Boku ni mo yoku wakarimasen

Цікаве запитання надійшло від дружини. Вона щойно дізналася, що четверта книжка Поттеріани містить у назві «Келих Вогню», і це її неабияк звеселило. Я ж їй кажу, що вона просто не звикла, і що келихом називають не лише ті недовговічні скляні вироби, з яких ми з нею смокчемо вдома вино, а й дебелі старовинні кубки. Проте все виявилося трохи глибшим…

Goblet, котре Морозов переклав саме як «келих», можна перекласти також як «кубок». І отут починається цікаве. По-перше, через обізнаність здебільшого з російською версією екранізації дружина завжди гадала, що у творі йдеться про «кубок» як про символ перемоги у змаганнях чи то про самі змагання. А «келих» у такому разі змушує сумніватися в адекватності перекладача. Та це непорозуміння ми швидко подолали і водночас пересвідчилися, що така річ англійською називалася би cup. Далі вже зайшлося про доречність алкогольної термінології. Використана авторкою назва goblet є синонімом chalice (лат. calix ← д.грц. κύλιξ — зрозуміло, звідки росте ніжка нашого «келиха»). Різниця між ними полягає в тому, що chalice є всякою великою питною чашею з масивною ніжкою, а goblet — це дещо визначеніший у пропорціях різновид, котрий має ніжку з чітко окресленою підставкою. Тобто суто технічно, за формою, пересічний goblet справді є подібним до нашого сучасного домашнього посуду (wine glass), що на французький лад зветься «бокалом», вмикаючи цим веселі асоціації щодо Гаррі. Наша ж назва «келих» позначає всю їхню родину разом: будь-якої форми з будь-якого матеріалу — аби з ніжкою. Натомість я погоджуюся з дружиною, що досить незвичним для нас є також називати келихом оте відро, яким його показано у фільмі — до нього більше пасувало би хіба слово «чаша»… На щастя, в книзі проблеми з цим просто немає, бо про наднормальний розмір там не йдеться.

І ще цікаво, якби раптом Ролінґ вжила натомість chalice, то в церковному ритуальному значенні це могло би перекладатися як «поти́р». Уявіть: «гарі потер і потир»!

Протиприродне (як будь-яке колекціонування) хобі дотягнулося до ніхонського узбережжя. Про Гаррі Поттера з малюнками Джима Кея розповідати нема чого, він такий самий, як усюди. Хіба що палітурку під суперобкладинкою оформлено однаково із самою обкладинкою, на відміну від українсько-польсько-німецького видання. Тобто як у сербів, хоча серби просто знехтували суперобкладинкою :)
От «Відьмак» самурайського розливу трохи насмішив. Я до останньої миті сподівався, що він за розмірами буде більш-менш подібним до звичайної книжки, але не судилося. Виключно покет-сайз, і тепер підозрюю, що більшість художньої літератури в них там видається у такому самому форматі. Утім, слід зазначити, що папір та поліграфія виняткові! Мій смартфон навіть не зміг цього передати, проте якість друку така хірургічна, що навіть у найскладніших канджі (китайські ієрогліфи) можна чітко роздивитися кожну окрему рисочку, і жодної мазанини. Що цікаво, на початку дається не лише перелік країн та іншої географії, де відбуваються події, а також імена та описи найважливіших персонажів. А оскільки видавати почали усе ж таки з п'ятикнижжя, то на початку ще йдуть синопсиси попередніх оповідань. Утім чомусь лише оповідань з «Останнього бажання», хоча вступом до саги є саме події «Меча призначення»…
Ну і це ж я вперше, якщо не рахувати манґу, тримаю в руках книгу, яку слід читати зі зворотнього боку (ні, арабсько-гебрейських у мене теж досі не було)! Невеличка незручність усе-таки відчувається (в «Гаррі» напрямок письма європейський горизонтальний)…
Термін доставки до поштового відділення такий самий, як і з сусідніх країн за оптимістичного сценарію — 4–5 днів. Хоча сама доставка коштує значно дорожче, і зазвичай складає 50-100% від вартості книжок проти 20-30% з Європи.

(Натиснути, щоби збільшити. Ліворуч — фотомонтаж, текст із тієї самої книжки)

Свій за свого. Благодійний аукціон на підтримку армії.

ЛОТ№5627 - Подарункове видання Гаррі Потера.
( Читати далі… )

Піддався хворобі збиральництва, і ось, що маю наразі:



( Дивитися далі… )