Клава 1.2

[ukurainajin]

Клава 1.2 - Українсько-білорусько-російська комбінована розкладка

Трохи допрацював свою україно-білорусько-російську клавіатурну розкладку. Тепер вона виглядає так:



Нагадаю, що тут до чого. В основі лежить звичайна українська розкладка. Якщо тримати натиснутим правий Alt (або лівий Alt + Ctrl), то можна вводити символи альтернативного режиму, які позначено червоним кольором. Для символів верхнього регістру треба одночасно натиснути ще Shift.

Чим відрізняється від білоруської розкладки:
1. Апостроф шукайте в українській розкладці — на клавіші з «Ё». Білоруським розташуванням апострофу довелося пожертвувати.
2. Літера «І» дублюється. Використовується одночасно українське і білоруське розташування.
3. Літера «Ў» також дублюється. Я повісив її за принципом подібності на клавішу «У», щоби ті, хто не звик до білоруської розкладки, не губилися.
4. Якщо знадобиться літера «Ґ», вона в альтернативному режимі на звичайному «Г».

Чим відрізняється від російської розкладки:
1. Твердий знак, який мав бути там, де й білоруський апостроф, переїхав у альтернативний режим м'якого знаку.

Додаткові можливості:
1. Тут є стандартні для нашої типографіки знаки: лапки двох видів, довге і коротке тире, три крапки. Також найуживаніші символи латинської розкладки: хеш, ет, різні дужки тощо, перемикати мову заради яких теж дратує.
2. Кілька поширених умовних символів. На вісімці — знак множення у вигляді крапки та хрестика.
3. На клавіші зі слешами у верхньому регістрі альтернативного режиму розташовано поєднуючийся акут. Він потрібен, щоби ставити наголос. Його слід вводити після букви, яку наголо́шують. Комбінація пальців виходить така: AltR (або Ctrl+AltL) + Shift + \.
4. Є кілька додаткових кириличних символів. Це дореформені Ѣ (ять), Ѳ (фіта) та Ѵ (іжиця). А також літери сербської та македонської абеток (слід зауважити, що «Јј» та «Ѕѕ» тут саме кириличні, а не латинські — вони мають інші коди, хоч виглядають так само).
5. В альтернативному режимі на клавішу пробіл я повісив нерозривний пробіл. Начебто.

Стягнути інсталяційний архів можна за цим посиланням. Після встановлення клавіатура або сама з'явиться у переліку мов, або треба власноруч додати українську мову і вибрати для неї клавіатуру з назвою «Ukr-Bel-Rus for Internet». Може доведеться ще перезавантажити комп'ютер. Перевірено на Windows 7 та Windows 10. На Windows XP, за описом, теж повинно.

UPD 2024-04-14: Виклав версію 1.4. У ній з'явилися такі поєднувальні позначки: макрон (а̄: AltR (або Ctrl+AltL) + z), трема (ӓ: AltR + x) та циркумфлекс (а̂: AltR + c). Що було в версії 1.3, вже не пам'ятаю, але, напевно, теж потрібне щось.

Comments

[toplinden]

Справді, мали ріжні мети, просто вказав, коли »піти далі«. Тобто, як на мене і чесно, AltGr+БУКВА виконуватиме ту саму роль, що і Shift, тобто при звички вже не помітити зайвих рухів.

Однак, я був вимушений переглянути своє бачення щодо »уявної« (тобто до найпершої я звик і без проблем набираю українську вже декілька місяців), а саме:

— Якщо AltGr+БУКВА для мене не дуже ускладнює життя, то AltGr+ЗНАК·БУКВА вже може ускладнювати, коли для єдиної ӧтованої инша поведінка і вона може, на відміну багатӧх европейських літер зі знаками, йти двічі поспіль як тут: її, таким чином я її повернув. Але я згоден з вами щодо звучні, тому џ перемістив до ж, а ћ до т.
- Постає питання, куди прибрати ѣ? Очевидно вона рідка, але я рішив перемістити букви до подібних за виглядом, тобто ѣ → б, э → с, а ј до о (єдина не ӧтована і там анґлійська j, також за лоґікою вона частенько вжиматиметься при відсутності ӧтованих).
- Також змушений поміняти місцями бравіс та діякритику, оскільки вже маємо ї, московську ё майже не вживають, залишається білоруська. Однак там теж бравіс обовʼязковий — ў. Можливо доречніше перемістити діякритику клавішою праворуч, на ', але поки залишу так. Тут ще подумав, що доречніше сюди ъ, а тоді на ь (за історією та паралельну роль) чи и (за виглядом) поставити й.

Македонські ѓ та ќ залишу поки лиш через мертвого акуту, оскільки нею не дуже користуюся, лиш зазначу, що так бажано з тим мати і мертвого ґравісу (там де і просто ґравіс) для ѝ, ѐ та ô (з циркумфлексом не спрацӧвує, схоже, треʼ окрему букву).

Отже, моя мета (під анґлійську базова кирилиця з ухилом до української, але з обширною підтримкою загальної кирилиці) + трохи ваша виглядатиме десь так:


Коли що, на м знаходяться мінус та нерозривний дефіс, а то з макроном (котрого не включив сюди взагалі) можна сплутати. На р — модифікаваний і анґлійський (одинарна закриваюча лапка) апостроф, на п — наголос і акут.

[ukurainajin]

А ґравіса з циркумфлексом ви потребуєте для чого? Якщо для тонічного наголосу, то варто подбати також про подвійний ґравіс і верхній макрон.

[toplinden]

Про циркумфлекс поки нічого не скажу, скоріш і справді для тонів, а ґравіс потрібен, як я бачу і знаю переважно для декотрих південословʼянських мов, для розріжнення омонімів. В більшости наших випадків рятує акут як наголос (за́мок/замо́к), однак инколи наголоси, особливо в односкладових (для української пригадую як/як), не допомагають (хоча можна уявно зазначити, що в декотрих словах наголоси взагалі не ставляться).

[ukurainajin]

Зрозуміло, щоби позбутися омографів. У сербській з тією ж метою у текстах зазначають тонічний наголос, зазвичай це саме циркумфлекс.
Отже, якщо ґравіс у македонській не вказує на якусь фонетичну різницю, то цікаво, як вони домовилися, які саме слова ним позначати… :)