Soulkilling
2021-01-30 00:31![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukurainajin«Soulkiller робить саме те, що обіцяє його назва…»
Я бачу, що люди на форумі, обговорюючи проблему з закінченнями «Кіберпанка 2077», майже одностайно відмовляються визнавати прийнятним, щоби до персонажа було застосовано оцей Soulkiller, адже вони заздалегідь впевнені, що саме цей момент і є «смертю» справжнього персонажа. Щоби було зрозумілим, що до чого, «Вбивця душ», за легендою гри, створює електронну копію людської особистості — енграму, але водночас неминучо знищує оригінал в мозку. От і виходить, начебто, що те, що продовжує існувати — це вже підробка. Оскільки гравці усвідомлюють, що цілковито «світлого» закінчення розробники все одно не дадуть, то у своїх мріях вигадують способи, як можна зберегти персонажа живим та неоцифрованим, натомість щоби й гіркота для правдоподібності залишилася…
Утім, як на мене, в закінченні варто лише усунути отой несправедливий до сумлінного гравця елемент приреченості, про який я казав минулим разом. Тобто щоби персонаж, обравши залишитися у своєму тілі, не мусив обов'язково померти за кілька місяців через критичні зміни в мозку*. Мене б це цілком задовольнило. А те, що особистість відтепер є енграмою, а не тим, що було раніше… Ну, це власне і є тією жертвою, якої вимагає оповідь. Адже тут постає філософське питання жанру: чи наше Его є лише набором зв'язків та станів, наче комп'ютерна система, чи воно є чимось більшим, непідвладним відтворенню технічними засобами. Ця тема в специфічний спосіб відбивається і в маленькій історії з монахами, котрі вважають взагалі будь-яку заміну даного природою на штучне неприйнятною і сприймають таку подію як особисту трагедію. Ось із цією філософською непевністю, з сумнівами щодо того, чим ти є і чи не втратив щось надзвичайно важливе, варто було би й залишити гравця сам на сам у фіналі, замість примітивно шантажувати його наближенням остаточного кінця, якщо він не відмовиться від прагнення жити в коробці з плоті й крові.
* Повторюся, що для невідворотності цього в грі немає жодних підстав, окрім раптової примхи сценаристів у кульмінаційній сцені. І не факт, що так було заплановано — може просто тимчасово заткнули дірку, бо не встигали доробити розгалуження, в яких герой проходить по лезу. У грі ж, навпаки, гравцеві всюди нагадують, що треба знайти розв'язання, доки не запізно. Деякі гравці зізнаються, що вони через це кинули проходити бічні завдання і зосередилися на головній лінії, утім це їм принесло лише розчарування.
А втім, там ще є загадковий ключовий показник «Down to the wire», призначення якого не є цілковито зрозумілим, і про який майже ніхто чомусь не згадує. Наразі на нього неможливо вплинути жодними діями — він зростає в усіх однаково, відповідно до проходження сюжетної лінії, і зупиняється на 40% (!) перед точкою неповернення. Доволі підозріла хрінь. Не виключаю, що в доповненнях це буде змінено, і отоді ми й отримаємо інші шляхи. От показник «You only live once», котрий визначає можливість одноосібно заатакувати корпорацію «Арасака» (має досягнути 70%), справді залежить від того, як персонаж ладнає з енграмою Джонні.
Я бачу, що люди на форумі, обговорюючи проблему з закінченнями «Кіберпанка 2077», майже одностайно відмовляються визнавати прийнятним, щоби до персонажа було застосовано оцей Soulkiller, адже вони заздалегідь впевнені, що саме цей момент і є «смертю» справжнього персонажа. Щоби було зрозумілим, що до чого, «Вбивця душ», за легендою гри, створює електронну копію людської особистості — енграму, але водночас неминучо знищує оригінал в мозку. От і виходить, начебто, що те, що продовжує існувати — це вже підробка. Оскільки гравці усвідомлюють, що цілковито «світлого» закінчення розробники все одно не дадуть, то у своїх мріях вигадують способи, як можна зберегти персонажа живим та неоцифрованим, натомість щоби й гіркота для правдоподібності залишилася…
Утім, як на мене, в закінченні варто лише усунути отой несправедливий до сумлінного гравця елемент приреченості, про який я казав минулим разом. Тобто щоби персонаж, обравши залишитися у своєму тілі, не мусив обов'язково померти за кілька місяців через критичні зміни в мозку*. Мене б це цілком задовольнило. А те, що особистість відтепер є енграмою, а не тим, що було раніше… Ну, це власне і є тією жертвою, якої вимагає оповідь. Адже тут постає філософське питання жанру: чи наше Его є лише набором зв'язків та станів, наче комп'ютерна система, чи воно є чимось більшим, непідвладним відтворенню технічними засобами. Ця тема в специфічний спосіб відбивається і в маленькій історії з монахами, котрі вважають взагалі будь-яку заміну даного природою на штучне неприйнятною і сприймають таку подію як особисту трагедію. Ось із цією філософською непевністю, з сумнівами щодо того, чим ти є і чи не втратив щось надзвичайно важливе, варто було би й залишити гравця сам на сам у фіналі, замість примітивно шантажувати його наближенням остаточного кінця, якщо він не відмовиться від прагнення жити в коробці з плоті й крові.
* Повторюся, що для невідворотності цього в грі немає жодних підстав, окрім раптової примхи сценаристів у кульмінаційній сцені. І не факт, що так було заплановано — може просто тимчасово заткнули дірку, бо не встигали доробити розгалуження, в яких герой проходить по лезу. У грі ж, навпаки, гравцеві всюди нагадують, що треба знайти розв'язання, доки не запізно. Деякі гравці зізнаються, що вони через це кинули проходити бічні завдання і зосередилися на головній лінії, утім це їм принесло лише розчарування.
А втім, там ще є загадковий ключовий показник «Down to the wire», призначення якого не є цілковито зрозумілим, і про який майже ніхто чомусь не згадує. Наразі на нього неможливо вплинути жодними діями — він зростає в усіх однаково, відповідно до проходження сюжетної лінії, і зупиняється на 40% (!) перед точкою неповернення. Доволі підозріла хрінь. Не виключаю, що в доповненнях це буде змінено, і отоді ми й отримаємо інші шляхи. От показник «You only live once», котрий визначає можливість одноосібно заатакувати корпорацію «Арасака» (має досягнути 70%), справді залежить від того, як персонаж ладнає з енграмою Джонні.