Boku ni mo yoku wakarimasen

そうキツネにつままれたような顔するな /соо кіцуне-ні цумамарета йоона као суру на/
Не дивись так, наче тебе лиси зчарували

Японська міфологія вважає, ніби лисиці (кіцуне) за сумісництвом працюють чимось на зразок наших природних духів, як то мавки чи лісовики. Однією з характерних рис цього різновиду міфологічних істот є здатність до запаморочення людей — не обов'язково з лихою метою — чи навіть до оселення в людському тілі.
Так ось, キツネにつままれたような顔 означає буквально «обличчя, наче лисиця зачарувала». А за змістом це такий заворожений вираз обличчя, коли ти усвідомлюєш, що з тобою щось сталося (наприклад, тебе пошито в дурні), але не розумієш, чому та як. На жаль, я не спромігся добрати наш питомий відповідник.

ちょっと面貸せ /чьотто цура касе/ — відійдімо на хвилинку

Багато тут не скажеш, адже сама тема виявилася не так складною, як просто неохопленою пересічними словниками.
Ідіома 顔を貸す /као-о касу/ (буквально «позичати своє обличчя») означає зокрема перестрітися з кимось на його прохання, приділити йому трохи свого часу.
А 面(ツラ)貸す — це грубіший спосіб висловити те саме. 面 означає «мармиза», і найчастіше вислів 面貸せ* можна почути в ситуаціях, коли тобі з твоєю дорогоцінною мармизою в досить наполегливий спосіб чи то пропонують, чи то радять прогулятися «на кілька слів».

* 4-та, так звана «умовна» основа дієслова, котра для всіх груп утворюється зміною кінцевого голосного в словниковій формі з う на え. Як самостійна форма втілює неввічливий наказовий спосіб.

ヤツが性根の腐った男だとしても関係ない /яцу-ґа шьооне-но-кусатта отоко да тошітемо канкее наі/
І те, що він нестерпний чоловік, не грає ролі.

性根の腐った складається з двох понять. 性根 — це природа (натура), характер людини. А 腐る має подвійне значення. З одного боку, це дієслово означає буквально «гнити, розкладатися, псуватися, іржавіти». А в переносному значенні японці ним позначають набуття людиною доволі широкого кола станів на вибір: від невинного засмучення чи кепського настрою до цілковитого морального падіння. Разом 性根の腐った означає, що стан «зіпсутості» зашито до самого серця особи (якщо вона те серце взагалі має) на постійній основі.

Схоже, що цей вираз припускає різне тлумачення українською залежно від ситуації — позначену ним особу можна вважати «лихою», «підлою», «зіпсутою», «розбещеною», «корумпованою» тощо. Тому тут я добирав прикметник до того, що побачив, і до того, яка лексика зазвичай у цієї героїні — от і вийшло «нестерпний». Я би залюбки написав «гнилий», і це було би справедливо, але Саґірі не дозволяє собі висловлюватися так про когось… Цікаво, чи скаже вона хоч колись «от лайно!»…

P.S. Подумав, що варто зауважити також про 関係ない, адже зустрічається досить часто. 関係 — це зв'язок, пов'язаність чогось із чимось, дотичність чогось до чогось, вплив чогось на щось, а також стосунки та взаємини. Якщо цієї штуки нема — 関係[が]ない — то, залежно від ситуації, таке заперечення може означати, що між цими речами нема зв'язку (або нічого спільного), що це не стосується теми, що це не впливає на тему, що це не має значення, що це тут ні до чого і навіть що це когось не обходить. Як прикметник 関係ない позначає непов'язану з чимось річ. А (に)関係なく — «безвідносно (до)», «незважаючи (на)».

Щойно пообіцяв, майже одразу спіймав у манзі приклад з прислів'ям.

あいつと友達なんだって⁈ /аіцу-то томодачі на н да тте/
Ви ж оце з ним друзі?!
類は友を呼ぶって言うか？ /руі-ва томо-о йобу тте іу ка/
Як то кажуть, два чоботи — пара?

Довго думав, як саме перекласти оце 類は友を呼ぶ зі збереженням тонких відтінків ситуації, та не зміг. Тому допасував до контексту у вигляді несхвального «один одного варті».
А втім, найближчим відповідником є англійське «Birds of a feather flock together» або щось на зразок «подібне притягує подібне.
Дослівно 類は友を呼ぶ означає «щось-подібне (類) кличе друга» і використовується як у схвальному, так і несхвальному значенні.
На жаль, я не можу переконливо пояснити навіть собі, чому не вважаю достатньо точним відповідником наше «свій свояка вгадає здалека» та подібні до нього — принаймні в цьому контексті, коли один персонаж нагадує поведінкою іншого. Можливо, я просто не маю рації…

( Трохи граматики )

У кінці комедійної стрічки «Robin Hood: Men in Tights» від Мела Брукса, знаного любителя гратися двозначностями, Робінові не вдається врешті відімкнути пояс вірності своєї коханої Меріан, отже вони кличуть слюсаря (locksmith). І на переході до титрів чути, як наказ «Call the locksmith» урочисто передається по всьому замку…
Звісно, тема цього пояса і ключа до нього кілька разів обігрувалася в переносному сенсі впродовж фільму, і це було смішно попри відверту прозорість натяків. Аж ось я дізнався про таку собі англійську приказку, яка додала мені смаку до завершального жарту, наче другий шар у Пратчетта. Приказка звучить так: «love laughs at locksmiths» — щось ніби «кохання на замок не замкнеш» (може хтось знає інші відповідники?), а дослівно «любов сміється з замочників». Тобто чи це випадковий збіг, чи так навмисно, Брукс його знає, але в нього виходить кепкування з цього вислову, бо зрештою сміються тут саме locksmiths. :)

Менш грайливим синонімом є «love will find a way», і кажуть, що замки́ до цієї концепції причепив Шекспір.

Натрапив на цікаве прислів'я:

石橋を叩いて渡る /ішібаші-о татаіте ватарӱ/ — що перекладається як «переходити кам'яний міст, постукавши (по ньому)». Ну, тобто перестраховуватися аж надміру. Щось подібне до нашого «дути на холодне».
Виявилося, що його можна також змінювати, підлаштовуючи під задум речення. Адже мені воно зустрілося в такому вигляді:

信じるのか？　石橋をたたいても渡らないのが貴様の信条だと思っていたが
/шінджірӱ но ка? ішібаші-о татаітемо ватаранаі но ґа кісама-но шінджьоː да то омоттеіта ґа/

Що тут відбулося з прислів'ям? Обережність у ньому доведено до ще більшого ступеня: «навіть постукавши, не переходити». Частка も, додана до て-форми дієслова (у нас це 叩く — стукати), утворює уступову дію зі значенням «хоча», «навіть якщо», «як не» тощо. Ну й дієслово 渡る (переходити) в заперечній формі. Разом усе речення можна перекласти приблизно так:
«Ти віриш цьому? Я гадав, що твій принцип — як не дуй на холодне, а пити не поспішай…»

Не знаю, чи варто коментувати тут іще щось з граматики, про що я раніше не згадував. Відмінки, субстантиватори, тема, рема — усе це, наче, вже було… Оце が в кінці передає умовну непевність чи здивування. Наче речення не завершено, і після нього стоїть якесь невисловлене «але». Умовну тому, що насправді це така ввічлива хитрість, щоби не виглядати занадто категоричним. Запрошення співрозмовникові самому завершити думку.
А конструкція ВИСЛІВ + と思う повідомляє, що хтось думає ВИСЛІВ. У нашому реченні він думає у тривалій формі минулого часу: 思っていた — я думав (гадав). «Тривала» — це коли до て-форми додається дієслово いる (бути). Так позначають дію, яка… ну власне триває певний час без перерви на обід. Дещо з того, що роблять головою, зазвичай є тривалим: вважати, знати… А «минулий» — бо саме́ いる стоїть у た-формі, тобто минулого часу.

Фразеологія є так само важливою, як і просте словництво. Це інший рівень спілкування, вже не просто інформативний. Іноді можна здогадатися про значення мовних зворотів, іноді це трохи важко. Я вирішив нотувати те, з чим стикаюся на практиці. І починаю з японської.

Конструкція: ОСОБА-1 + は + [ОСОБА-2 + の] + 命の恩人 + [ЗВ'ЯЗКА]
命の恩人 /іночі-но онджін/ — букв. «життя добродійник»

Загальне значення такого вислову відповідає нашому «ОСОБА-2 завдячує своїм життям ОСОБІ-1».
Те, що в квадратних дужках, можна проминати, якщо за контекстом зрозуміло. Ось приклад такого зі словника:
あの人は命の恩人です /анохіто-ва іночі-но онджін десӱ/ — [я] йому завдячую життям.

А це з тексту, який я читаю:
アナタは俺の命の恩人だ！ /аната-ва оре-но іночі-но онджін да/ — я Вам завдячую своїм життям! («Вам», бо перед цим було звернення на ім'я з додаванням 先生, утім це мова простої людини)

Окремо іменник 命の恩人 означає особу, що рятує/пильнує чиєсь життя. Якщо пам'ятаєте серію з «Тома і Джеррі», де бульдог приходив на порятунок мишові, варто було лише свиснути, то її назву саме так перекладено японською (в оригіналі: The Bodyguard)