Ще про «заміну словника»

[ukurainajin]

Здається, що зараз оті балачки, наскільки українська з російською є близькими чи далекими, нікого вже не цікавлять. Принаймні українців точно. До повномасштабки були ще якісь порівняння, зокрема, як на мене, через комплекс меншовартости, котрого ми на цей час уже позбулися… Та й вестерни тоді теж відкривали для себе, що russians — то не все, що комуняки. Їхні мовознавці навіть знімали ролики з розглядом відмінностей мов…
Словом, зараз такі порівняння вже не видаються чимось актуальним. Але… Раптова думка стукнулася об стінку мого черепа, тому я суто задля розваги теж розкладу на елементи одну фразу, котру сказав щойно. Вона нормативною українською, і її російський відповідник я теж наведу нормативною російською з достеменним дотриманням сенсу.
Отже:
укр.: «Ага, уявляю, який букет неврозів чекає на нас у майбутньому».
рос.: «Ага, представляю, какой букет неврозов ожидает нас в будущем».

Якщо проігнорувати фактичну вимову, котра різниться досить сильно, хоч і може бути непомітною в записі, маємо такий набір частин речення:
• «Ага» — спільне слово для наших мов. Гадаю, впізнаване для багатьох навіть неслов'янських народів Європи.
• «уявляю/представляю» (I imagine) — ці дієслова, хоч і означають у контексті те саме, мають геть різну начинку. В українській теж існує дієслово «представляти», але в іншому значенні (to present, to represent). Натомість у російській немає «уявлять», бо немає самого слова «уява» та його похідних.
• «який/какой» — для нефахівців відмінність є очевидною. Фахівців цим не надуриш, бо вони знають про спільне походження цих займенників у всіх слов'ян. Але походження настільки давнє, що сучасний вигляд у російській з українською відрізняється аж настільки.
• «букет» — виглядає однаково і походить від французького bouquet.
• «неврозів/неврозов» — опріч характерного для кожної з мов закінчення родового відмінка, виглядає однаково і походить від латинського neurosis.
• «чекає/ожидает» — тут, очевидно, різні корені, але відмінність не лише в цьому. Українською можна також сказати «очікує», що точніше відповідатиме російському «ожидает». А російською можна сказати «ждёт», що точніше відповідатиме українському «чекає». І я, щиро кажучи, не знаю, як пояснити цю стилістичну різницю, але українською краще сказати саме отак, а російською саме отак. На додачу, ці дієслова в обох мовах можуть керувати як знахідним, так і родовим відмінком, але в українській із прийменником «на» може бути лише знахідний, а без прийменника буде просто ненормативно. :)
• «на нас/нас» — В українській є прийменник «на». А в російській дієслово «ожидать» прийменника не потребує.
• «у/в» — це той самий прийменник, проте в українській він має широку палітру позиційно-стилістичних варіантів: «в/у/ув/во/ві/вві/уві/», натомість у російській його гнучкість обмежується формою «в» і зрідка «во». У російській також існує окремий прийменник «у», котрий виконує іншу функцію, ніж «в/во».
• «майбутньому/будущем» — тут очевидно, що нічого спільного, крім кореня «бут/буд». Причому український іменник не є калькою з польської, котру росіяни зазвичай звинувачують у «псуванні руської мови». Якщо не помиляюся, це наш домашній новотвір часів становлення сучасної літературної мови.

Як можна бачити, навіть у такому простому реченні маємо не лише словникові, а й граматичні та стилістичні відміності. Приклад відмінностей у синтаксисі знайти, справді, важко. Але з того, що я знаю, синтаксис є більш-менш однаковим у всіх слов'янських мовах. Та й від інших індоєвропейських він відрізняється хіба що своєю цілковитою гнучкістю (через добре збережену слов'янськими мовами флективність).

Comments

[chuka_lis]

"немає самого слова «уява» та його похідних."
- воображение.

[ukurainajin]

Я ж не про відповідник, а про таке саме за походженням, виглядом і поведінкою, як, скажімо, «душа» чи «синій». Достеменно «уяви» в російській немає, і немає жодних когнатів. Є лише спільнокореневі «явь, являться/появляться». Ну, й слововжиток, відповідно, теж відрізняється: неможливо просто механічно підставляти відповідник, не знаючи контексту. Бо в одному випадку замість «уявляти» доречно «воображать», а в іншому — «представлять».

[straktor]

Українською можна також сказати «очікує» == it expects, очікування == expectations

[ukurainajin]

Ага. «Чекати/очікувати» у моєму реченні є взаємозамінними. Але, стилістично, доречніше таки «чекає», а не «очікує». «Очікує» вносить відтінки значення, котрі тут непотрібні (бо оте саме expects, а не (a)waits). Натомість у російській, навпаки, тут більш пасує «ожидает» — просто через мовний шаблон.