Boku ni mo yoku wakarimasen

Якщо перебороти снобізм і вважати дубляж цієї сцени хоч трохи вартим оригіналу, то найкраще вийшло латинською іспанською (це тобто в Новому Світі?) — там майже ух! Після них ідуть італійці. Потім німці та поляки, хоча в обох варіантах мені не подобається голос майстра Вінду — у поляків Яцек Розенек, якого ви, певно, впізнаєте, адже це він озвучував Ґеральта в іграх, взагалі чомусь не пасує до костюму Джексона. У португальців навпаки: голоси нормальні, але вони відпрацювали трохи… ліниво. Ну а росіяни пафосно карбують фрази (особливо Вінду) і так напружено вимовляють усі звуки, наче бояться, щоби їх не відправили до логопеда.

Гадаю, це дивовижно! Якби не знав, я би з легкістю повірив, що це вирізана з якогось «Пробудження сили» сцена, в якій розкривається багатий внутрішній світ Кайла Рена. Гарна музика «під Вільямса», спецефекти, операторська робота і, власне, вся сценічна постановка з діалогами, що мають сенс — хоч зараз додай до оригінальної стрічки, і вона від цього лише виграє. З кожним переглядом знаходжу нові свідчення про професійний підхід. Ось, наприклад, помітив, як штурмовик відсахується в розмові з Беном… Геть не схоже на пересічну фанатську творчість!

У «Останніх джедаях» є така комічна сцена, де пілот По Демерон знущається по каналу зв'язку з ворожого генерала Гакса (Hux), називаючи його Факсом. Комізм не лише у викривленні імені, а ще у тому, як По удає, нібито він робить це ненавмисно, чим дедалі більше лютить генерала і принижує його в очах підлеглих.
Потім мені довелося побачити цю сцену в російській локалізації. І цього прикола з викривленням імені в ній не було — від знущання залишилося лише те, що По просто тягне час і удавано не чує пафосних відповідей Гакса. Я вже подумав, що це наші перемудрили, але подивився оригінал. В оригіналі По називає негідника Гаґсом (Hugs), від англійського «hug — обніматися, обійми», тобто виходить «генерал Обнімашки». Ясно, що забарвлення цієї гри слів англійською відрізняється від тої, що вийшла українською, тим не менше наші спромоглися зберегти сам жарт і зробити його зрозумілим для глядачів, викликаючи хвилі реготу в залі.

“Rain Johnson has managed to expand the force mythology, inject some good ol' humour back into the saga, and throw in some wonderful surprises, that I believe, we all needed. It seems like many of you do not like change, or are not prepared to enjoy a Star Wars movie that takes risks. This movie takes huge risks; it dares to offer something fresh in a franchise that is over 40 years old.
<…>
There were also a handful of 'dumb' little moments, that I won't get into, and certainly at times I was reminded that Star Wars movies were originally made for children, and while we have our darker adult themes at work here (and even spiritual themes), there are also many magical moments for children. Maybe us 'grownups' need to stop taking it all so seriously and learn to be kids again?”
jonabyron @ IMDb

“I wanted to put a low score as I hated them for doing it to me, forcing me to face the fact that this film was never going to meet anyone's expectations - but then, it never could.
<…>
The force awakens was a purposeful homage to star wars, the last jedi ripped star wars open and left all the fans raw inside. But like a trip to the dentist it was something which needed to be done. All the old guard are gone and what you are left with is something to start anew with, start fresh... and I have no idea how they are going to even do it... and it excites me...”
stevenwrightson @ IMDb

Поточний рейтинг, до речі, більший, ніж у будь-якого з фільмів «помстасітської» трилогії. Звісно, IMDb має горіти у пеклі за муки всіх поколінь фанатів! Ну а Фінн — це зайвий персонаж, тут годі й сперечатися. :)

Как летит время... Я сейчас уже подсознательно не хочу притрагиваться к 3D-играм, где персонажи представлены набором раскрашенных геометрических фигур, а лучшие CGI-ролики технически проигрывают нынешним студенческим поделкам. Независимо от ностальгии и геймплея с сюжетом. Вот спрайтовая изометрия ещё нормально воспринимается, потому что явная условность, а такое уже никак. Пусть лучше остаётся незапятнанным воспоминанием.

„Luke Skywalker is essentially a mass murderer.
Has anyone stopped and realized that while the rebels were cheering and celebrating the destruction of the first Death Star, Luke had essentially killed over a million people stationed on board serving their governments Armed Forces. Aside from the soldiers, the crew support staff, even the cooks were reduced to ash in a split second. And their killer was laughing and being awarded a medal just minutes later.‟

„Люк Скайуокер насправді є масовим вбивцею.
Чи знайшов хтось час усвідомити, що коли повстанці раділи і святкували знищення першої Зірки Смерті, Люк фактично вбив понад мільйон розташованих на борту людей, які служили збройним силам свого уряду. Окрім вояків, допоміжний персонал екіпажу, навіть кухарі, в єдину мить був спалений вщент. А їхній вбивця посміхався і отримував медаль вже кілька хвилин потому.‟

До чого це я? Дуже добре, коли люди намагаються подивитися і з такого боку. Тому що це гуманізм і тому подібні надбання людської культури. Про них ніколи не слід забувати. Але чомусь мені здається, що ніхто не схотів би переглядати кіно, де повстанців у кінці спопелили разом із планетою і всією «новою надією». Особливо коли перед цим під знищення потрапили кілька мільярдів таких самих ні в чому не винних кухарів та інших фермерів.
Чи може краще сказати, що справа глядача — мотати на вус і застосовувати усвідомлене у відповідних обставинах, а не вимагати від персонажів поводитися так, як здається доречним зі зручного глядацького крісла?

Я не фанат «Звёздных войн» ровно до той степени, что не собираю атрибутику, не интересуюсь «расширенной вселенной» и не жду выхода никакой очередной части чего бы то ни было. Пересмотреть под настроение предыдущие 6 эпизодов, побегать какую-то игрушку, джедайствуя налево и направо — максимум моей вовлечённости в тему. Начала новой трилогии от сумрачных гениев из «Диснея» я тоже не ждал, за новостями не следил, трейлеров не смотрел, но, разумеется, на премьеру сходил. В IMAX, чтобы не мелочиться. Отмечу, что этот формат меня абсолютно не впечатлил, но рассказ о другом.

Просмотр оставил в целом позитивные, но неоднозначные впечатления. Затем я начитался критики, наслушался мнений от знакомых... и принял неожиданное решение посмотреть повторно. И всё встало на свои места. Итоговое мнение: да, это старые добрые «Звёздные войны». Пожалуй, даже чересчур «старые», хотя по качеству исполнения превосходят их.
Из приятного: действие не провисает ни разу, в экранное время вложено по максимуму событий и деталей. Юмора хватает. Логических нестыковок, вроде бы, нет. Надуманностей, чем грешат современные блокбастеры, тоже нет... Кроме самой главной, сюжетообразующей, но о ней позже. Стоило сходить ещё раз, чтобы отметить детали, которые первоначально теряются в общей феерии. Говорю за себя, но с полной уверенностью: это тот случай, когда первое впечатление нифига не самое правильное.

Сейчас буду безбожно спойлить, разбирая основные пункты зрительского недовольства. Просто предупреждаю, как это обычно принято. Поехали!

( Спойлеры )

На этом всё. Сходить второй раз оказалось весьма полезным. Я получил свой позитив и разглядел кучу всего, на что не обратил внимание сначала. Что колет моё ощущение общей продуманности, так это та самая дурацкая звёздная карта. Её подноготная объясняется из рук вон плохо. А больше, вроде бы, ничего. Весьма цельное и душевное произведение в духе предыдущих частей. Продолжения, думаю, буду ждать. Без фанатизма, как обычно.

P.S. Талантливый обзор можно (и стоит) прочесть здесь.