли також жарти про „операційні обляцанки“.
Тим, хто в змозі по-справжньому оцінити ті жарти, не треба пояснювати стан речей. Тому одразу до теми.

У нас потроху з'являються власні неологізми, яких ми потребуємо і будемо потребувати ще багато. Бо пацієнт все ще виказує прагнення до подальшого життя.
Все частіше у комп'ютерних гравців я зустрічаю слово ігролад замість лінивого ґеймплею (англ. gameplay). Як на мене, це досить милозвучний і місткий відповідник. Дискусії з приводу змісту і способу його творення, звісно, відбуваються. Та нічого кращого, окрім ігроплину (альтернативний зміст) чи геймплею (годі щось вигадувати!), не пропонують. Ну, тут справа така. Доки будуть україномовні геймери, буде кому випробовувати на життєздатність.

Із другим терміном взагалі цікава історія. Він знайомий усім, хто має справу з комп'ютером, але чи всі знають, як це сказати українською? Ця штукенція зветься application. Та сама, що означає прикладну програму. Прикладна програма — уявляєте, як це вживати поза межами допотопної документації?
Як варіант з'явилася дубова калька з російської — додаток (рос. приложение). У мене на телефоні встановлені оці додатки, і додаток до телефона я собі уявляю якось так: чохол, картка,.. програма, хай їй біс. А додаток до великого комп'ютера — це щось зовсім несамостійне і безпорадне. І бездушна корпорація Microsoft усвідомлює це краще за мене, а тому пропонує до вжитку термін застосунок. Наші фахівці навіть погоджуються з цим. Тож тепер можна сміливо застосовувати застосунки, а додатки нехай додаються до них.

Минулого разу я спробував описати, які у японців стосунки зі звуковими коливаннями. Тепер розповім, як цей процес можна зафіксувати, коли немає напохваті звукозаписуючого приладу.

Факт перший: японська мова послуговується одночасно двома абетками. Кожна з них у сучасному вигляді має 46 (сорок шість) літер. І це не все. Якщо є бажання записати всі суто японські мори, то треба було б додати ще близько шести десятків якихось символів до кожної з абеток.

Насправді ж обидві абетки передають той самий набір мор. Просто їх винайшли окремо. Ці абетки називаються хіраґана і катакана, а разом вони просто кани. Символи першої мають кучеряві форми — あ、の、す — у той час як символи другої лаконічні й наче рублені — ア、ノ、ス. Недаремно хіраґану ще називають «жіночим письмом», а катакану, начебто, створили суворі монахи. Як ви бачите з цього прикладу, однакові мори виглядають зовсім по-різному, хоча обидві абетки походять зі спрощеного накреслення ієрогліфів.

( Читати далі... )