ukurainajin: (Default)
„но вы же понимаете, что на любых свободных выборах у нас победят фашисты, которые нас с вами с удовольствием повесят‟
Маргарита Симоньян, 2011


Тут у [personal profile] bytebuster у дайджесті з'явилася картинка з Маргаритою Симоньян, тою що очільниця «рашатудєй». Вперше побачив, яка вона на вигляд. Ну Симоньян як Симоньян. Ще одна без помітних рогів і без тавра диявола на обличчі. Воно й не дивно, не середньовіччя вже, за людей промовляють вчинки. А паненка має досить цікаві переконання. Принаймні мала їх у 2013, і це варто зацитувати заради ноуки. Прошу вибачення за вибірковість — як хочете повного контексту, то дивіться першоджерело (обережно, токсичний ресурс).

Я дійсно хочу це бачити… )

Розумно каже, з позиції відданого громадянина імперії. То їхня внутрішня справа, звісно, годувати свій імперський південь з метою асиміляції, хоча процес цей відбувається якось дивно: і годують, і асиміляція виходить лише на словах. А ще цікавіше, коли замість вливати кошти у націоналістично налаштований регіон з нього зі зброєю експортують «нерусских русских», щоби асимілювати їх і ними на чужій землі. Зі Штатами, бач, порівнює. Її американські друзі є прибульцями і добровільно асимілюються з історичними окупантами. Мадам взагалі не дивує, що на «этой нашей земле» їй треба когось асимілювати? Якщо вона зі своїм керівництвом застрягла у часі, то хай тоді вже звернеться до Штатів по давній досвід з асиміляції справжніх автохтонів. Бо з таким ліберальним відношенням згодом може й зворотнім ефектом накрити. А втім, всьо ідьот па плану, як співав Лєтов.
ukurainajin: (Default)
Знову я в гостях і знову бачу телевізор. Здається, я починаю розуміти, як це працює.
Я маю акваріум. У мене там живуть такі маленькі рибки з родини харацинових з роду, який акваріумісти узагальнено називають тетрами. Хто знається, розуміє. А ще там живуть прісноводні акваріумні креветки. І ще соми анциструси, яких простіше звуть прилипалами. До речі, ніхто не бажає допомогти урегулювати мою кризу перенаселення? Анциструсів вже занадто багато стало як на таку водойму…
Так от, харацинові вважаються наймиролюбнішими з усіх акваріумних малявок. І ось на моїх очах ці лапуськи наздоганяють нерозважливу креветку і рвуть її на шмаття. Ще раніше, було, ковтали цілком. А ґрунт у мене занадто легкий, ну такий тип для живлення рослин. І анциструси, як повиростали у кабанів, просто вимітають його легким рухом своїх хвостатих дуп. Я вже не кажу про їхню природну тягу до копальних робіт.
Що роблю з цим я. Влаштовую схованки для креветок і починаю більше годувати свій плавучий цирк. Сомам облаштовую штучні печери, встановлюю додатковий фільтр для мулу і планую під час реформ перейти на важкіший ґрунт.
Що роблять гості у студії по телевізору. Вони всі такі заслужені, хтось був міністром, хтось депутат і таке інше. Всі вони класно розповідають про зраду, про те, наскільки і чому все погано. Декому, якщо то не Дмитро Корчинський (цю людину я досі не можу осягнути розумом), я навіть вірю. Але… але… Ніхто з них не каже, що треба робити. І на виборах ніхто цього не каже. Отак просто по пунктах, де гайку крутити. Сама лише таємничість і зрада. Вибачте, я на розбудові держави знаюся гірше навіть за розбудову акваріуму. Не моя компетенція. Мені би почути дієву розумну пораду, а не порцію негараздів, які я і сам бачу. Чи мені на додачу до фахового напрямку і акваріуму треба ще у державне адміністрування податися? Чомусь це нагадує коментарі від випадкових перехожих про водорості на склі. На щастя, до мого акваріуму, вони доступу не мають. Проте у телекваріумі відводять душу.
ukurainajin: (Default)
Цікаві спостереження з глибини сибірських руд про вишкребок їхнього власного агітпропу, тисну лапу авторові. Повний опис тут, якщо хочете довідатися «про чё кино» цілком.

«Эпизод шестой. Ключевой. Над Крымом летят десятки вертолётов спасать Русский Мiръ. К причалу подходит корабль, из чрева которого один за другим выкатываются БТР-ы. Саня счастливо хохочет. Алена плачет. Пиманов или очень наивный человек или очень простой - этим фильмом он наделал делов для своего патрона ещё на одну Гаагу. Такие пустяки, как «народный референдум», в кино просто забыты - уже не до формальностей.
<…>
Эпизод седьмой. Алена расстается с Саней, пьёт водку из графина и рыдает. Саня находит ее и отводит куда-то в отель. Опять мирятся. Секс с ещё плачущей Алёной. Ну тут символика и образность окончательно зашкаливает. Сам того не понимая, Пиманов ввёл сцену изнасилования Украины Россией, да ещё и предложил - внимание! - насильнику посочувствовать. Что-то новенькое в виктимологии, согласитесь.»
ukurainajin: (Default)
Здається, я у своєму відьмацькому танку просидів занадто довго, бо пропустив також і тему змін до освітнього законодавства, а саме скандальне мовне питання. Знайшов непогану аналітику (автор Дмитро Тужанський) з цього приводу.
Чому я вважаю її непоганою? Тому що, по-перше, доступною мовою роз'яснює відсталим відьмакам, що відбувається і хто у кого вкрав корали, без, начебто, прикрас і порушення нейтралітету. А по-друге, додає, що можна з цим зробити на користь усіх і без образ, тобто за принципом «свого не віддамо а й чужого не треба». У центрі уваги тут саме україно-угорські відносини:

«З моменту ухвалення Верховною радою закону про освіту не минуло й двох тижнів, а Україна вже отримала мало не міжнародну коаліцію проти цього закону.
До такої кооперації відкрито закликала Росія, і це радше грає на руку Україні в цій дискусії. Тим паче, що поки, на щастя, на створення союзу з Кремлем ніхто не погодився.
Але гостра реакція Румунії та, насамперед, Угорщини, а також дещо стриманіша критика від Польщі, Греції та Болгарії змушують Київ не тільки зважати на цю "офіційну стурбованість", а й реагувати на неї.
Особливо якщо українська влада має намір відстояти ухвалену редакцію закону в ситуації, коли на нас скаржаться в усі можливі європейські інституції, в тому числі в ОБСЄ, Раду Європи та Європарламент.» (© Європейська правда)
Повну републікацію заборонено, читайте статтю на сайті.

Від себе ні в тин ні в ворота додам до мовного питання, що статті у Вікіпедії ані про «Відьмака», ані про самого Сапковського угорською мовою немає, є лише кілька речень про першу збірку оповідань. А forvo.com не знає, як вимовляти слово «vaják».
ukurainajin: (Default)
Пара зауважень для тих, хто наважився грати у російську локалізацію «Відьмака».
Ім'я Roche насправді вимовляється як Рош.
А ім'я його підлеглої правиці Ves вимовляється зовсім не як Б'янка.

І вірш Ґеральта, присвячений Ламбертові, звучав більш лаконічно: «Lambert, Lambert, ty chuj», або «Lambert Lambert — What a Prick», якщо хочете англійську.
Отому я не люблю російські локалізації. Як не люблю книжки у перекладі Вайсброта і не люблю всієї сучасної когорти «Здєсь Русью пахнєт» креативщиків.
ukurainajin: (Default)
Największe wrażenie na mnie sprawiały tamte momenty gry, których nie oglądałem wcześniej w filmikach. Іншими словами, я щиро не раджу всім, хто ще не грав у «Відьмак: Дике полювання», переглядати будь-які відео з сюжету. Ви втратите багато несподіваних та емоційних вражень. На жаль, я цього не уникнув, бо братися до гри не мав часу, а цікавість повстримати не міг.

Головна фабула позаду. Разом із нею також перше з доповнень «Серця з каменю». Доповнення просто чудове. Як з огляду на сценарій, так і з технічного боку: постановка сцен, кращі моделі персонажів (на тлі Ольґєрда Ґеральт виглядає більш ляльково) і анімація рухів. Тож еволюція помітна.
А от риси обличчя Шані тут трохи… дивують. Перестаралися з реалізмом, як на мене.

На все це у мене пішло всього лише сто годин, при цьому з квестів залишилися тільки змагання у «Ґвінт». Я розраховував на довші пригоди і не міг повірити, що то вже все. Попереду ще, правда, друге доповнення «Кров та вино», та яким би великим воно не було, сумніваюся, що додасть хоча би ще половину цього часу. А потім доведеться знову сісти за книжки з сумним закінченням.

Згадуючи книжки, сподобалося, як творці продовжили справу Сапковського на ґрунті казкарства. Обіграли, щонайменше, мотиви сплячої красуні та сімох гномів, а також зачарованої у жабу особи королівського роду. Третя частина ігризації своєю атмосферою найбільше нагадує саме п'ятикнижжя (від «Крові ельфів»). У грі 2007 відчувався дух перших оповідань, а «Вбивці королів» взагалі якось вибивалася з настрою творів.

Що не сподобалося. Деякі химерні моменти, з яких стирчить натяк на недбалість. Вбивство Радовіда аж ніяк не впливає на ігрове оточення, навіть продовжують волати на кожному розі «Niech żyje Radowid!» Ну гаразд, це ще можна собі пояснити тим, що смерть приховують, аби не сіяти паніку. А от як собі пояснити, що чародійка Маргарита до самого кінця гри зберігає той самий брудний і скривавлений вигляд, з яким її витягли з тюрми?! Дивно це, бо у багатьох рядових квестах можна спостерігати цілком логічний розвиток і зміни, а тут полінувалися.

На величезний пофіг, яким огорнули значні події попередніх ігор, не нарікатиму. Вважатимемо, що це не продовження, а спроба розповісти самодостатню історію.
ukurainajin: (Default)
Хохло-пшеко-кацапосрачки на мовному ґрунті є широко відомими. Я ж от надибав таку екзотичну дивину як «балто-слов'яносрач». Запрошую до цієї гілки на Ютюбі.

Стислий зміст дискусії полягає у тому, що деякі носії балтійських мов відмовляють у праві на існування такій умовній сутності як «балто-слов'янська мовна спільність» і обурюються на її згадку. У кращому випадку вони припускають можливість взаємного впливу балтійської та слов'янської груп у історичному минулому, але у жодному разі не походження від спільного предка (що само собою кумедно, бо загальну індоєвропейську мовну родину вони-таки визнають). Аргументація базується на тому, що, по-перше, слов'яни хоч як розуміють одне одного, а слов'яни з балтами не мають шансів на спілкування без додаткової мовної підготовки. А по-друге, якийсь професор нічого про це не писав у своїй книзі. Про граматичну подібність, як то відмінки тощо, про думку інших мовознавців, про різницю між минулим і сучасністю чути не хочуть. Принципова позиція: нічого і ніколи спільного. Через деякі обмовки можна припустити, що причиною є розширення «російської» складової до меж поняття «слов'янський», але це лише здогадка.
ukurainajin: (Default)
Приколи «Відьмака» продовжуються. Часто трапляються прості речі типу камео: ельфійський майстер-зброяр Хатторі, який замість виготовлення зброї відкрив вареничну, персонаж Аббі Фаріа — єдина людина, що втікла з оксенфуртської тюрми Дейред, удавши з себе небіжчика тощо. Таке практикував і сам Сапковський.
А ще у моїй ремісницькій книзі звідкілясь з'явився рецепт «рунічного каменю Pieróg (Пиріг, Варен[ик])».
Виготовляється він з рунічної основи і, натурально, їстівного вареника. Ось опис його властивостей:



„РУНІЧНИЙ КАМІНЬ PIERÓG
ПОЛІПШЕННЯ

Руна. Розміщувати у вільному місці на мечі.
Утворює відмінне поєднання з рунічним каменем Twaróg.‟


Другого каменю я поки що не маю, тож не випробовував. Пишуть, що то не жартик, і ця річ істотно відновлює запас життя.

UPD: Знайшов опис. У додатку до гри з'являється нова механіка — заклинання зброї та обладунку певними комбінаціями каменів. Заклята річ отримує спеціальні властивості. Так от, два Вареники і один Творіг дають наступне: «Їжа регенерує на 100% більше життя, але все на смак як вареники».

UPD2: Зрозумів, чим надиха́лися розробники гри, коли прочитав статтю Сапковського «Піруг, або Немає золота у Сірих Горах» (я так розумію, що перекладу українською досі не було). Цікаві думки з приводу фентезі там, до речі, хоча це вже певною мірою ретро — написано 25 років тому.
ukurainajin: (Default)
Не вмію, що казати, та мовчати нестерпно.
Зараз у новинах повідомляють, що відбулася зустріч батьків із держпосадовцями. Обіцяють розслідувати прозоро, покарати винних, все таке. Хтось обстежив позосталі будівлі і виявив порушення.
Головна проблема для мене — як з'ясувалося, я не знаю, куди бігти у разі такого, до кого звертатися, чого вимагати. Розумію, що не можна дозволити запхати згодом цю проблему під килим. Коли хтось просто краде, ми звикли. Коли це відбивається у людських жертвах, це вже перетинає межу. Друзі, є ідеї? Що ми можемо зробити? Без галасу про «злочинну владу» і «потрібен майдан», прошу. Що треба робити, щоби це, як дехто скептично висловлюється, не скінчилося легким переляком для причетних?
ukurainajin: (Default)
Як добре, що українській мові не властива якісна редукція ненаголошених голосних! Отже, кожен може легко зрозуміти, що назва пухнастого полярного звірятка має якесь відношення до собаки і жодним чином не до сечостатевої системи.
ukurainajin: (Default)
У мене зараз всі новини лише зі світу «Відьмака», тому що я там весь вільний час, і через те навіть проґавив епопею з проривом кордону та польськими автівками. Так от, я там не дуже часто вчитуюсь у квестову писанину, а даремно…

Ситуація наступна: до рук Ґеральта потрапило листування відьмаків зі школи кота. І ось, про що там ідеться:


Лист до Ґетана

Ґетане!
Це сталося. Школу захопили солдати. Вбили Акселя і Седріка. Щодо Шрьодінґера я не певен, може живий, може ні. За тобою і за мною видали гончі листи. Уникай міст і головних шляхів. Не привертай до себе уваги.
Джоель
ukurainajin: (Default)
«Українська правда»: По всій Україні пройдуть масові навчання. Просять не фотографувати

По всій території України з 12 по 15 вересня триватимуть командно-штабні навчання "Непохитна стійкість - 2017".
Про це повідомляє прес-служба Міністерства оборони України.
У відомстві наголошують, що за фото та відео зйомку військової техніки, режимних військових об’єктів Збройних Сил та спроби проникнення на їх територію будуть суворі покарання.
"Також інформуємо, що в районі проведення навчань, над військовими частинами, об’єктами та полігонами всі помічені безпілотні літальні апарати будуть збиті. Особи, які здійснювали запуск або керували цими БПЛА, будуть затримані та притягнуті до відповідальності", - йдеться у повідомлені.
В прес-службі попереджають про можливі провокації поруч з військовими частинами та колонами військової техніки, і просять небайдужих громадян повідомляти правоохоронні органи про підозрілих осіб та їхні дії.
ukurainajin: (Default)
Олександр Зарайський взяв анонімне інтерв'ю у працівника «Харківських теплових мереж» з метою з'ясувати, чому і нащо ми влітку так довго сидимо без гарячої води.

«Недавно я спросил на своей страничке в Фейсбуке, знает ли кто-то, чем занимаются в теплосети, когда отключают на месяц горячую воду.
И мне повезло: один из руководящих сотрудников КП «Харьковские тепловые сети» согласился дать интервью при условии полной анонимности.

Думаю, почитав его ответы на мои вопросы, вы поймете, почему он предпочел, чтобы не только фамилия, но и его имя нигде не звучали.

Итак, представляю вашему вниманию шокирующее интервью сотрудника Харьковских тепловых сетей о их работе. В частности – о том, чем же на самом деле занимаются в тепловых сетях, когда каждый год отключают нам горячую воду «на профилактику».

Читати повну версію на сайті у автора.
ukurainajin: (Default)
Приділив одразу багато часу гранню у «Відьмака 3». А ще купив посібник з невідкладної медичної допомоги для водіїв. От вивчаю його і думаю: треба задіяти і прокачати оцей скіл з бандажування…

Давно ще, на консультації до заліку дивився на аудиторію і машинально розмірковував, яка людина може через яку на вільне місце перескочити. Бо перед цим два дні розв'язував головоломку у грі Shivers-2. Там кульки мають стрибати через суміжні на вільне місце. При цьому знищується кулька, через яку стрибають, а мета — щоби остання кулька потрапила після стрибка у дірку в центрі.

І усе життя таке. Психологи, мабуть, знають назву для цього ефекту, коли мозок зациклюється на інтенсивній діяльності за якимись правилами.
ukurainajin: (Default)
«Сторожова застава»: Піднесення ставок

З'явився другий трейлер до вітчизняного кінофентезі за книжкою Володимира Рутківського. Прем'єра вже за півтора місяця. Не знаю, що воно буде загалом, але поки що картинка (кадр, актори, ефекти) продовжує дарувати надію. Взагалі здається, що ця осінь не буде нудною.

ukurainajin: (Default)
[personal profile] ratomira показала відео, де турист з Нової Зеландії дивується у Львові дуже низьким цінам і розповідає, як йому сподобалося перебування. Знаєте, що мене неприємно вразило? Це те, що кожний другий українець у коментарях поспішає розповісти іноземцеві, які тут низькі доходи і як важко живеться на середню зарплату. Всі розмовляють більш-менш непоганою англійською, мають інтернет і час на сидіння у ньому. Тож, на мою думку, 90% з них до отримувачів середніх зарплат не належать, а якщо належать, то, з огляду на ту ж саму англійську, самі є власниками свого щастя. І все ж отакий завзятий мазохізм…

Феноменальну вату, як під катом, чи ботів я не враховую. Сумно.

ХЗ, чиїх він буде, але типовий у ноучному сенсі: )
ukurainajin: (Default)
Хорошого потроху. От і зі Львова довелося повернутися, як було зазначено у квитку. Поїхати до Дня Незалежності виявилося дуже вдалою ідеєю. Окрім того, що зручно склалося з вихідними, випала ще нагода подивитися, як можна святкувати не так, як у нас. Ще вранці, коли людей на Ринку не було, ми вже зустріли хлопака, що продавав тури. І він питав: «А вишиванки приве́зли? Бо дивіться! То буде капець!» Капець був, певно, не в тому сенсі, про що він жартував. Просто то капець, коли бачиш навкруги таку купу народу у вишиванках. На відміну від Харкова, де усі товчуться перед сценою на площі, впадає в око туристична орієнтованість Львова. Усе циркулює, хтось чинно смокче п'янку вишню, хтось ходить від одного вуличного музиканта до іншого чи по численних кафешках. Самих музичних сцен влаштовано кілька. Усі спілкуються, задіяно всю стару частину міста. І то до самої ночі. Мова переважно українська, та на кожному кроці також російськомовні жертви карателів, які, може, «славуукраїні» ще не всі вимовляють, але пляцки з хрінівкою поглинають із відчутним задоволенням. І якось не помітно навалених ущент добродіїв. Якби не випадкова четвірка поляків, я би вважав, що їх взагалі не існує. Сумнозвісного сміттєвого армагеддону також не помітив, принаймні у центрі. Хіба що з милом не миють, а так все чудово. От будинків пошарпаних багато, то є таке.

Сподобалося багато що, про все так не розповіси. Екскурсія до трьох замків у області, наприклад. Ну й ще можу порадити одразу заводити собі накопичувальну картку «Локалі». Це мережа різних тематичних кулінарних закладів. До неї входять такі як «Криївка», «М'ясо і справедливість», «Мазох» і ще багато інших. Якщо ви не бажаєте, щоби за цю картку вас розстріляли або відшмагали батогом, відкрити її можна в цілковито мирний спосіб у «Львівській майстерні шоколаду» навіть у вашому рідному місті (Одеса, Київ, Харків) — варто лише заґуґлити трохи про цю мережу, якщо спитають…

Відео не моє і не відображує моїх вражень, але що знайшов:



P.S. Піля бурхливого вечора забув десь свою кепку. Дуже непогана була. Повернувся за дві доби до кафе, де востаннє міг її бачити, і спитав дівчину. Охоронник, що чув розмову, сказав: оно вона висить там. Це так, дрібничка.
ukurainajin: (Default)
Вітаю усіх з Днем державного прапора України! А харків'ян додатково з Днем визволення міста! Приємних свят!
Їду до Львова, там Незалежність святкуватиму.

ukurainajin: (Default)
Джордан Елленберґ «Як ніколи не помилятися. Сила математичного мислення»

Додаю до свого каталогу ще одне українське видавництво. Називається воно «Наш формат» і, здається, прагне заповнювати нішу науково-популярної літератури на нашому ринку. Це саме вони видавали «Фізику майбутнього», де сором'язливо виправили прізвище японського автора на Кайку. Серед новинок у них і оця книжка, про яку зараз ітиметься.

По-перше, про зовнішній бік. Оформлення палітурки у такому стилі мені імпонує. Якби я побачив щось на зразок англомовного чи польського видань, то це не привернуло би жодної моєї уваги, бо царина книжок для ефективних менеджерів — не моє. А так влучили прямісінько в цільову аудиторію у моїй особі. Книжка досить товста і має стрічкову закладку, як у працях Гіркого Лука чи Діда Свирида. Тобто до справи підійшли відповідально, маєш у руках вєшшь. От про переклад враження поки що непевне. З одного боку, я прочитав чи не єдиний розділ. А з іншого, вже трохи встиг поблукати у іноземних мовних конструкціях, що не додає краси текстові.

Автор — американський математик. Зміст твору — погляд на складні, начебто, соціальні та економічні явища з допомогою математики як продовження здорового глузду. Це заради того, щоби підштовхнути бажання розвивати власне мислення. Ось для прикладу, на початку розповідається така історія. Під час Другої Світової американські військові звернулися по допомогу до науковців у справі бронювання (зміцнення :-) літаків. Треба було порадити, як краще це робити з огляду на те, що після поліпшеного захисту літак має ще бути спроможним нормально літати з цією вагою. Самі військовики припускали, що варто сильніше бронювати фюзеляж, оскільки статистично більшість уражень у літаків, що повернулися з вильоту, припадала саме на нього. Відповідь математиків звучала приголомшливо: зусилля слід спрямувати не туди, де більше уражень, а туди, де ураження небезпечніші, тобто на захист двигуна. Літаки з ураженим двигуном майже взагалі не поверталися. А це вже інша статистика… Більше мені наразі розповісти нема чого, тож зацитую Стюарта, одного з читачів англійської версії. Його відгук не найкращий і не змістовніший за інші, але саме такий, який мені не ліньки перекласти. Читайте більше відгуків на сайті (англійською).

Читати відгук... )

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

October 2017

S M T W T F S
12 3 4 5 67
8 91011 12 1314
15 16 1718 19 2021
22232425262728
293031