Boku ni mo yoku wakarimasen

先に笑った方の負けってルールで。 /сакі-ні варатта хоо но маке тте рууру де/ — Правило таке: хто першим засміється, той програв

Речення просте, але його будова є доволі цікавою.
( Граматичний розтин: )

Це просто черговий уривок з манґи, граматику якого цікаво розкласти на запчастини. Вона не складна, і майже все нам вже знайоме, отже подивімось, як це збирається до купи.

私の友達でパートナーだからこそ　アルマのことは誰よりも一番よく知ってる
/ваташі-но томодачі де паатонаа да кара косо . арӱма-но кото-ва даре-йорі-мо ічібан йокӱ шіттерӱ/
Саме тому, що (вона) моя подруга і напарник, Алму (я) знаю ліпше, ніж будь-хто

( Граматичні пояснення: )

Повна версія звучить так:
«Він рухався швидше, ніж я очікував. Немає в цьому допомоги. Я позбудусь тут.»
Звісно, виробник — компанія «Ґуґлотранс». Російською ще смішніше виходить (можете самі подивитися). Лише проміжна англійська, через яку ґуґлівський поїзд досі ходить попри розповіді про нові алгоритми, виглядає більш-менш притомно.

Насправді ж це означало щось ніби: «Поточилося раніше (швидше), ніж гадалося. Нічого не вдієш, забираймося звідси!»
А в оригіналі було таке:
思った以上に動きが早かったな /омотта іджьоо ні ӱґокі ґа хаякатта на/
仕方ない /шіката наі/
ここを引き払うぞ /коко о хікі-хараӱ дзо/

Найпростіше з 仕方(が)ない, бо цей сталий вислів означає «нічого не вдієш, вибору немає».
Складене дієслово 引き払う в останньому реченні означає щось на зразок «[остаточно] виїжджати/з'їжджати (про приміщення, місто тощо)», а додатком до нього йде ここ (тут), отже йдеться про звільнення «цього місця» (номер в готелі) від свого перебування. Підсилювальна частка ぞ в кінці, характерна для чоловічої мови, означає чи то заклик-наказ, чи то дуже переконливе зауваження.

А серцем першого речення є 以上に, про яке я з подивом дізнався, що це граматика рівня N2, хоча мені воно зустрічалося так часто, що я оце не втримався. Конструкція вислів-1 + 以上に + вислів-2 означає порівняння, в якому ефект вислову-2 є більшим, порівняно з тим, про що йдеться у вислові-1. І якщо вислів-2 у правій частині означає в нас приблизно «рух (動き) був раннім/швидким* (早かった)», то відповідь на запитання «наскільки раннім?» буде «більш, ніж (以上に) те-що-я-думав (思った)». Кінцева частка な підсилює емоційність.

* Важко без додаткових підказок визначитися, який тут варіант. З контексту то не ясно, а обидва поняття передаються прикметником はやい /хаяі/. Хоча зараз, здається, для запису поняття «швидко» частіше використовують канджі 速, а для «рано» — 早. Утім це лише натяк, а не правило, і такого виду непевностей у японській чимало.

Звичайні монстри, бач, не лякають вже.

Fake News als Halloween-Horror
Fake News vereint mit Vampiren, Werwölfen, Hexen und Untoten - auf der jährlichen Village Halloween Parade in New York taugt das Fake-News-Outfit schon zur Grusel-Verkleidung. Allerdings: An die anderen Monster hat man sich so gewöhnt, dass sie kaum noch erschrecken. Sollte das auch für gezielte Falsch- und Desinformation gelten, wäre dies freilich erschreckend (dw.de)



Фейкові новини об'єдналися з вампірами, перевертнями, відьмами та немертвими — на щорічному параді Village Halloween у Нью-Йорку за жахальне вбрання вже слугує костюм Фейкових Новин. Утім, до інших чудовисьок люди так звикли, що вони вже майже не лякають. А станься те саме й з умисним дезінформуванням — отоді було би справді лячно.

EW: I take it you guys have more of a PG-13 vibe vs., say, Game of Thrones? Or is that an inaccurate assumption?

LH: That’s a pretty inaccurate assumption! I’ve been rewatching dailies and my kids aren’t allowed to look at the screen anymore after one of them snuck around and saw something they shouldn’t have seen and it scared him. It’s a very adult show. I will add it was important to me that any violence or sex drives the story and is not there just for shock value. I think audiences are really savvy and know when we’re doing stuff to just shock them versus do stuff that really drives the story.
(з інтерв'ю Лорен Гіссріхь для ENTERTAINMENT WEEKLY)

---

EW: Я так розумію, у вас там більш у дусі PG-13, порівняно зі, скажімо, «Грою престолів»? Чи це неточне припущення?

LH: Це вельми неточне припущення! Я переглядала відзнятий матеріал і заборонила своїм дітям надалі дивитися на екран після того, як один з них підкрався і побачив дещо небажане, що його налякало. Це дуже доросле шоу. Водночас для мене було важливим, аби будь-яке насильство чи секс розвивали оповідь, а не з'являлися лише заради гостроти. Гадаю, глядачі дійсно кмітливі і бачать, коли ми просто хочемо шокувати їх, а коли робимо те, що є справді потрібним для оповіді.

Зламав собі мозок у спробі зробити літературний переклад назви японського твору.
Тому прошу всіх небайдужих розглянути аргументи та висловити свою думку. Може, вибрати з запропонованих варіантів, може, запропонувати своє бачення… Отже.

Сама назва звучить дуже просто: 「亜人（デミ）ちゃんは語りたい」 /демі-чян-ва катарітаі/
Якщо тема в цьому реченні справді вказує на виконавця дії, то це перекладається приблизно так: «Демі хочуть поговорити».
Перша ж проблема полягає в оцьому слові «поговорити». Бо дієслово 語る насправді означає як саме спілкування, так і розповідь про щось. Це доволі вдало передається в англійському перекладі: «Interviews With Monster-Girls». Я в жодному разі не збираюся калькувати з англійської, бо запозичення «інтерв'ю» у нас має значно вужчий зміст, ніж там. Але сам підхід має бути схожим.
Що ж криється за цим словом у сюжеті, де його вживають досить часто? Вчитель-біолог, з науково-фетишистських міркувань, хоче більше дізнатися про певний різновид людей, яких називають «Демі». Таким чином він починає спілкуватися з кількома з них, що навчаються та працюють у його школі. Вони йому розповідають про свої особливості, а він, як справдешній психолог, допомагає їм розв'язати проблеми пристосування до світу пересічних людей, зрозуміти себе та й просто стає для них добрим другом. Тобто у тому, що називається словом 語る, вони мають усього потроху — і пізнавального обміну, і простого дружнього спілкування. Вони хочуть «поговорити-розповісти», а він хоче «поговорити-обговорити» — усе це в одному слові. Мої варіанти такі:

1. «Хочеться поговорити про Демі». З граматичного погляду, це невеличке викривлення. Але відбиває суть усього, що там коїться. Сумніви щодо його милозвучності.
2. «Хочемо поговорити про Демі». Варіація першого.
3. «Поговорімо про Демі». Звучить краще, ніж попередні, і навіть відтінок бажання десь в глибині досі зберігається, але такий зміст, якби автор хотів цього, японською мав би передаватися іншою конструкцією…
4. «Поговоримо про Демі?» Це вже мені запропонували. Схоже на попереднє, але в такій формі звучить менш категорично.
5. «Наші розмови з Демі». Це теж із запропонованого. У іменниковій формі звучить краще, ніж у дієслівній. Зважую.
6. «[Дівчатка-]Демі хочуть поговорити». Оригінал без зайвих викрутасів.

Варіанти з синонімами «порозмовляти, поспілкуватися» я відкинув, бо вони теж здалися мені немилозвучними у цій назві, і залишив лише просте «поговорити». «Порозмовляти» там подекуди добре пасує до діалогів, але не хотілося б ламати однорідність. З іншого боку, мені для назви запропонували замість дієслова іменник, що може змінити моє ставлення.
Так само варіанти про поговорити з Демі спочатку не брали участі в конкурсі, бо фраза з таким значенням там виступає окремо. Але я вже вагаюся щодо цього.
Отакі вареники. Радо прийму вашу допомогу.

P.S. Якщо комусь цікаво, що таке «Демі», то це від англійського «demi-human». Кумедно, але через це в англійському перекладі зіпсуто фішку з молодіжністю цього слова. Бо у японців «Демі» як модна загадкова самоназва протиставлялося офіційному «Аджін (亜人)», англомовні ж змушені задовольнитися простим скороченням.
З оцим 亜人 я теж вагаюся. Хоч його й перекладають англійською як demi-human (напівлюдина), ідеограма 亜 не несе того змісту частковості, що наше «напів-». Вона всюди вживається або у сенсі різновиду чогось більш загального, або просто позначає звук «А» в іменах та назвах, як у записі Америки (亜米利加 /амеріка/) чи навіть Росії (露西亜 /рошіа/). Тому наразі я не придумав нічого кращого за «іншолюдину».

Це з «Навсікаї». Власне кажучи, я шукав зразки сторінок, щоби оцінити, чи зможу читати таке, і натрапив на цей фрагмент. Він досить простий, тому розберу на цьому прикладі кавалочок граматики. Осьо сам текст:

私達の生命は風や音のようなもの...
生まれ
　　ひびきあい
　　　　消えていく
[ваташітачі-но сеімеі-ва кадзе-я ото-но йоона моно… умаре — хібікіаі — кіетеіку]

Я перекладаю приблизно таким чином:
«Наше життя подібне до вітру чи звуку… Народжуємось — лунаємо разом — танемо вдалені»

( Граматичні пояснення: )

Зі збірки «Cały Chuck Norris»

Chuck Norris to nie rzeczownik, to czasownik.
Чак Норріс — це не іменник, а дієслово.

Tam gdzie diabeł mówi dobranoc, Chuck Norris mówi dzień dobry.
(оце важко перекласти адекватно) Куди ворон кісток не донесе, там Чак Норріс телят пасе.
або Що у чорта в зубах, у Чака Норріса з півоберту.

Chuck Norris nie musi włączać światła. Po prostu wchodzi, a napięcie samo rośnie...
Чак Норріс не мусить вмикати світло. Він просто входить, а напруга зростає сама…

Pies Chucka Norrisa na komendę "poproś" mówi: "poproszę"...
Собака Чака Норріса на команду „Просити‟ каже: „Будьте ласкаві‟…

Co robi Chuck Norris jak chce zrobić ksero? Ksero-kopie.
Що робить Чак Норріс, як хоче отримати ксерокс? Ксеро-копняка.

( Більше фактів: )

«Pewien polski adept języka węgierskiego wspomina, że jedna z budapeszteńskich ulic za totalitaryzmu nazywała się Vörös Hadsereg (ulica Armii Czerwonej). Kiedy zapytał przechodzącego Węgra, jak tam dojść, ten wprawdzie domyślił się, o jaką ulicę chodzi i udzielił informacji, ale rozbawiony był ogromnie.
Potem okazało się, że Polak wymówił Vörös jak véres (krwawy), co zresztą Węgra wcale nie zdziwiło, bo sami budapeszteńczycy w zaufanych kręgach tak sobie dowcipkowali, ponieważ Armia Czerwona kojarzyła się dość “krwawo”.»
(Zofia Tarajło-Lipowska “Nowy Kapoan”)

«Певний польський шанувальник угорської мови згадує, що одна з вулиць Будапешта за часів тоталітаризму називалася Vörös Hadsereg (вулиця Червоної Армії). Коли він запитав угорця, що прогулювався, як туди дійти, той, щоправда, здогадався, про яку вулицю йдеться, і поінформував, але розвеселився страшенно.
Потім виявилося, що поляк вимовив Vörös як véres (кривавий), чим угорця, зрештою, зовсім не здивував, бо мешканці Будапешта самі так жартували у довіреному колі, адже Червона Армія викликала доволі „криваві‟ асоціації.»

Чогось мені здавалося, що «довбославіє» — це явище суто з наших теренів. Аж ніяк! Я погано знався на питанні. Існують і польськомовні спільноти того самого напрямку: «Data powstania bloga-blogu 24.12.2014. O Bogach i Boginiach słowiańskich, wiedzy, legendach-bajach, o starożytnych Prasłowianach, o oszustwach i zniewoleniu Słowian przez system judeo-rzymski, o odkryciach archeologicznych, genetycznych…»

Навіть безневинні, начебто, статті з розвитку польскої та інших слов'янських мов притягують до себе увагу отаких «експертів» (орфографію збережено):

«Znakomity artykul,przeczytalam jednym tchem.Irytujacym sa jedynie dwa aspekty.1.mowa o wschodnich i zachodnich jezykach slowianskich – ten podzial zaszczepil katolicyzm i powinnismy od niego odstapic,tak od podzialu wschod-zachod,jak i od katolicyzmu obcego nam kulturowo.2.nazywanie jezyka wystepujacego na Kresach jezykiem ukrainskim jest przysluga dla niemiecko-amerykanskich snow imperialistycznych.To oni tworza kolejny narod slowianski pod chazarskim przywodcwem a my nie powinnismy brac w tym udzialu.»

(«Чудова стаття, прочитала на одному подиху. Дратують лише два аспекти: 1) Мова про східні та західні слов'янські мови — цей поділ прищепив католицизм, і ми повинні від нього відійти, як від поділу схід-захід, так і від католицизму, що культурно чужий нам. 2) Називати мову, що постає на Кресах, українською мовою — то послуга для німецько-американських імперіалістичних мрій. То вони створюють черговий слов'янській народ під хазарським керівництвом, а ми не повинні брати у цьому участі.»)

Якби я був письменником-хвантастом, то написав би щось попаданське, де запхав би до спільного загону «не-»західних і «не-»східних довбославів, до них додав би сталіністів разом з монархістами і задля тролінгу — американського негра-спецназівця з IQ 210 на прізвище Lifshitz.