ukurainajin: (Default)
Jeff Wayne's Musical Version of «The War of the Worlds»

Випадково згадав про чудовий симфо-роковий мюзикл «Війна світів (The War of the Worlds)» Джеффа Вейна за мотивами книжки Веллса. Колись титульну тему з нього тулили як супровід всюди, де можна і не можна, і мене досі дивує, як хтось не чув жодного разу бодай це. Хоча й інших композицій, що запам'ятовуються, там вистачає. Наприклад, оця лірична, або друга за нею, моя улюблена:



Це з модернізованого рімейка «The New Generation. Alive on Stage». До оригінальної аранжировки я більше звик, але тут енергічне барвисте шоу, що його не дуже псує навіть надумана вступна сцена на Марсі,.. та ще Ліам Нісон у вигляді голограми. :)
Раджу слухати цілком класичну версію 1978, а також дивитися шоу, у якій версії знайдете, навіть можна без Нісона.
ukurainajin: (Default)
Найкумедніше починається, коли за Ґеральтом, який тягне на собі пияного Одріна, чапають всі навалені друзяки і горлають цю пісню утрьох.

Jeden kielich, drugi kielich, potem trzeci pęka,
А jak komu jest niedobrze, niech rzyga, nie stęka.

Czwarty kielich to już coś jest, piąty w gardło lejesz.
Spadasz chłopie z krzesła to se dupy nie przyklejesz.

Już dziesiąty kielich szumi a godzina młoda.
Posiedzimy tu do rana, nikomu nie szkoda.

Świt nadchodzi, kogut pieje, a to głupi chuj.
Nasz dowódca trąbi alarm, my idziemy w bój!


ukurainajin: (Default)
Дивно, що у дитинстві я цю пісню у виконанні Тараса Петриненка сприймав як щось на рівні УТ-1, радіо... радіо-«про їжачків» та інших проявів «містечкової творчості». Чесно кажучи, я не пам'ятаю, у якому віці я взагалі цю пісню вперше почув. Може вже тоді і не був дитиною. Але сприйняття було саме таке. Попсова проста аранжировка. Ну що то для шанувальника заліза?! А от зараз я вже багато років від неї отримую кайф. Так само, як згодом зрозумів, що це ж кайфово було — наприкінці 80-х у Черкасах потрапити на ще напів-радянське святкування Івана Купали у міському парку: з русалками у водоймі та стрибками через багаття. Шкода, що не пам'ятаю, як там у комсомольських «русалок» було з цицьками… Та ні, не шкода. Я ж малий був, що мені зараз до того, що було мільйон років тому.

Faun

2017-07-06 14:47
ukurainajin: (Default)
Faun. Німецький неофолк

Die Sünde lockt und das Fleisch ist schwach,
So wird es immer sein.
Die Nacht ist jung und der Teufel lacht,
Komm wir schenken uns jetzt ein!

І знов до теми фолк-музики. Дякую добрим людям, завдяки яким я знайшов цей чудовий гурт! Гадаю, що буде дуже кльово йти на байдарках під такий супровід.

Куплет у пісні «Federkleid» дуже нагадує «Полюшко-поле» :)

ukurainajin: (Default)
Хякуман-бон но бара но хана. А також римляни, «тьма» і розрядні числівники

Френд [personal profile] artgr розповів про римську систему запису чисел. Хочу дещо додати до теми розрядних числівників.

Слід розрізняти, як числа записуються і як вони вимовляються. Я не знаю, як поралися давні римляни зі своєю системою запису, але у нас, наче, все просто: «тисяча-сто-десять» прописом означає «1110» (1 т. + 1 с. + 1 д. + 0 одиниць) у математичному записі. Коли в одну скриньку-розряд вже не можна нічого напхати, доводиться відчиняти нову, більшу і давати їй якесь ім'я. У нас ці скриньки називаються «десять», «сто», «тисяча» і записуються відповідно: 10, 100, 1000. У римлян було так: 5 «пальців-I» вміщалося у «руку-V», дві руки з пальцями — це «X», далі п'ять людей з обома цілими руками «X» називалися «L» (50), дві такі групи — «C» (сотня), якщо цих «C» набігло звідкись п'ять, то їх записували кодовою літерою «D» (500), а якщо таке саме відбувалося одночасно ще у іншому місці, то разом це виходило «M», або тисяча. Оці всі букви є аналогами наших розрядних скриньок, але вони дрібніші і, як можна помітити, місткість цих скриньок має неоднакове взаємне співвідношення: 5→2→5→2→5→2, що є логічним для людей, які рахували все «пальцями і руками». У той час як наші скриньки — кожна вдесятеро більша за попередню — ті ж самі пальці, але руки окремо не рахуються. Зазначу також, що і римляне «руками і пальцями» лише записували, а говорили про числа все ж таки на сучасний лад, якщо не брати до уваги «без двох тридцять» чи «без одного сорок». Ну досить для вступу…

Ще про числівники і з піснею... )
ukurainajin: (Default)
Зелені рукави

Серед мого улюбленого англійсько-шотландсько-ірландського фолку важливе місце посідає пісня Greensleeves. Чудова мелодія, що не забувається. Скільки себе пам'ятаю, існує така поширена звичка супроводжувати тему британського середньовіччя чимось подібним, і самою цією піснею, звісно, також.
Не приховуватиму, що для мене стали відкриттям два факти, яких раніше я не знав. По-перше, ця композиція написана у якомусь «італійському стилі». Можливо, щось таке є — я просто ніколи не замислювався про це. А по-друге, вона відома з шістнадцятого століття, коли, напевно, і була створена, а зовсім не за часів короля Рікардо Куор-ді-Лєоне, та навіть Едік Довгоногий такого ще не чув. Власне, оце останнє мене не дуже і дивує. Багато «класичного» ірландського фолку взагалі було народжено відносно нещодавно… Ну, отакі справи, а тепер релаксуймо!

І то ще не все... )
ukurainajin: (Default)

Випадково, як завжди. У молоді часи я взагалі не розумів, про що вони теревенять, хіба що якесь «You son of a…». Зараз не зміг обійти стороною оце двоголосся. Мені цікаво з психолінгвістичної точки зору. Я не можу зосередитися на жіночому голосі.
ukurainajin: (Default)
А-а-а, мене розриває!!!
Почув, як співали у «Караоке на Майдані». Гадав, що це якийсь Тік, а виявилося, ні.

ukurainajin: (Default)
Legendy Polskie. Арт-проект «Польські легенди»

Власне так називається кіно-відео-аудіо-літературний проект, який спонсорується польським майданчиком інтернет-аукціонів Allegro і розвивається під його маркою. Ось у них навіть окремий сайт для цієї справи є. А також канал на YouTube.

Читати повністю... )

ukurainajin: (Default)
Кедь ми прийшла карта…

Уявіть мандруючий вночі посеред Балканів автобус, в якому не працює телевізор з тупо-комедіями. Автобус напханий є мешканцями з усієї України. Переважно зі Сходу та Центру. Що люди з нудьги роблять (окрім вживання градусів, звісно)? Пісні співають! І як це не дивно, але чомусь українські народні. Одна така пісня багатьом особливо дуже сподобалась. Цю пісню своєю власною вважають кілька народів, що не перешкоджає їм співати її разом. Але я знаю її як лемківську. Тож сучасний її варіант у виконанні Тараса Чубая і наведу. Якщо хтось бажає її вивчити, то слова є за посиланням. Приємних вражень і співаймо разом!

ukurainajin: (Default)
Выдался повод примазаться к теме сегодняшнего переименования Днепропетровска в Днепр. Наткнулся на музыкальный клип, видеоряд в котором креативили днепровские товарищи из студии Gloria Fx. Этот город, в котором я был всего раз и то совершенно случайно, продолжает удивлять меня своим творческим потенциалом. Песня на любителя, такой себе ординарный «вандефул лайф», а картинку стоит посмотреть! Народу на Ютьюбе тоже нравится: «I don't normally care for music videos but this was well worth watching, great imagery. (Craig Empson)».
При чём тут переименование? А ни при чём. Просто повод хороший.

ukurainajin: (Default)
Внеплановый День города. Сергій Бабкін #неубивай

Сегодня в Харькове прошёл концерт Сергея Бабкина с презентацией его нового альбома #неубивай. Даже не прошёл, а пролетел, как уютный домашний шторм. Мы, харьковчане, любим гордиться своими знаменитыми земляками. Даже знаменитыми мудаками мы гордимся. Уж такие мы, жители Первой Столицы. Разумеется, я гордился и Бабкиным. Заочно. Но только впервые попав на его выступление сегодняшним вечером, я наконец узнал, почему все эти годы я имел возможность им гордиться.

Общее впечатление: я понял, насколько глубоким было моё ничегонезнание о нашем герое. Да и похожих ощущений от перфоманса я что-то не припомню. А если в подробностях, то это театр, это юмор, это интеллигентность и это экспрессия, это интеллект и душевность. И всё это производит не один лишь Бабкин, но вся его команда, включая режиссёров и даже детей. Освещение можно смело назвать полноправным актёром, а козаку за звуковым пультом вручить гетьманскую шаблю за отлично поставленный звук. Не знаю, о чём это всё должно было быть по мнению авторов и исполнителей, но получилось, что это обо мне. Серьёзно, это не Сергей там пел, а я сам. Просто улётный внутренний резонанс. Наверное, весь зал чувствовал то же самое. Не зря же полторы тысячи зрителей так долго и упрямо терзали аплодисментами совесть сбежавших музыкантов, пока те не сдались и не вернулись на бис. И последние три песни слушали стоя.

Вот это, я понимаю, можно считать неофициальным Днём города, когда горожане и прославившиеся выходцы из их числа встречаются и так взаимно радуются друг другу! Сергей, огромное спасибо тебе и твоим ребятам! Побольше вам хороших концертов, и нам не забывайте привозить!

ukurainajin: (Default)


А песенке тридцать лет, да. Из Бразилии родом. Напомнило «Купим мы, бабушка...», но чёрт возьми, Атос! Тевтонские птенчики жгут! Не стали копировать оригинал, как итальянцы, и перепевать его писклявым голосом. Получилось живее.
ukurainajin: (Default)
Файна писэнька. «Несчастный случай» — «Я офигеваю, мама»
Вот бывают же такие люди, чтобы и талантливые, и умные, и неконьюнктурные. Чего только озвучка к спектаклям «Квартета „И“» стоит! Но сейчас не об этом, а немного «вслух».

ukurainajin: (Default)
Очень соответствует моменту, как по мне. Вакарчуку поклон за этот кавер! Не хочу натыкаться на комментарии в YouTube, поэтому перетащил к себе.

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

September 2017

S M T W T F S
     12
34 56789
1011 1213 1415 16
1718 1920 212223
24252627282930