(без теми)

[ukurainajin]

Не хочу спрощувати, але… Але… Нещодавно відчув щось таке… Давайте так: ми, як нація і всі як її представники, наївні та безхитрісні, але теж їбануті та винахідливі. Звідси нездоровий оптимізм у катастрофічній ситуації і водночас дуля в кишені. Звідси програші в нудних підкилимних змаганнях в довгу. Звідси гостра реакція на зраду, але й нерозважлива толерантність. Звідси зрештою дива, котрих ніхто не очікував. Як це каналізується в корисному напрямку, я не дуже уявляю. Якийсь хаос, помножений на гонор і завзятість.

Comments

[biber551]

Ага. Вольні люди.

[lejla]

Пишаюсь бути українкою.)

[kulbaba]

З плюсів горизонтальні зв'язки, самоорганізація, підсвідома схильність збирати віче, садити город та збирати щось на вечерю і чорний день. Крім цього маємо гумор будь-якого кольору, охайність і усі зорі Чумацького Шляху всередині себе.

:)

[hors_bor]

Хороший і цікавий допис автора, влучні доповнення в коментарях. З любов'ю і здоровою самокритикою.

Теж радий що я українець з такими притаманними нам хорошими базовими волелюбними налаштуваннями.

[kulbaba]

А між тим саме української крові у мені не так уже й багато. Тобто це не від крові, не від генетики, взагалі не від матерії. Це вибір такий.

[rudolf_bochkin]

лише ТАКІ вижили в тих умовах, в котрих доводилось виживати.
Такі ми є на сьогодні, але не факт, що такими і залишимось.