![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
![[sticky entry]](http://www.dreamwidth.org/img/silk/entry/sticky_entry.png){kind=small}
Russian soldier, go fuck yourself!
Русский солдат, иди нахуй!
(без теми)
2025-06-23 18:29Питання, чи добре американці знаються на географії, заграло новими барвами…
Писане — не сказане
2025-06-22 20:08Щойно побачив заголовок: «путін знущається зі США». Як можна бачити, прийменник «з» тут вжито в формі «зі». Для чого це?..
Насправді, це залежить від того, як вимовляти саме́ «США».
Написаному текстові байдуже, яку форму прийменника використано, бо це не впливає на розуміння. Фіксування певної форми на письмі не є річчю в собі, а має полегшувати нашу вимову написаного, коли до неї дійде.
Ми всі знаємо, що українська не любить у вимові певні скупчення приголосних чи також голосних. Звідси в українській купа фонетичних варіацій тих самих прийменників. Ну, і правопис радить (саме радить, а не вимагає), яку форму краще добрати, спираючись на вигляд сусідніх слів, щоби вимова була приємнішою. Зокрема для прийменника «з» він пропонує вживати форму з додатковою голосною, якщо наступне слово починається зі скупчення приголосних, котре теж містить «з, с, ц, ч, ш, щ», як, наприклад, «зі всіма» (альт. «з усіма») або «зі швидкістю».
Так от… «США», начебто, теж підпадає під це правило… Але правда така, що не зовсім! «США» є абревіатурою, умовним позначенням і вимовляється не обов'язково так, як пишеться.
( У кого що: )
Насправді, це залежить від того, як вимовляти саме́ «США».
Написаному текстові байдуже, яку форму прийменника використано, бо це не впливає на розуміння. Фіксування певної форми на письмі не є річчю в собі, а має полегшувати нашу вимову написаного, коли до неї дійде.
Ми всі знаємо, що українська не любить у вимові певні скупчення приголосних чи також голосних. Звідси в українській купа фонетичних варіацій тих самих прийменників. Ну, і правопис радить (саме радить, а не вимагає), яку форму краще добрати, спираючись на вигляд сусідніх слів, щоби вимова була приємнішою. Зокрема для прийменника «з» він пропонує вживати форму з додатковою голосною, якщо наступне слово починається зі скупчення приголосних, котре теж містить «з, с, ц, ч, ш, щ», як, наприклад, «зі всіма» (альт. «з усіма») або «зі швидкістю».
Так от… «США», начебто, теж підпадає під це правило… Але правда така, що не зовсім! «США» є абревіатурою, умовним позначенням і вимовляється не обов'язково так, як пишеться.
( У кого що: )
Ще про «заміну словника»
2025-06-18 03:29Здається, що зараз оті балачки, наскільки українська з російською є близькими чи далекими, нікого вже не цікавлять. Принаймні українців точно. До повномасштабки були ще якісь порівняння, зокрема, як на мене, через комплекс меншовартости, котрого ми на цей час уже позбулися… Та й вестерни тоді теж відкривали для себе, що russians — то не все, що комуняки. Їхні мовознавці навіть знімали ролики з розглядом відмінностей мов…
Словом, зараз такі порівняння вже не видаються чимось актуальним. Але… Раптова думка стукнулася об стінку мого черепа, тому я суто задля розваги теж розкладу на елементи одну фразу, котру сказав щойно. Вона нормативною українською, і її російський відповідник я теж наведу нормативною російською з достеменним дотриманням сенсу.
Отже:
укр.: «Ага, уявляю, який букет неврозів чекає на нас у майбутньому».
рос.: «Ага, представляю, какой букет неврозов ожидает нас в будущем».
( Ну-мо порівнювати! )
Словом, зараз такі порівняння вже не видаються чимось актуальним. Але… Раптова думка стукнулася об стінку мого черепа, тому я суто задля розваги теж розкладу на елементи одну фразу, котру сказав щойно. Вона нормативною українською, і її російський відповідник я теж наведу нормативною російською з достеменним дотриманням сенсу.
Отже:
укр.: «Ага, уявляю, який букет неврозів чекає на нас у майбутньому».
рос.: «Ага, представляю, какой букет неврозов ожидает нас в будущем».
( Ну-мо порівнювати! )
Я собі давно прицілююся купити його книжку про Україну 2020-го року. А торік вийшла ще й про життя в Києві під час війни. Він слушно каже, що ті книжки написано для японців, котрі взагалі не в темі, на відміну від нас, і тому скептично дивиться на їхнє видання в Україні. Але й Ковжун має рацію, що нам цікаво побачити їхніми очима — от і мені саме з цієї причини цікаво.
Хотілося не згадувати всюди русню, але якби ж то! Зрештою, це русня позбавила нас можливости робити повноцінний ремонт. От і доводиться майстрячити лише мінімально необхідний добробут, не чіпаючи самих основ житла радянських ще часів…
Стеля, підлога та стіни — це триндець у тому вигляді, в якому ми їх отримали. І зробити щось із ними зараз ми можемо лише косметично, як оце демонтувати горбатий і вже відсталий шар плитки, поки він сам не рухнув, та наліпити натомість на цементні кратери самоклейні панелі. Тому мій проєкт, котрий на папері виглядав чудово, зіштовхнувся з непередбаченою геометрією дійсности. Я просто не міг врахувати таке критичне лайно, як відхили стін в різних місцях на цілий сантиметр, ба навіть два від ідеального кубу… Але попри це і попри відсутність досвіду в проєктуванні кухонних кутів вийшло ще не так погано, як я боявся. Та і як програмістові мені то не нове — придумувати, якзатикати на ходу несподівані дірки адаптувати продукт до реальних умов. Тож можна підсумувати, що я трохи порозумнішав на майбутнє і можу навіть роздавати власні поради.
Перейдімо до справи. Ось, що в мене вийшло:
Якщо хочете без прикручених дверцят і бортика на стільниці, проте з романтичним освітленням і котом, то отут. Пізніше на стінах будуть іще полички з такого самого ДСП на рейкових кріпленнях. Ми зараз у режимі тестування.
А під катом деякі подробиці.( Показати: )
Стеля, підлога та стіни — це триндець у тому вигляді, в якому ми їх отримали. І зробити щось із ними зараз ми можемо лише косметично, як оце демонтувати горбатий і вже відсталий шар плитки, поки він сам не рухнув, та наліпити натомість на цементні кратери самоклейні панелі. Тому мій проєкт, котрий на папері виглядав чудово, зіштовхнувся з непередбаченою геометрією дійсности. Я просто не міг врахувати таке критичне лайно, як відхили стін в різних місцях на цілий сантиметр, ба навіть два від ідеального кубу… Але попри це і попри відсутність досвіду в проєктуванні кухонних кутів вийшло ще не так погано, як я боявся. Та і як програмістові мені то не нове — придумувати, як
Перейдімо до справи. Ось, що в мене вийшло:
Якщо хочете без прикручених дверцят і бортика на стільниці, проте з романтичним освітленням і котом, то отут. Пізніше на стінах будуть іще полички з такого самого ДСП на рейкових кріпленнях. Ми зараз у режимі тестування.
А під катом деякі подробиці.( Показати: )
Ніч проти 7-го червня
2025-06-07 13:47Ну, такого шоу «вазьмєздія» в нас, мабуть, від самого початку не було. Після несподіваної денної пачки КАБ'ів по напіврозбитому ще три роки тому ХАЗ'у, десь о третій ночі русня розпочала головну частину програми. Я задовбався рахувати шахеди (пишуть, понад 50 налетіло), а поміж них були ще ракети та бомби. Парадокс і навіть чорний гумор у тому, що воно тривало без перерви так довго (2-3 години), що згодом просто втомило вже сидіти «між двома стінами» та слухати все це. Залишило по собі на деякий час слухові галюцінації, посилені сонливістю, але тупо набридло. І чи не єдиною думкою було здивування, як це самій русні так довго не набридає. Трьох людей русня вбила, понад десятьох поранила. Звісно, нічого «стратегічного» не вразила, крім цивільного сектору.
— «це глина»
Ось, до чого тут Рюрики…
2025-05-28 07:38Ніколи ще, мабуть, подвійні стандарти на росії не були настільки тупорилими, щоби, в намаганні виправдати забаганки царя, заперечити право того самого царя на існування! Це, звісно, якщо взагалі хоча б на секунду почати сприймати серйозно те, що на московських болотах говориться просто задля шуму…
Отже, для кегебешного царя з його фетишем щодо дотримання писаної «законности» ми маємо наступне:
теперішня РФ'ія не є законним державним утворенням — за логікою самого ж царського радника, котрий наполягає, ніби СРСР досі юридично існує;
самий СРСР було засновано з порушенням будь-якої законности і легітимности;
правляча династія російської імперії була нелегітимною від самого свого початку;
царство московське (як і згодом імперію) було самопроголошено;
князівство московське — то взагалі якісь сепаратисти…
Схоже, отому цар-Хуйло і марить увесь час чужими для нього, по суті, Києвом і Рюриками — бо то була перша та єдина ланка, легітимність котрої ніхто не піддавав сумніву, в усьому дірявому російському «ланцюжку наступництва»…
Отже, для кегебешного царя з його фетишем щодо дотримання писаної «законности» ми маємо наступне:
теперішня РФ'ія не є законним державним утворенням — за логікою самого ж царського радника, котрий наполягає, ніби СРСР досі юридично існує;
самий СРСР було засновано з порушенням будь-якої законности і легітимности;
правляча династія російської імперії була нелегітимною від самого свого початку;
царство московське (як і згодом імперію) було самопроголошено;
князівство московське — то взагалі якісь сепаратисти…
Схоже, отому цар-Хуйло і марить увесь час чужими для нього, по суті, Києвом і Рюриками — бо то була перша та єдина ланка, легітимність котрої ніхто не піддавав сумніву, в усьому дірявому російському «ланцюжку наступництва»…
Треба більше силікону!
2025-05-27 08:46Це сказав до себе я, обробивши силіконовим герметиком виріз у стільниці під мийку.
Стикаюся з таким уперше, тому не знаю, чи достатньо того, що я розмазюкав по ДСП.
Я би наклав стільки, скільки треба для утворення цілком гладенького на дотик шару, без шерехатости — і був би певним, що він надійний. Але боюся, що тоді не вистачить на герметизацію самої мийки по периметру (а по новий тюбик бігати не хочеться)…
P.S. Ох він і смердючий, той силікон! Не очікував, що аж такий відчутний, поки застигає.
Стикаюся з таким уперше, тому не знаю, чи достатньо того, що я розмазюкав по ДСП.
Я би наклав стільки, скільки треба для утворення цілком гладенького на дотик шару, без шерехатости — і був би певним, що він надійний. Але боюся, що тоді не вистачить на герметизацію самої мийки по периметру (а по новий тюбик бігати не хочеться)…
P.S. Ох він і смердючий, той силікон! Не очікував, що аж такий відчутний, поки застигає.
У Жадана там останнім часом з'явилися гарні колаби з іншими виконавцями. Мені подобається, що він робив удвох із Турчиновим (це не той, що Пастор, а гітарист-вокаліст-автор «Жадана і Собак»). Була ще запальна пісня з якоюсь дівчиною (UPD: Марта Липчей) у попсово-важкому стилі… Але зараз запала оця старенька вже. Хуліганство з філософією, тобто. Під настрій.
Оцей добродій дуже гарно оглядає суть персонажів та розповідних аспектів ув іграх серії «God of War». Не переповідає, а саме аналізує вміст. У нього там ціла низка цікавих есеїв з цієї теми, можна дивитися списком. Але особисто я найбільшу для себе цінність побачив у цьому видиві, де він зачіпає саму природу «глибини» будь-яких історій. От я з «нордицької дилогії» (це GoW 2018 і GoW Ragnarök — а раніші, «грецькі» частини я не грав) нічого нового для себе, мабуть, не навчився. Я лише насолоджувався зрозумілими вже для мене з попереднього досвіду речами і тим, як їх усі втілено. Якщо й довелося щось трохи відрефлексувати, то хіба лише використання персонажів з неєвропейською зовнішністю в північноєвропейському епосі, котре тут виконано напрочуд органічно. Утім оцей есей таки змушує мене про дещо замислитися, про щось навіть особисте.
Схожого «загального» типу в нього й наступний есей, в якому він переосмислює свій раніший погляд на п'яту частину серії, чи то «Раґнарок». Якщо два роки тому ключовим елементом цієї гри він вважав «долю та вибір», то тепер ним стала «журба» (grief).
P.S. Та, і раніше я не висловлював своїх вражень від ігор «нордицької дилогії», бо якось не до того було. Так от, в принципі, їхню красу можна побіжно оцінити навіть за самими лише спойлерами, з котрих складаються всі есеї цього пана. Він навіть приділив окрему увагу чудовій «Валгаллі», про яку чомусь рідко згадують взагалі. «Валгалла» — це окрема пригода в «Раґнароку», котра стає доступною після гри+.
Схожого «загального» типу в нього й наступний есей, в якому він переосмислює свій раніший погляд на п'яту частину серії, чи то «Раґнарок». Якщо два роки тому ключовим елементом цієї гри він вважав «долю та вибір», то тепер ним стала «журба» (grief).
P.S. Та, і раніше я не висловлював своїх вражень від ігор «нордицької дилогії», бо якось не до того було. Так от, в принципі, їхню красу можна побіжно оцінити навіть за самими лише спойлерами, з котрих складаються всі есеї цього пана. Він навіть приділив окрему увагу чудовій «Валгаллі», про яку чомусь рідко згадують взагалі. «Валгалла» — це окрема пригода в «Раґнароку», котра стає доступною після гри+.
Ранковий Мадрид
2025-05-21 12:58Я собі гадав, куди він подівся, а він до Іспанії чкурнув…
Пишуть, що вранці в Мадриді було застрелено Андрія Портнова.
Це він що, «забагато знав»?
Хай там як, якщо не фейк, то найнебезпечніших гадів у світі поменшало на одного.
Кримінального покарання для нього однаково не могло бути.
Пишуть, що вранці в Мадриді було застрелено Андрія Портнова.
Це він що, «забагато знав»?
Хай там як, якщо не фейк, то найнебезпечніших гадів у світі поменшало на одного.
Кримінального покарання для нього однаково не могло бути.
етатдєньпабєди
2025-05-10 14:50А шо, кацапи для параду витягали з горища Януковоча, Азірава та іншу «легітимну» наволоч типу колишніх черкаських мерів? Саджали їх поряд із дорогими іноземними гостями за куленепробивним цар-склом? Чи вони там у кацапів лише для суто домашнього порна?
PS: Попри заголовок, принижувати пам'ять «дідів» я не маю жодного наміру. Але від тих подій минуло вже… камон, 80 років! Навіть мій дідо — ветеран тієї війни, танкіст у свої 16 та інвалід 2-ї групи на решту життя — об'єктивно, не мав шансів дожити в притомному стані дотепер, навіть якби не помер від зловживання алкоголем ще 20 років тому. Бо сучасна медицина й досі не вміє влаштовувати такі дива. А з того йобаного цирку, на який кацапи перетворили пам'ять про його пожертву, я глузував і глузуватиму.
PS: Попри заголовок, принижувати пам'ять «дідів» я не маю жодного наміру. Але від тих подій минуло вже… камон, 80 років! Навіть мій дідо — ветеран тієї війни, танкіст у свої 16 та інвалід 2-ї групи на решту життя — об'єктивно, не мав шансів дожити в притомному стані дотепер, навіть якби не помер від зловживання алкоголем ще 20 років тому. Бо сучасна медицина й досі не вміє влаштовувати такі дива. А з того йобаного цирку, на який кацапи перетворили пам'ять про його пожертву, я глузував і глузуватиму.
Ось іще старий хітяра в середньовічно-металевому стилі.
(І не звертайте уваги на аватарку каналу — це найвідоміший австрійський музичний лейбл, а не те, що псує нам життя.)
(І не звертайте уваги на аватарку каналу — це найвідоміший австрійський музичний лейбл, а не те, що псує нам життя.)
І ще трохи за давні пісні. Гадаю, деякі з них дуже добре пригадуються, бо вони мали в собі щось таке, через що їх і потім ще багато років не припиняють усюди крутити. А якщо вже розтягують на цитати, то…
Ну а в його добірці за першу половину 90-х мої знання виявилися не кращими, ніж за другу. Тобто теж 50/50 за рахунок безперечних хітів, вартих того, щоби крутити їх і зараз. Ну й що, що Мадонна чи Бон Джові, якщо якісь конкретні їхні пісні мені ніколи не траплялися в телевізорі чи на шкільній дискотеці. А що вже казати за Oasis, про яких я не знаю взагалі нічого, крім назви (та й зараз не спокусився би на те, що почув, якщо чесно)… От деякі композиції справді не старішають, незалежно від їхнього жанру. Якесь «Alright» від East 17 і зараз звучить стильно. Так само й «стап холодильник, стап морозильник…» А Army of Lovers взагалі складаються з суцільної композиційної винахідливости :)
Неоднакові 90-і
2025-05-05 23:49Цікаво, що понад половину з цих композицій (116) я не чув не лише тоді у 90-х, а й взагалі ніколи в житті. Чи то автор добірки намішав чогось із особистих вподобань, чи то не все популярне потрапляло до наших прасок. Скажімо, я можу знати самих виконавців, але за іншими, хітовішими піснями, по які не треба було навмисно заглиблюватися у їхню творчість. До того ж, деякі з цих «хітів» для мого вуха звучать настільки неоригінально, що могли не залишити жодного сліду в пам'яті…
Schweinehundejäger
2025-05-03 00:54На емблемі 422-го батальйону безпілотних систем написи: Luftwaffe та Schweinehundejäger. Ну, ясно, що чорний гумор. Щоби жарт був колоритнішим, написи передбачувано виконано шрифтом «фрактура», що його всі звично асоціюють з нацистською Німеччиною (хоча практика використання цього шрифта як «питомо німецького» була ранішою, а нацисти, навпаки, заборонили зрештою його використання у 1941).
Так от, коли я це побачив, то з «люфтвафе» було все ясно. Але з «єґер» я деякий час намагався збагнути, що за мисливці такі. Уявіть, я не міг одразу скласти до купи два слова! Цілком серйозно гадав, чи це порода собак така мисливська «швайнегунде»… Лише згодом вимкнув режим пошуку глибоких сенсів і збагнув, що все просто: «швайне» та «гунде» — «свині» та «собаки»…
Так от, коли я це побачив, то з «люфтвафе» було все ясно. Але з «єґер» я деякий час намагався збагнути, що за мисливці такі. Уявіть, я не міг одразу скласти до купи два слова! Цілком серйозно гадав, чи це порода собак така мисливська «швайнегунде»… Лише згодом вимкнув режим пошуку глибоких сенсів і збагнув, що все просто: «швайне» та «гунде» — «свині» та «собаки»…
Трамп відповів журналістці: You have no idea what pressure I'm putting on russia.
Перша думка про це: «Звісно, ми не уявляємо, бо не бачимо цього. Тиск на Україну бачимо, бо він публічний. А тиск на рашу не бачимо.»
Друга думка (неґречна): «Може й справді, тисне так, що годі уявити. Просто казати про таке не прийнято в пристойних колах. Язиком, наприклад, тисне десь там, ото й колір обличчя має такий напружений…»
Перша думка про це: «Звісно, ми не уявляємо, бо не бачимо цього. Тиск на Україну бачимо, бо він публічний. А тиск на рашу не бачимо.»
Друга думка (неґречна): «Може й справді, тисне так, що годі уявити. Просто казати про таке не прийнято в пристойних колах. Язиком, наприклад, тисне десь там, ото й колір обличчя має такий напружений…»
На мій хлопський розум, усе логічно. Національний борг — це не особистий борг. Але я й в житті знаю людей, котрі не вилазять із боргів, утім живуть краще за інших. Зрештою, ми всі живемо в проміжках між станами. У проміжках на самій лише зміні станів робляться цілі статки. А от яким буде наступний стан, і що буде після його досягнення — оце вже треба думати.