ukurainajin: (Default)
Для мене такий текст мейкс більший, як то кажуть англійці, сенс, ніж той, що російською. Я ще з дитинства в текстах різних «русских» пісень відчував якісь аномалії, якусь неузгодженість, недоречність. Інколи потім виявлялося, що недарма відчував. Та й мелодійний розвиток, якщо подумати, характерний.
Цікаво, що сказав би на це батько, котрий оцю пісню особливо полюбляв?… Кода тут взагалі вогонь, до мурах! Ну, Маляревський дуже талановитий хлопець — це одразу було ясно.

ukurainajin: (Default)
Це я давно вже, минулої весни робив огляд згаданої манґи і знову трохи покреативив. Спробував зробити до нього заставку в жанрі авдіоманґи, тобто щоби були картинки з манґи з мінімальними анімаційними ефектами та з озвучкою кадрів. Для озвучки мені здалося прикольним спробувати зробити як ніби кажуть самі японці, а поверх уже характерний голос українського перекладача. Раніше я таке ще не пробував. «Японців» мені озвучили різні системи text-to-speech у вільному доступі, ну а українську — це вже я самий, звісно. Що ще… Ще написав під це мелодію в характерному для аніме стилі — повний варіант буде в наступному дописі.

ukurainajin: (Default)
Я розумію, коли стоїть черга на годину-дві до Ватикану. Я розумію таку саму чергу на американські гірки в «Порт Авентура». Це теж особисте право кожного, чи брати в цьому участь, але тут я принаймні розумію, що маю справу з унікальним міжнародно популярним ресурсом, і що це єдиний спосіб отримати доступ до нього. Але коли те саме на холоді за… безкоштовний стаканчик із кількома пельменями… Чим воно таке цінне або яка радість у такому процесі? Та й радости ж на обличчях не помітно: звичайна невесела черга, які були в «совку»*. І не з жебраків: жінки з дітьми, молодь… Тільки тепер це навіть не є вимушеною необхідністю, як було в ті часи — тепер це… «розвага»?… Це щось незбагненне!

* «Совок» (sovók) which literally means ‘dustpan’ is a derogatory name of Soviet Union: SOViet → SOVok
ukurainajin: (Default)
Із закарпатською вони трохи перестаралися, як на мене. Воно, звісно, як фішка прикольне, але без звички та ще й з таким тембром голоса важко розчути деякі слова. Якби повільніше або письмово, проблем не має бути, бо за декілька повторів сенс досягає нарешті мозку. Для національного прокату потрібна таки лайтовіша версія.

ukurainajin: (Default)
Читаю зараз другий том манґи ウスズミの果て («Край жалоби» в моїй адаптації. UPD 2025-04-21: В офіційному виданні названо «На межі забуття»). Ну і поліз подивитися, до якого місця доперекладалися англомовні пірати. А там натрапив на речення, котре добре пам'ятав, бо лише вчора сам читав цю сцену.
Ось, що в оригіналі: «大戦によって多くの生物が絶滅したため (Оскільки через Велику війну вимерло багато організмів…)»
А ось, що пропонують пірати: «Since The Great War caused humanity to lose its connection to the natural world…»
Тут я навіть не знаю, що потрібно курити, щоби перетлумачити подібним чином… На рівному ж місці! Тут же навіть автопереклад не хибить!

На таке я вважаю за потрібне вказувати, коли трапляється, бо англійська практика перекладу з японської традиційно вважається взірцевою, і з англійського перекладу потім клепають свої переклади зокрема й наші піратики.
UPD: Власне, так і є: і польський, і український переклади дбайливо наслідують цей англійський з його купою дрібних викривлень та й просто непотрібних особливостей самої англійської мови.
ukurainajin: (Default)
Так чи сяк цей проєкт досі тримається :) Темпи виробництва не вражають, це лише шоста серія від прем'єри минулого листопаду, тобто в середньому по два місяці на серію, але ж джерелом фінансування є донати.

ukurainajin: (Default)
Це думки навздогін попередньому дописові, котрий мимоволі привів мене до модних голлівудських практик на зразок gender swap.

Маємо два твори: «Відьмака» Сапковського та японську манґу «Клеймор». Доказів запозичення одне в одного, начебто, немає, але «Клеймор» використовує дуже схожий (навіть у дрібницях) задум: існує замкнена спільнота штучно створених монстроборців з надлюдськими здібностями, причому ця спільнота є одностатевою. Причини, щоправда, різні: в одному випадку це висока смертність під час мутацій і відсутність живих представників протилежної статі, котрі пройшли через це, а в іншому — неспроможність протилежної статі утриматися в людському стані вже після змін. В обох випадках приналежність до такої спільноти є прокляттям, а не приводом для заздрощів. Всі, мабуть, здогадалися, що клеймори, на відміну від відьмаків, є жінками. А гарною ця варіація вважається не тому, що «дівчатка теж можуть», а тому що вона так само показує драму в правдоподібний для обраного сетінгу спосіб. І робить це на свій лад, унікально.

В обох сетінгах причини саме такого вибору статі є чистою умовністю, і ніщо не заважає зробити навпаки. Але… Цього неможливо зробити для наявних уже історій, бо забембаєшся долаштовувати в них усю будову з сюжетними ходами до якогось несуперечливого стану, і не факт, що з того вийде щось путнє. Натомість я згадав саме ці історії, бо в них схожий сетінг, і вони можуть слугувати гіпотетичним (хоча й гіперболізованим) прикладом того, як трансформувати задум з урахуванням бажаних змін у ключовому мотиві, якщо робити це в людський спосіб.
ukurainajin: (Default)
Оце, до речі, вона спостережливо зауважила, я теж ніде в нас не чув наживо звернення «чоловіче» — навіть виразно українськомовні теж усюди кажуть «мушчіна»… Зазвичай жінки, ну бо чоловіки мають взагалі іншу культуру звернення до незнайомих чоловіків і частіше уникають вербалізації як такої.
Щодо цього, мені дуже сподобався запроваджений у львівському «П'ятому підземеллі» етикет — звертатися до офіціянтів та офіціянток «брате/сестро». Це й атмосферно, і не оте бридкувате «маладой чілавєк/дєвушка».
А на «пане/пані» — з власного досвіду — у нас, на превеликий жаль, досі не завжди й відгукуються… Ага, «у нас панів нема» — отаке від українськомовних людей мені теж було траплялося.

ukurainajin: (Default)
Розповідь про пісню «Меч Арея», котра стала відомою в виконанні метал-гурту «Тінь Сонця». Із практичними гітарними вказівками та гумором.

ukurainajin: (Default)
Несподівано для себе закінчив перекладати з японської перший розділ «Клеймору». У підсумку маю близько 60 сторінок (включно з перекладом ономатопеї), за які мені майже не соромно. Робота тривала два місяці, бо займався я нею, звісно, лише в хвилини особливого натхнення, котрі ставалися навіть не щотижня. У реальних умовах (опріч праці на регулярній щоденній основі) можна було би також не заморочуватися з допасуванням тексту до бульбашок і з самим макетуванням — і цим скоротити зусилля щонайменше вдвічі. Ну але я хотів мати для показу щось схоже на готовий продукт, тому відмовитися від цього не міг. Далі, як і замислював, беруся до першого розділу з іншої манґи. З усіх цікавих варіантів на мене найбільше дивиться моя улюблена «Планета-комірчина» (там ще й сторінок утричі менше).
ukurainajin: (Default)
У минулому житті я вже наводив якийсь приклад передавання гри слів не напряму, а через зміну логіки жарту. Здається, то було в наших перекладах Пратчетта.
Так ось мені теж трапилося щось подібне.
В оригіналі:
Ракі: 大変だよ おじさんが
Закі: ああ うまかったぞ. おじさんの内臓は


Буквально це означає:
Ракі: Дядько/з дядьком є 大変!
Закі: Ага, було смачне/смачно — дядькові нутрощі


Прикол полягає в оцьому 大変 /тайхен/, котре загалом означає щось на зразок «дуже [незвично]». Воно може бути як прислівником, тобто модифікатором до іншого прикметника, так і самостійним означенням. У другому випадку його використовують зокрема як для чогось вельми гарного, так і чогось вельми поганого. Певною мірою нагадує наше «страшне́, страшенно», але пасує до ширшого кола ситуацій. Ну тобто Ракі, побачивши дядька в калюжі крови, каже це в значенні «жахливо», а Закі погоджується з ним, маючи на думці «неймовірно, приголомшливо».

Добрати щось зі збереженням знаменника мені не вдалося. Тому в цьому злому жарті я замінив саму згоду запереченням:
Ракі: З дядьком біда (щось негаразд)!
Закі: Та ні, навпаки! Нутрощі в нього — смакота-а!


Англійський перекладач викрутився по-іншому. Він не сказав, що саме з дядьком, обірвав речення і дозволив Закі розвити цю думку. Вийшло теж добре, але українською розмова з такою будовою звучала би гірше:
Ракі: It's uncle! He's…
Закі: Yes… He's delicious. His guts were superb!
ukurainajin: (Default)
Я вже помітив, що при перекладі немає нічого капоснішого за коротенькі вислови. Коли вони не мають якогось одного шаблонного значення, то можна проводити над ними години, силячись добрати з мільйону варіантів якийсь один, котрий пасуватиме до контексту якнайкраще. Ось наприклад それでもいいんだ. За змістом тут усе просто: «якщо навіть оце, то це є добрим». А ось контекст: героїня каже хлопчикові ранньопідліткового віку, що вона робитиме свою справу, бо це її робота, а його особисті сподівання її не обходять. Він на це відповідає, що розуміє, і додає оте, що вище… От що конкретно треба вкласти у цю відповіть українською, щоби збагнути, якими словами це передати? Що його не засмучує її погляд на ситуацію? Що йому це підходить, бо результат той самий? Що він не заперечує проти такого розвитку подій? Що це взагалі природний стан речей? Нічого страшного? Нехай буде так? Схвалення? Згода? Дозвіл?...
ukurainajin: (Default)
Та, власне, не маючи конкретної роботи в ці «міжсвяткові» тижні (насправді просто один тривалий проєкт добіг кінця, а на черзі нічого не було), пробую перекладати манґу з японської, щоби набити руку та згодом зазіхати на корисніше застосування цих навичок. У якості тренувального матеріалу вирішив поперекладати перші розділи з різної манґи. Почав з «Клеймору», котру саме зараз дочитую. За тиждень вийшло десь 25 сторінок з різною, зазвичай невеликою кількістю тексту. Чогось такого, про що варто розповісти, не зустрів — ані фразеології, ані цікавої граматики. Найбільшою проблемою, як і з іншими мовами, є те, щоби не лише розуміти, а й переповісти те саме без суттєвих викривлень так, щоби читалося приємно. На відміну від звичайних текстів, тут мають значення також технічні обмеження — треба вмістити певні шматки в певний формат. Щось схоже я вже робив із субтитрами, але тут вимоги ще суворіші.
Перші сторінки давалися важко, я їх редагував десятки разів. Та за тиждень вже почало вимальовуватися якесь розуміння того, як виглядає доречна адаптація і чим при цьому можна жертувати… А от що цікаво, то це що жертувати можна багато чим. Попри карколомний еліпсис японці — принаймні в манзі — так само примудряються насичувати текст «зайвими», на перший погляд, деталями. Не готовий це формалізувати, та здалося, ніби те, що вони хочуть показати отими «зайвими» словами, ми частіше передаємо добором якихось влучних асоціацій до всієї думки, а не таким точним описом… Ну, знаєте, оте саме, коли «зрозуміло без зайвих слів»… Гадаю, це в нас із ними працює в обидва боки… 🤔
ukurainajin: (Default)
Якось мене оминула наша чергова нещодавня Зрадонька, дізнався лише сьогодні. Виявляється, наш «правильний бурят», письменник Дорж Бату (Андрій Васильєв) ніякий не працівник NASA, а підступний фантазер! (Хто б міг подумати?!) Ось по справі: «Велика містифікація чи наклеп? НАСА відреагувало на скандал з Доржем Бату» від BBC-Україна. Після ненадання доказів його заявленої біографії «Видавництво Старого Лева» припинило з ним співпрацю, а сам Васильєв видалився з публічного простору.
Ну шо я можу сказати з приводу цієї (майже певної) містифікації… Чи гіршими через це стали книжки Доржа Бату? — Звісно ні. Чи зашкодила якось його вигадка самому NASA? — Навряд чи. Чи зашкодила чимось ця рольова гра нам? — Не думаю. Чи потьмяніли через це його суспільно-політична позиція стосовно України та внесок до української культури? — Та ні. Чи почуваюся я через розкручений Трегубовим скандал, що ми нація мудаків? — Трохи так. Чи поділяю я думку Олекси Негребецького щодо цього? — Лише частково, бо він вдається до інших крайнощів. Чи вважаю я наш інститут репутації незрілим? — Авжеж.
ukurainajin: (Default)
Продовжую вибірково бавитися в переклад манґи «Клеймор» з картинками. Той самий формат: кадри з перекладом + оригінальний японський текст з буквальним змістом без пояснень. Єдине зауваження стосовно перекладу: оцю штуку, котра 組織 і означає фактично «організація», я назвав «Орденом», бо більше пасує до фентезійної атмосфери, а ще й пишеться компактніше.

Показати: )
ukurainajin: (Default)
Іноді про це свідчить навіть не ідентичність форми, у яку загорнуто зміст, а й неуважність при її відтворенні :)

Коли що, тут подвійний прикол, адже англійський переклад теж містить смислову помилку. В оригіналі просто: 「入植地の跡だ」 /нюушьокучі-но ато да/ — «(Це) Рештки поселення (колонії)», без жодного натяку на якийсь вхід до якогось заводу. Як перекладали англійці, тут лежить на поверхні: 入 — enter, 植 — plant… А ось чому в українського перекладача ніщо не зойкнуло в душі від такого набору слів, як «вхід до планети», годі й уявляти!
ukurainajin: (Default)
Не звертайте уваги, це я просто пробую, як воно, накладати переклад одразу на кадри з манґи. Виявляється, для гарного макетування варто мати досконаліші графічні інструменти, ніж я маю. Ну й тулити наше горизонтальне письмо замість вертикального — неабияке задоволення!
Чудова манґа «Клеймор»! Прочитав уже понад половину. Сподіваюся, у нас теж колись буде видано і, бажано, одразу в колекційному форматі, котрого досі немає в самій Японії :) До речі, у цій сцені дотепний постановочний ефект. Адже в оригіналі — через особливості японської — здається, ніби персонажки згадують щось, що сталося з ними, поки ми їх не бачили. Хоча насправді йдеться про те, що відбувається просто перед їхніми очима — про це ми несподівано дізнає́мося, перегорнувши сторінку. Я намагався зберегти безособовий контекст задля цього ефекту, хоч і довелося поступитися точністю («було позбавлено → втрачено»). Не знаю за офіційні переклади, а в фанатських англійському та польському не бачу, щоби цей ефект було взято до уваги — там одразу кажуть про третіх осіб і руйнують інтригу. (За фанатський український взагалі боюся питати, на що він спирається.)
Тут не буде мовних пояснень, як я докотився до саме таких формулювань — лише оригінальний текст із його буквальним змістом. За посиланкою на малюнку можна подивитися кадр з оригінальним японським текстом.


Подивитися текст: )
ukurainajin: (Default)
Подивився порівняльний перелік базових слів зі старояпонської та сучасної, і в очі одразу впала річ, котра пояснює декотрі прочитання ієрогліфів: такими були слова давньої доби. Ну от, скажімо, в сучасній мові прикметник «новий» має дві форми: універсальну しい /атарашіі/ та вужчу і більш книжну 新たな /аратана/. Виявляється, річ у тім, що в старій мові прикметник звучав як /аратасі/. А чому ієрогліф 天, котрий зазвичай вимовляється /тен/, має також вимову /ама/, як в імені богині Аматерасу (天照)? Це тому, що в старій мові саме таким було слово «небеса/небо».
ukurainajin: (Default)
Я так розумію, що створюється на донатній основі. Можна проспонсорувати випуск наступної серії, збір триває.
Приємно дивитися, як університетські викладачі з фантастичною зброєю ловлять російських шпигунів. Сподіваюся, коли це майбутнє прийде, ловити їм вже не буде кого.

ukurainajin: (Default)
Хотів подивитися, чи не видано в Японії щось новенького з української мови… Видано і чимало, але не з мови чи культури — майже в усіх заголовках: ウクライナ戦争 /укураіна сенсоо/, тобто «українська війна». Схоже, що саме під такою назвою її там знають (існує ще ウクライナ危機 /укураіна кікі/ — «українська криза»). Утім, цей спосіб словотворення не дорівнює саме такому нашому наборові слів. Насправді він позначає «щось пов'язане з Україною», і тлумачити, залежно від контексту, можна також як «війна в Україні». Скажімо, те, що ми називаємо «вторгненням до України», граматично побудовано так само: ウクライナ侵攻 /укураіна шінкоо/.

За зміст нічого не знаю, дивлюся лише назви. Багато «щоденників» і міркувань про долю глобального світу. Зустрілися зокрема й такі титли:

ウクライナ侵攻とロシア正教会 この攻防は宗教対立でもある
/укураіна сенсоо-то рошіа сеікьоокаі. коно кообоо-ва шюукьоотаіріцу-демо ару/
«Українська війна та російська православна церква. Це протистояння є також і релігійним конфліктом»

プーチン大恐慌 “ウクライナ後”の世界で日本が生き残る道
/пуучін даікьоокоо. укураіна-ґо-но секаі-де ніхон-ґа ікі-нокору мічі/
«Велика Депресія путіна. Шлях виживання Японії в „післяукраїнському‟ світі»

Хто це

ukurainajin: (Default)
ukurainajin

Липень 2025

Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
  1234 5
6 7 89101112
13141516171819
2021 2223 24 25 26
2728293031  

Тематичний перегляд