Boku ni mo yoku wakarimasen

Петиція проти ініціативи Гетманцева оподатковувати всі посилки, про яку я колись розповідав, за кілька днів до завершення набрала таки прохідну кількість голосів. Тепер чекатимемо на реакцію з Ради.

Що мені було цікаво в контексті цієї петиції… У розмові з однією людиною я стикнувся з таким сприйняттям: «Що це за сайт взагалі такий мутний? У них за надцять років лише лічена кількість розглянутих петицій! Всі нормальні люди роблять петиції на сайті Президента!» Я трохи розгубився від такого невігластва. Якщо відкинути поширене «Що ці петиції взагалі дають?!», то я побачив цілковите нерозуміння, що і як має працювати. І це ж, наче, не від темного-затурканого співрозмовника. Так от…
Те, що на сайті Ради так мало розглянутих петицій, пояснюється буквально тим, що так мало петицій набрало прохідну кількість голосів. А от чим це обумовлено, я не беруся судити. Можливо, люди просто не стежать, а автори петицій не мають можливостей влаштувати розголос. Можливо, заплутана навігація сайтом Ради — навмисно це зроблено чи ні — обмежує самий доступ громадян до розділу з петиціями. Також може бути, що більшість петицій (як і на сайті Президента) — це сміття, котре мало хто підтримує.
А щодо того, де слід розміщувати петиції — їх треба спрямовувати тому органові, до чиєї компетенції входить ваше питання. Це ж, начебто, логічно! Кидати будь-які свої побажання виключно Президентові — це якийсь трешак, як наче звертатися до бога чи царя-батюшки. Законодавством у нас займаються законодавці. Порушеннями законодавства — виконавчі органи. Тощо. Щиро кажучи, не знаю, якими словами треба це завершити, щоби прозвучало якось урочисто, як на проповіді…

Про суть канхфузу, котрий потенційно може мати далекосяжні погані наслідки, вичерпно розповість Олена Требушна.

Я ж собі вкотре пересвідчився, що в верхівці держави зараз сидять не мегамайнди, а дрібні жлоб'ятка, котрі нічого так і не навчилися за весь час. Це ж не перший прилюдний обсирон на весь світ заради дрібної користи. Скільки їх уже було в «минулому житті». Війна, ніби, принесла можливість частково реабілітуватися… Ач, ні. Надзвичайні повноваження розуму не додають.

P.S. Власне, я щойно переглянув і сам фільм-розслідування (і воно виявилося вартим того). Наприкінці Бігус розгорнуто проговорив усе те саме, що я подумав про ситуацію. Значить, це таки доволі тривіальні думки …Принаймні для когось.

У сенсі, що ведучу прорвало. Через коментарі якихось альтернативно-обдарованих глядачів.
«Хай все піде по п...і (слухати з 17:33)»

Якщо потрібна пряма посиланка на проєкт Ярослави «Всі по 10», то ось: ВСІ ПО 10.

Усе це звучить так неймовірно, що навіть фантастично. Якщо хоч би 10% було саме так, як у розповіді (ну, перепрошую, я вже звик обережно ставитися до сенсаційних заяв), то це справжня героїчна фантастика сьогодення.

Не знаю, хто це, але дуже розумний.
До самого каналу, скажу відверто, я ставлюся обережно: засилля російської мови, Арестович…

«Звідки у Залужного $1 млн | “Яйця по 17” скасували | ЮРІЙ НІКОЛОВ про тих, хто заробляє на ЗСУ» (з YouTube-каналу Є ПИТАННЯ)



P.S. І так, за нерозважливо кричущі заголовки, як на мене, вже начасі бити по руцях самих журналістів. Їм теж варто починати зважати, коли маніпулювати є доречним, а коли ні. Бо чимало людей досі робить висновки з самих лише заголовків…

По-перше, я не знав, що «Розетка» має канал на Ютьюбі…

Почув таку тезу, буцім, не має хуйло широкої підтримки, адже якби проти нього було дійсно лише сто тисяч, а за нього мільйони, то йому не довелося би аж так закручувати гайки та гнобити цю «купку» — на неї можна було би просто не зважати. Буцім оце, що відбувається, це все через шалену непевність себе!
Проте цей висновок є хибним і насправді нічого не доводить про рівень підтримки. Для завзятої боротьби проти протестів значення мають ті, хто явно збирається (в обох сенсах) на ці протести і може надихнути своїм прикладом інших, хто виявляє готовність до фізичних дій. Ті ж бо, хто віддано підтримує (чи не підтримує) владу шляхом сидіння перед телевізором, на фізичну безпеку цієї влади ніяк не впливає, най би їх там було по 107% з кожного боку.
Скупчення навіть ста тисяч (якщо це не перебільшення) активно налаштованих громадян — це вже чималий ризик, коли ти точно знаєш, що збираються вони не з радісних причин, а спілкуватися з ними як із конституційним джерелом державної влади тобі заважає корона, причому дедалі сильніше. Навіть якщо вони до певного часу поважають твої баранячі загородки з металошукачами та не беруть нічого важкого в ла́пки. Отакий ризик і є цілком вагомою причиною як для придушення, так і для запобігання. Виснувати про низький рівень підтримки режиму на підставі жорстокости його засобів — це така невеличка спекуляція і пусте заспокоєння авдиторії. Тут би доречніше було припустити, що рівень толерування суспільством цієї жорстокости є доволі високим, оскільки ця жорстокість як така не спричиняє ані масові протести, ані саботаж у владних структурах… Найкумеднішим є те, що автор проголошеної тези самотужки її ж і заперечив, зазначивши невдовзі, що для їхньої скаженої влади жодні засоби не є надмірними 🤣 Хлопче, бандитський режим хуйла поводиться так не через розпач, а саме тому, що не стикається з належним опором щодо базових речей! Не за Навального чи проти війни з Україною потрібно виходити насамперед, а проти того, щоби держава підтиралася вашими конституційними правами. І робити це треба, щойно воно вигулькує. Шо вже нарікати на незручні правила гри, коли ти погодився грати за ними!?

‘NBU Opens Fundraising Account for Humanitarian Assistance to Ukrainians Affected by Russia’s Aggression

The NBU has opened a current account for the Ministry of Social Policy of Ukraine for humanitarian purposes.

The account is meant for charity contributions from Ukraine and from abroad. The Ministry of Social Policy will channel the raised funds to support Ukraine’s citizens severely affected by the war.’ (National Bank of Ukraine)