У грузинській мові дієслово складається з основи і купи різних афіксів, які вказують на суб'єкт, характер дії, напрямок, час тощо. Основа теж може зазнавати змін, навіть так, що незмінною залишається одна єдина літера (приклад не пам'ятаю, але бачив), або взагалі бути іншою для певних випадків. За найпоширенішою класифікацією самі дієслова поділяються на чотири функціональні групи, і кожна з них має власні правила змінювання. Якщо не брати до уваги неправильні дієслова, що їх будь-де треба запам'ятовувати, то ці правила, начебто, не такі вже страшні. І отут починається «але»…
Як визначити основу і групу потрібного дієслова для утворення особових форм? Або ще нагальніша задача: як за виглядом грузинського дієслова знайти його у словнику?
Із цим є певні складнощі, бо у словниках зазвичай дають специфічну форму (
масдар), яка не є звичною для нас початковою формою. Це такий собі віддієслівний іменник, причому «віддієслівний» він за змістом, бо може бути геть несхожим на будь-яку варіацію цього дієслова. Особові форми від масдара не утворюють — їх треба знати окремо. А у словнику їх може взагалі не бути. Отака халепа. Насправді, це більше питання до якості словників, ніж до грузинської мови.
Зараз я сподіваюся знайти якесь вичерпне розв'язання цієї проблеми. Спочатку слід навчитися виокремлювати власне самі основи, для чого, здається, потрібно знатися на усіх правилах змін та афіксах…
Ну а пісня просто з улюблених. Якщо не помиляюся, про кохання. «Абастумані, Бахмаро, Тбілісі квелас сджобіа…»