Пробуємо перекладати Міядзакі (граматика у прикладах)

[ukurainajin]

Це з «Навсікаї». Власне кажучи, я шукав зразки сторінок, щоби оцінити, чи зможу читати таке, і натрапив на цей фрагмент. Він досить простий, тому розберу на цьому прикладі кавалочок граматики. Осьо сам текст:

私達の生命は風や音のようなもの...
生まれ
　　ひびきあい
　　　　消えていく
[ваташітачі-но сеімеі-ва кадзе-я ото-но йоона моно… умаре — хібікіаі — кіетеіку]

Я перекладаю приблизно таким чином:
«Наше життя подібне до вітру чи звуку… Народжуємось — лунаємо разом — танемо вдалені»

• Темою тут є 私達の生命 (наше життя: ми + род.в. + життя-існування). Чому «життя-існування»? Тому що для нашого поняття «життя» існує кілька відповідників. Цей позначає існування як таке.
• 風や音 — «вітер та/чи звук». や (я) — це частка, яка використовується у переліку іменників. Тобто вона не означає, що згадані речі утворюють щось ціле або що їх протиставлено одна одній — це просто набір перелічених з якоюсь метою речей. За дією це схоже на наше «і …, і …», «чи …, чи …» або просто перелічення через кому. Я надав перевагу «чи» замість «і/та», бо це найчастіший переклад, коли йдеться лише про дві речі, хоча обидва сполучники пасують до цього місця.
Ось і цікавий факт: наші сполучники «і/та» або меншою мірою «чи» є доволі універсальними за спектром дії. У японській немає нічого подібного до такої, здавалося би, звичайної речі — там на кожен випадок нашого сполучника заготовлено окремі засоби.
• Прикметник ような вказує на подібність до чогось. З родовим відмінком の конструкція ~のようなもの означає буквально річ, подібну до тієї, що стоїть попереду. Тобто до «вітру чи звуку».
• На цьому висловлювання закінчується, присудкової дії тут нема. Вочевидь, пропущено зв'язку типу です, і не питайте мене, чому. Я ще погано знаюся на тонкощах розмовного стилю, та й стилю взагалі.
• 生まれ — це друга основа дієслова 生まれる (народжуватися). Іноді друга основа використовується як самостійний іменник (生まれ — це також «народження»), але тут, за логікою всього висловлювання, скоріше сукупність однорідних подій, і це перша дія з кількох. Я у перекладі використав тире, щоби підкреслити послідовність, проте це залежить від контексту і бажаного стилю.
• ひびきあい — це складене дієслово. Перша його частина (ひびき) — це друга основа ひびく(響く). Саме так, друга основа не дарма зветься «серединною», вона переважно таким чином і використовується — як складова чогось більшого. Перекласти ひびく можна як «лунати, відгукуватися». Друга складова (あい) — це, знову-таки, друга основа дієслова あう(合う). Роль цієї другої основи така сама, як у попередньому пункті, тобто участь у переліку дій. Саме ж дієслово あう є доволі цікавим. Чіпляючись до іншого дієслова, воно додає значення спільності або взаємності дії. Якби першою складовою було «посміхатися», то таке сполучення означало би «посміхатися одне одному».
• 消えていく — це теж складене дієслово або, якщо точніше, особлива (видова́) форма, яка передає віддалення дії (складова いく). 消えて — て-форма дієслова 消える (зникати, танути). Коли до て-форми додаються певні дієслова на зразок цього いく, вони виконують службову функцію і змінюють забарвлення головної дії: наближення («летіти — прилітати»), віддалення («плинути — спливати»), завершеність («клеїти — приклеїти») та більш екзотичні відтінки. Ось тут на дію зі значенням «зникати» накладається аспект віддалення.
Оскільки це остання дія у нашому переліку, вона стоїть у вигляді третьої основи, а не другої, як дві попередні. Хтось же має у такій купі однорідних дій розповідати, про який саме час ідеться! Позаяк це чиста третя основа, що є типовим для розмовного стилю, то час — теперішньо-майбутній. Тобто теперішній, якщо не шукати зайвого глибинного смислу.
• І на останок, чому я вирішив, що у низці зазначених трьох дій ідеться про «нас», якщо особа і число відсутні? А тому що так це повністю узгоджується з контекстом, принаймні українською. Насправді ж я не певен. Так само тут може йтися про «життя-існування», яке (які) згадувалося у першому реченні, але це мені важче оформити літературно. Айно, отакий він, японський еліпсис (недомовленості, про які слід здогадуваатися).

UPD: Знайшов англомовне видання. Там:
«Our lives are like the wind… or like sounds. We come into being, resonate with each other… then fade away.»
Отже загалом я не помилився.