Bezvisum Bezvisa Bezvisy

[ukurainajin]

Bezvisum Bezvisa Bezvisy. Німецька мова

Колись я згадував, як дивно іноземні слова можуть накладатися на чужу граматику. Сьогодні до мене потрапило щось подібне з німецької, на злободенну, до речі, тему.

Популярна помилка: Visas
Правильна орфографія: Visa, Visen
Пояснення: Das Visum, походить від лат. visum, перфектної форми від videre = бачити, має дві форми множини: Visa та Visen. Оскільки Visa — це вже форма множини, «Visas» є чудернацькою «подвійною множиною».
(korrekturen.de)

Далі про це у своїй дотепній манері розповість Бастіан Зік (Bastian Sick), автор популярної книжки «Der Dativ ist dem Genitiv sein Tod (© SPIEGEL ONLINE)»*. Блідим кольором — мої примітки.

Visas — die Mehrzahl gönn ich mir. (von Bastian Sick)

На днях у кафе; мати та донька за шоколадно-вершковим тортиком (мати) та морквяним пирогом (донька) обговорюють свої новини. Мати розколочує в чаї чотири кубики цукру і каже: «То ви збираєтеся до Туреччини? Ну звісно, багато хто останнім часом так само. Готелі мусять вже бути цілком пристойні. Але скажи, крихітко, Туреччина ж не у ЄС, то чи не потрібні вам там візиї (Visas)?»

Ось і знову було це слово з подвійним закінченням множини. Не вперше за часів PISA потерпає Німеччина від Visa. Суцільна реклама однойменної кредитної картки явно подбала про те, щоби однина Visum повсюдно опинилася в забутті. Тож ото́му «Veni, vidi, vici!» (прийшов, побачив і переміг) гуманно утвореного певного випадку (des humanistisch gebildeten Einzelfalls) зараз протистоїть оце «Visums, Visas, Visi?» дезорієнтованої (orientirungslosen) більшості.
Певне відношення до нас має також безліч всіх цих «практикиїв (Praktikas)», що їх молоді люди мусять закінчити, аби з'ясувати, чим вони далі точно не хочуть займатися. Музики обожнюють грати «солаї (Solis)», і кожен знає, що «внутрішні справиї (Internas)» треба вирішувати конфіденційно.

Але чи можна взагалі дорікати німцям, коли вони неправильно послуговуються іноземними словами? Усе ж таки матінка у кафе знала, що до слова, яке закінчується на голосну, треба додати -s для утворення множини. Так, як у Galas, Omas, Kobras та Zebras. Звідки вона мала знати, що закінчення -a у цьому випадку вже вказує на множину? Чи треба скласти невеличкий іспит з латини, перш ніж брати участь у розмові?
Поводження з іноземними словами все ще кидає німцям неабиякий виклик. По-перше, важливо дійти розуміння, що саме означає іноземне слово (Visum = дозвіл на в- чи виїзд, позначка про перегляд у дорожньому документі). Далі корисно знати, як це правильно вимовляти («Wiesumm»). І наостанок слід ще правильно відмінювати і бути в змозі вивести множину: des Visums (віза, р.в.), mit den Visa чи Visen (з візами)…

Вже є люди, які вважають, що осягли «принцип Visa», і мають намір навалити за тим самим принципом інших термінів у множині: тому з одного «Universum» (всесвіт) раптово виникає декілька «Universa». Так називаються, хіба, спортивні товариства та страхові компанії, але німецькою, як і раніше, кажуть про Universen, нічого через реформу правопису з цього приводу не змінилося.

І також є люди, які все ще добровільно вгризаються у квадратуру кола, намагаючись утворити для і так вже незручних іноземних слів ще й множину.

«Яка форма множини у слова Lapsus (помилка, ляп)?» — бажає знати один мій товариш. — «Lapsi? Lapsusse?» Оскільки я знаю, що відповідь його не задовольнить, я раджу йому спробувати з іншим словом. «Тоді я обираю Fauxpas (помилка, нетактовність, з фр. faux pas)» — каже він. — «То яка там множина?»
Подібні міцні горішки мають лускати люди з IT-галузі, які все ще на рівному місці потрапляють у надзвичайні ситуації, де їм дуже потрібно втиснути у множину слова́ на зразок Status та Modus.

Множина латинського слова status звучить statūs, з довгим u. А німецька мова не передбачає жодних одмінних варіантів. Тому: два Status, як і два Lapsus.
Намагання німецького язика причепити до закінчення ще -se годі й приборкувати. Тож в усній німецькій є прірва усіляких «Lapsusse» та «Statusse», які не мають згоди з латинською, але справляють враження таких, що їх створено за аналогією до відомого випадку з рослинного світу: Kaktus, Kaktusse.
Я справді сказав Kaktusse? Це, ясна річ, зветься Kakteen, як відомо кожному. З аналогіями ще та справа. У цю мить, до речі, саме квітнуть шафраїни (Krokeen, ненормативна форма множини) — досить вражаюче це виглядає, оця велика купа жовтогарячих і фіолетових квіточок...
Status та Lapsus втім належать до низки запозичених латинських слів, які хоч і мають в однині закінчення -us, у множині, всупереч очікуванням, не отримують жодного -i. Латинська розрізнює п'ять типів відміни, і найпідступнішою є четверта, так звана u-відміна. До неї належать також Passus та Kasus.

Студент-початківець з медицини хотів дізнатися у мене, якою буде множина Exitus (смертельний наслідок). «Коли ти лікар, то, на жаль, інколи доводиться констатувати Exitus у пацієнта. Коли потрібно назвати кілька „Exitusse‟, як слід говорити правильно: Exiti?» — Ні, відповів я йому. Це не зветься Exiti, і не Exits також, що є виходами в англійській. Насправді Exitus залічують до групи незлічуваних іменників, тобто до таких, від яких не може побудуватися жодна множина. Множиною Exitus буде смертність (Todesfälle, випадки смерті), сказав я. Це звучить не так освічено, як подобається медикам, але смерті байдуже, німецькою чи латинською звертаються до неї.

Chaos, Chaosse чи Chaoti? Ще один такий незлічуваний випадок: чи може існувати більше, ніж один хаос? Якщо брати хаос на моєму робочому столі на роботі та ще той у мене вдома, то це вже два. А якщо трохи поозиратися, можна, безумовно, знайти інші. Незважаючи на це, множина для Chaos нашою мовою не передбачена.

Затим назад до кафе. Мати там перебуває поміж третім шматком торту і своєю улюбленою темою здоров'я. «Я вчора була у лікаря» — скаржиться вона, — «той знову прописав мені якийсь антибіотиків (ein Antibiotika). Та цього і так достатньо у свинині. Вони ж по вуха накачують бідних тваринок своїми медикаментиями (Pharmakas).» Дочка, прихильниця здорового харчування і хімлаборантка, кинула на свою матір сповнений жалю погляд і сказала: «Це називається медикаменти (Pharmaka). І антибіотик (Antibiotikum). Антибіотики — це коли багато!» — «Багато я, до того ж, маю сплатити за нього» — відгукнулася мати і додала зверху ще одну популярну форму множини. — «Цілих десять єврів (Euros)!»

* Даний матеріал є аматорським перекладом оригінального тексту книги і призначений виключно для ознайомлення.

Comments

[bytebuster]

Автор чомусь не враховує, що слова іноземного походження (loanwords, запозичені слова) зазвичай отримують шаблон відмінювання за зразками цільової мови (куди запозичення, а не звідки). Цей процес називається натуралізацією.

Стосовно української: https://ukrainian.stackexchange.com/q/488/8
Стосовно німецької: https://german.stackexchange.com/q/12053/1980

Цитата з другого посилання:

You are almost NEVER forced to use any other grammar but German grammar when terms from foreign countries are embedded in German sentences. Otherwise you had to learn the grammar from every language of the world to build proper german sentences including foreign terms.

Саме тому «метро» і «пальто» відмінюються за зразком однієї з відмін української мови, а не французької. Бо ми б дуже стомилися вчити відмінювання іменників в усіх мовах.

[ukurainajin]

Автор описує те, що вважається нормативним та ненормативним за сучасним правописом. Це ж не абстрактні слова, а латинські. Я гадаю, що їх було запозичено дуже давно, тому така незгода щодо «використання шаблону» між сучасною «народною мовою» і правописом. Та й у відповіді на SE, яку ви зацитували, далі визнається: «Declination of latin words in german sentences is tricky. Sometimes you have to use German grammar and sometimes Latin Grammar. It is really hard to tell when you have to use which grammar.»

[bytebuster]

> Sometimes you have to use German grammar

Знаю. :) Я читав відповідь на німецькому сайті. І писав — на українському. :)) Але більшість слів таки використовують німецькі форми відмінювання.

> Це ж не абстрактні слова, а латинські.

Не сперечаюся. Але десь треба зупинитися. Якщо не зупинитися, то слово «брат» походить від санскритського भ्रातृ /bhrAtR/, і я наполягаю, що воно повинно відмінюватися за законами санскриту.

Тобто, «запануємо й ми, браття» (кличний відмінок множини) має звучати як /даршаямайта, бграатаарах/. А ніякі не «браття».

:-P

[ukurainajin]

Та я ж не проти :) Мені взагалі весело, що хтось історично разом зі словами і їхнім написанням запозичив і правила зміни для них. Оце тобі й приколи латинки.

[bytebuster]

Правила зміни затягувались унаслідок креолізації (спільного впливу 2+ мов).
У нас це також є — називається суржик. У нас чомусь кажуть «стюардеса», а не «стюартка». Але хоч відмінюють українськов, і на тому спасибі.

А стосовно статті — це ж не вам докір, а авторові, який «в прісутствіі двух людєй с унівєрсітєтскім абразаванієм позволяєт сєбє давать савєти касмічєскава маштаба і касмічєскай же ґлупасті». © :-))

І ви такого не поширюйте, а то ж хто-небудь та й повірить у те, що замість «статусів» (родовий відм. множини) будемо казати «статулоорум», фіглі! :))

[ukurainajin]

Та ну заждіть!

Академічна норма в них існує? — Існує!
Автор розповідає про складнощі з цією нормою? — Розповідає.
Він щось дурне каже чи вигадує у своїх есе, які давно вже видають у якості бестселерів? — Що саме?
Про яку мову йдеться? — Про німецьку!

Я не розумію причину вашого невдоволення і оцю останню пораду. Поки що для мене вони зводяться до «Не чиніть, як німці!» Та ми так і не чинимо.

[bytebuster]

Згоден. Не чинимо. Але погодьтеся, занадто багато з нас схильні до довіри авторитетам. Німці — авторитет. Як німці роблять, так і наші намагатимуться. :)

[ukurainajin]

Особисто я після цієї лектури не збираюся переносити німецькі реалії до своєї мови. Чого б це?! Саме через подібні веселощі я не дуже позитивно ставлюся до латинізації української. Надто вже багато чужих речей почне прослизати повз мовні фільтри без осмислення, бо так простіше. Так, зараз не ті часи, коли письменних людей була купка, а правопису, як і національної мови взагалі не існувало. Але, але :)

[bytebuster]

То є так.
Просто от прийде ваш читач до вашого журналу — а читач знає, що ви цікавитеся лінгвістиков — і подумає, що так і треба, запозичати відмінювання із латини. Ну і далі завєртє… :))
Я тому і вставив свої непрохані 5 коп, щоб упередити це явище. Вибачайте, єслішо. ;)

[ukurainajin]

Я сподіваюся, читач помітить, що йдеться про німецьку, і отримає з цього лише користь. :)

[bytebuster]

І це добре. Да будєт так.

[catodon]

Jawohl, Bastian Sick - полезное чтиво для всех, кто хочет говорить по-немецки правильней, чем сами немцы :-) У меня он есть как в бумажном варианте, так и в виде аудио-книги. Однако я не рекомендую это тем, кто изучает немецкий меньше 4-5 лет: другие типичные ошибки режут слух намного сильней, чем неправильное множественное число иностранного слова, лучше сконцентрироваться на них.

С родственным английским и заимствованным из него словами у немецкого вообще давние и очень неоднозначные отношения с периодическими недоразумениями с обеих сторон. Поинтересуйтесь, к примеру, как английское "cake" преобразовалось в немецкое "Keks" или как таможня задерживала посылки с подарками со словом "gift" на упаковке :-) В той же книге описан замечательный случай, как некий немецкий супермаркет продавал спальные мешки, обозначив их в прейскуранте "модным" словом "body bags".

Пожалуй, самая большая засада со специальными терминами из области информатики. Лично я в любой документации стараюсь подбирать точные немецкие термины, если таковые существуют. Но многие не заморачиваются и клепают тексты как попало. Ко всему еще грамматика позволяет использовать для таких заимствованных слов как мужской, так и средний род, чем многие бессовестно пользуются, используя иногда оба варианта для того же слова в одном документе. Повбивав би!

[ukurainajin]

:)
Чтобы Зика читать, оно и надо не меньше 4-5 лет изучать. У меня плохой уровень до сих пор, и такие тексты читаю с трудом. Не #harrypotter и не #starwars, в общем. Помимо словаря, который упорно не хочет закрепляться в моей голове, ещё и языковые приколы, ради которых я книжку и покупал. Вот эту главу переводил два дня и почти ни одного слова не запомнил. Ну хоть потренировался. :)

[ukurainajin]

Про Gift — це круто! :-D

[bytebuster]

Ахаха, я одразу і не дотумкав про Gift. Крутяк, дяки!