Чим займаюся

[ukurainajin]

Та, власне, не маючи конкретної роботи в ці «міжсвяткові» тижні (насправді просто один тривалий проєкт добіг кінця, а на черзі нічого не було), пробую перекладати манґу з японської, щоби набити руку та згодом зазіхати на корисніше застосування цих навичок. У якості тренувального матеріалу вирішив поперекладати перші розділи з різної манґи. Почав з «Клеймору», котру саме зараз дочитую. За тиждень вийшло десь 25 сторінок з різною, зазвичай невеликою кількістю тексту. Чогось такого, про що варто розповісти, не зустрів — ані фразеології, ані цікавої граматики. Найбільшою проблемою, як і з іншими мовами, є те, щоби не лише розуміти, а й переповісти те саме без суттєвих викривлень так, щоби читалося приємно. На відміну від звичайних текстів, тут мають значення також технічні обмеження — треба вмістити певні шматки в певний формат. Щось схоже я вже робив із субтитрами, але тут вимоги ще суворіші.
Перші сторінки давалися важко, я їх редагував десятки разів. Та за тиждень вже почало вимальовуватися якесь розуміння того, як виглядає доречна адаптація і чим при цьому можна жертувати… А от що цікаво, то це що жертувати можна багато чим. Попри карколомний еліпсис японці — принаймні в манзі — так само примудряються насичувати текст «зайвими», на перший погляд, деталями. Не готовий це формалізувати, та здалося, ніби те, що вони хочуть показати отими «зайвими» словами, ми частіше передаємо добором якихось влучних асоціацій до всієї думки, а не таким точним описом… Ну, знаєте, оте саме, коли «зрозуміло без зайвих слів»… Гадаю, це в нас із ними працює в обидва боки… 🤔

Comments

[marjakatti]

Може це вже Ваш рівень перекладацької майстерності не дозволяє розгледіти цікавинки ?)
Те, що іншим цікаво – для Вас вже стало буденністю у японістиці ?)

[ukurainajin]

«Та яка там, в сраку, майстерність» Не знаю… Раніше я, коли сам за щось чіплявся, що було важким або цікавим, то й розповідав про це вибірково. А тут я маю справу з великим обсягом тексту, і фокус у мене змістився з технічних моментів саме на притомне адаптування, а це вже не так про японську мову, як про українську 😄

Ну ось приклад. В оригіналі буквально:
— Для тебе я не лячна?
— Лячного нічого нема! Чи ти не виглядаєш по-звичайно-дівчачому (普通のお姉ちゃんっぽい)? Навпаки, порівняно з тутейшими дівчатами (сестричками), ти на-абагато красиві-іша — щось таке мені спадає на думку!

Технічно тут нічого хитрого, і на виході маємо готовий до споживання, проте трохи неоковирний текст.
Проблема лише в тому, щоби сказати те саме в притомний спосіб. І ось, що вийшло в мене:
— Я тебе не лякаю?
— Чого б це?! У тебе, наче, все, як у тутейших дівчат... Та власне... Мені навіть здається, що ти зна-ачно гарніша за них!

Щодо контексту, «лячний» тут не має ніякого переносного значення «некрасивий» — це звичайне 怖い. Ця дівчина — напівдемон, і через це місцеві бояться її. Але не цей хлопчик.

[ukurainajin]

Якщо тут і є якийсь технічний момент, то лише з отим «спадає на думку». Це передано не простим «думати» (思う), а 思ったりして (у граматично повній версії 思ったりしている). Форма на -たり + する позначає дію, котра відбувається переривчасто і зокрема (серед інших дій) — на зразок нашого «подумую» та «буває думаю».
У цьому прикладі вона не тому, що хлопчик так думає час від часу (оскільки вони щойно познайомилися, і ніякого час від часу не було), а щоби пом'якшити категоричність у висловленні ним почуттів. Тому я сказав «здається».