Boku ni mo yoku wakarimasen

Читаю зараз другий том манґи ウスズミの果て («Край жалоби» в моїй адаптації. UPD 2025-04-21: В офіційному виданні названо «На межі забуття»). Ну і поліз подивитися, до якого місця доперекладалися англомовні пірати. А там натрапив на речення, котре добре пам'ятав, бо лише вчора сам читав цю сцену.
Ось, що в оригіналі: «大戦によって多くの生物が絶滅したため (Оскільки через Велику війну вимерло багато організмів…)»
А ось, що пропонують пірати: «Since The Great War caused humanity to lose its connection to the natural world…»
Тут я навіть не знаю, що потрібно курити, щоби перетлумачити подібним чином… На рівному ж місці! Тут же навіть автопереклад не хибить!

На таке я вважаю за потрібне вказувати, коли трапляється, бо англійська практика перекладу з японської традиційно вважається взірцевою, і з англійського перекладу потім клепають свої переклади зокрема й наші піратики.
UPD: Власне, так і є: і польський, і український переклади дбайливо наслідують цей англійський з його купою дрібних викривлень та й просто непотрібних особливостей самої англійської мови.

Я вже помітив, що при перекладі немає нічого капоснішого за коротенькі вислови. Коли вони не мають якогось одного шаблонного значення, то можна проводити над ними години, силячись добрати з мільйону варіантів якийсь один, котрий пасуватиме до контексту якнайкраще. Ось наприклад それでもいいんだ. За змістом тут усе просто: «якщо навіть оце, то це є добрим». А ось контекст: героїня каже хлопчикові ранньопідліткового віку, що вона робитиме свою справу, бо це її робота, а його особисті сподівання її не обходять. Він на це відповідає, що розуміє, і додає оте, що вище… От що конкретно треба вкласти у цю відповіть українською, щоби збагнути, якими словами це передати? Що його не засмучує її погляд на ситуацію? Що йому це підходить, бо результат той самий? Що він не заперечує проти такого розвитку подій? Що це взагалі природний стан речей? Нічого страшного? Нехай буде так? Схвалення? Згода? Дозвіл?...

Продовжую вибірково бавитися в переклад манґи «Клеймор» з картинками. Той самий формат: кадри з перекладом + оригінальний японський текст з буквальним змістом без пояснень. Єдине зауваження стосовно перекладу: оцю штуку, котра 組織 і означає фактично «організація», я назвав «Орденом», бо більше пасує до фентезійної атмосфери, а ще й пишеться компактніше.

( Показати: )

Не звертайте уваги, це я просто пробую, як воно, накладати переклад одразу на кадри з манґи. Виявляється, для гарного макетування варто мати досконаліші графічні інструменти, ніж я маю. Ну й тулити наше горизонтальне письмо замість вертикального — неабияке задоволення!
Чудова манґа «Клеймор»! Прочитав уже понад половину. Сподіваюся, у нас теж колись буде видано і, бажано, одразу в колекційному форматі, котрого досі немає в самій Японії :) До речі, у цій сцені дотепний постановочний ефект. Адже в оригіналі — через особливості японської — здається, ніби персонажки згадують щось, що сталося з ними, поки ми їх не бачили. Хоча насправді йдеться про те, що відбувається просто перед їхніми очима — про це ми несподівано дізнає́мося, перегорнувши сторінку. Я намагався зберегти безособовий контекст задля цього ефекту, хоч і довелося поступитися точністю («було позбавлено → втрачено»). Не знаю за офіційні переклади, а в фанатських англійському та польському не бачу, щоби цей ефект було взято до уваги — там одразу кажуть про третіх осіб і руйнують інтригу. (За фанатський український взагалі боюся питати, на що він спирається.)
Тут не буде мовних пояснень, як я докотився до саме таких формулювань — лише оригінальний текст із його буквальним змістом. За посиланкою на малюнку можна подивитися кадр з оригінальним японським текстом.


( Подивитися текст: )

Хотів подивитися, чи не видано в Японії щось новенького з української мови… Видано і чимало, але не з мови чи культури — майже в усіх заголовках: ウクライナ戦争 /укураіна сенсоо/, тобто «українська війна». Схоже, що саме під такою назвою її там знають (існує ще ウクライナ危機 /укураіна кікі/ — «українська криза»). Утім, цей спосіб словотворення не дорівнює саме такому нашому наборові слів. Насправді він позначає «щось пов'язане з Україною», і тлумачити, залежно від контексту, можна також як «війна в Україні». Скажімо, те, що ми називаємо «вторгненням до України», граматично побудовано так само: ウクライナ侵攻 /укураіна шінкоо/.

За зміст нічого не знаю, дивлюся лише назви. Багато «щоденників» і міркувань про долю глобального світу. Зустрілися зокрема й такі титли:

ウクライナ侵攻とロシア正教会 この攻防は宗教対立でもある
/укураіна сенсоо-то рошіа сеікьоокаі. коно кообоо-ва шюукьоотаіріцу-демо ару/
«Українська війна та російська православна церква. Це протистояння є також і релігійним конфліктом»

プーチン大恐慌 “ウクライナ後”の世界で日本が生き残る道
/пуучін даікьоокоо. укураіна-ґо-но секаі-де ніхон-ґа ікі-нокору мічі/
«Велика Депресія путіна. Шлях виживання Японії в „післяукраїнському‟ світі»

トイレ個室入室から１２０秒経過　/тоіре кошіцу нюушіцу-кара 120-бьоо кеіка/
Від входження до кабінки минуло 120 секунд
排尿ならできれば９０秒以内にしてよね /хаіньоо нара декіреба 90-бьоо-інаі-ні шіте йо не/
У разі сечовипускання вкладайся у 90 секунд, якщо змога

Гумор ситуації полягає в тому, як своєрідно охоронниця-андроїд тлумачить заходи з безпеки своєї підопічної…
Тут ітиметься не так про граматику, як про словництво, бо ці речення можна розбирати буквально по словах. Дослівно зміст наступний: «Туалету-приватного-відсіку-входження-від 120-секунд проходження-часу. Сечовипускання-なら якщо-змога 90-секунд-以内-в роби.»

なら ми бачили в попередньому дописі. Воно уточнює, що сказане стосується конкретно цієї, обраної з-поміж різних варіантів теми.
А 以内 — це наросток з порівняльно-обмежувальним складником 以. Цей складник допомагає описувати області, у яких може перебувати предмет обговорення. Якими є ці області та як вони розташовані відносно пов'язаного слова (N), визначає наступний складник. Звучить страх як заплутано, але зараз поясню на найпоширеніших прикладах.

• Власне 以内 /інаі/ (内 — в, всередині) означає «(строго) в межах N». Якщо пов'язаним словом, до якого тулиться наросток, є кількість часу, то виходить «не довше за N».
• 以下 /іка/ (下 — низ) — «не більше/вище за N». На відміну від 以内, воно вказує не на обмежений з усіх боків проміжок/область, а на рівень до верхньої межі, на область «вниз» відносно N.
• Його протилежність 以上 /іджьоо/ (上 — верх) означає «понад, не менше/нижче за N».
• Дуже часто зустрічається 以外 /іґаі/ (外 — зовні) — «за винятком, крім N». Пов'язане з таким наростком слово вказує на щось, відносно чого будь-що решта перебуває буквально «по інший бік, поза ним». Утім, наскільки я знаю, японське 以外, на відміну від китайського, не є протилежністю 以内. Тобто воно вказує лише на виключення самого пов'язаного слова з обговорення і не використовується на позначення виходу за його межі, як у разі числових проміжків, скажімо.
• 以前 /ідзен/ (前 — перед, до) — «раніше [за], ще до N». Власне, найчастіше використовується не як наросток, а як самостійне поняття «раніше [колись]».

Існують також інші, з якими я особисто майже не стикався. Але, гадаю, сам принцип дії цього складника зрозумілий.
Щодо перекладу, то я в ньому об'єднав оце 以内 та して (тут «роби») в одному нашому дієслові «вкладайся (встигай)». На жаль, я не можу судити, чи присутня в мові дівчини-андроїда якась механічність, бо як на мене, це цілком звичайний канцелярський стиль, котрим у манзі розмовляє чи не кожний «діловий» персонаж (характерною рисою є ланцюжки понять замість нормального оформлення зв'язків між словами з допомогою службових елементів, а також позначення дій коренями замість повноцінних розповідних форм дієслова).

Читаючи манґу, записую слова з неї. Колись нотував лише те, що хотів запам'ятати, а зараз, через допитливість — усе підряд, крім службових елементів. То які ж слова є найпоширенішими, за попередньою оцінкою?

Насамперед це «зустрічатися (付き合う)», адже конкретно цю історію присвячено романтичним стосункам.
Наступну за поширеністю сходинку посідають слова «перевірка (検証)», «результат (結果)» — адже сюжет обертається навколо застосунку, котрий моделює ці стосунки та зрештою повідомляє про рівень сумісности партнерів; а також чомусь слово «сьогодні (今日)».
Ну й бронзу беруть «іти (行く, 48)», «думати (思う, 34)» та «дивитися (見る, 67)» — це вже найпоширеніша загальна лексика (цифри означають місце цих слів ув одному зі справжніх частотних словників).

Та далеко попереду цих слів, з майже дворазовим відривом біжить… «семпай (先輩)»! Воно тут ледве не на кожній сторінці.
Фокус у тім, що ця назва, котра означає щось на зразок «старшого товариша», тут працює замінником наших особових займенників у згадуванні про головного героя або у зверненні до нього. Тобто кажуть не «ти/він», а «семпай». Ну а також її тут майже всюди додають як гоноратив до імен інших персонажів, адже події точаться у студентській тусовці.
Взагалі кумедна виходить гра слів, якщо сказати: «Семпай, кохай свою кохай!» «Коохай (後輩)» — це «молодший товариш» стосовно старшого, і ця назва, наче навмисно, відповідає тут справжньому коханню нашого героя.

道具を見るのと同じ目で見られるのも… 自我の薄かったあの時なら耐えられました
/дооґу-о міру но-то онаджі ме-де мірареру но-мо… джіґа-но усукатта ано токі нара таераремашіта/
І те, що на мене дивляться, наче на знаряддя… Коли моє Я було слабким, отоді я могла це витримати.

Спочатку про виділений шматок. Це не те щоби якась формальна конструкція, просто з допомогою ОЗНАЧЕННЯ目で японці інколи висловлюють, «яким оком», тобто з якими нюансами відбувається споглядання. Прикладом цього може бути як щось очевидне за значенням: 残念そうな目で («жалісним оком» — з жалем) — так і щось ідіоматичне: 白い目で («білим оком» — відчужено, презирливо) чи 長い目で («довгим оком» — з прицілом на майбутнє, враховуючи перспективи). У нашому випадку означенням виступає ціле речення: 道具を見るのと同じ — «так само, як дивляться на знаряддя».

( Читати далі: )

ちょっと面貸せ /чьотто цура касе/ — відійдімо на хвилинку

Багато тут не скажеш, адже сама тема виявилася не так складною, як просто неохопленою пересічними словниками.
Ідіома 顔を貸す /као-о касу/ (буквально «позичати своє обличчя») означає зокрема перестрітися з кимось на його прохання, приділити йому трохи свого часу.
А 面(ツラ)貸す — це грубіший спосіб висловити те саме. 面 означає «мармиза», і найчастіше вислів 面貸せ* можна почути в ситуаціях, коли тобі з твоєю дорогоцінною мармизою в досить наполегливий спосіб чи то пропонують, чи то радять прогулятися «на кілька слів».

* 4-та, так звана «умовна» основа дієслова, котра для всіх груп утворюється зміною кінцевого голосного в словниковій формі з う на え. Як самостійна форма втілює неввічливий наказовий спосіб.

俺は この “穴熊亭” 店主 兼 看板親父!! /оре-ва коно анаґума-теі теншю кен камбан-ояджі/
看板娘じゃないんかい!! /камбан-мусуме дзя най н каі/
— Я власник «У борсука» та й хранитель вогнища!
— Тобто не хранителька?

Не знаю, як адекватно перекласти цей жарт із грою слів, бо ми не маємо відповідника в ресторанно-крамничній галузі. Йдеться про 看板娘, що означає привабливу дівчину біля входу, котра має запрошувати та вітати відвідувачів, а також іноді бути візитівкою закладу. Натомість у нашій культурі різні люди будь-якої статі можуть виконувати всі або окремі з цих функцій. Буквально ж це означає «дівчина-вивіска». Жарт у тому, що чолов'яга називає себе 親父 (татусем) на противагу звичному в цьому словосполученні 娘 (донька). Він ламає цим «ґендерний стереотип» і змушує героя до капітан-очевидьківської репліки, котра перетворює самого героя на ツッコミ (Straight Man) з традиційного комедійного дуету на потіху відвідувачів корчми.

Ще одна цікава і важка для адаптації річ — назва закладу. 穴熊 цілком однозначно перекладається як «борсук», проте морфологічно означає щось на зразок «норний ведмідь». Коли герой шукає корчму, він видивляється вивіску з «ведмежою лапою (熊の手)», і коли стикається з оцим кремезним кошлатим татусем, заскочено вигукує: «Ведмідь! (熊)» А прізвище родини власників закладу — ベアー /беаа/, отже… Не знаю, в чому тут прикол. Чи японці справді не надто зважають на різницю між своїми борсуками та ведмедями, чи в цьому випадку йдеться буквально про якогось «печерного» ведмедя, чи знову гра слів?... Я би залюбки переклав назву як «Барліг» чи «Ведмеже лігво» (саме цим шляхом пішли у фанатському перекладі — «The Bear's Den»), бо саме проситься, але ж це суперечить будові слова… А офіційного перекладу я не бачив.