Практичне застосування

[ukurainajin]

Інколи я розмірковую, де можна скористатися зі знання іноземних мов за межами, звісно, самого розуміння чи спілкування. Тобто як ці знання можна перетворити на корисний додаток до чогось іншого? Володимир Кузнєцов, автор книжки «Закоłот. Невимовні культи» (ось тут цікавий опис, а ось тут дивацький сайт твору) знайшов отакий дотепний спосіб:

«Щоб мої слова не виглядали надто вже патетичними та абстрактними, наведу приклад. Герої цієї книжки розмовлятимуть іноземними мовами. Тобто справді іноземними. Зокрема латиною, японською та німецькою. Жодна з їхніх реплік не буде мати приміток чи якось іще перекладатися. Це одна з тих незручностей, про які я вас попереджав вище. Але моєю метою є аж ніяк не похизуватися чи заплутати читача. Якщо ви не розумієте того чи того місця і почуваєтеся з цього приводу незатишно — це тому, що герой, про якого йдеться в цей момент, також не розуміє й також почувається незатишно. Або навпаки, він не бажає, щоб сторонні почули та зрозуміли його, намагається утаємничити свої слова. Якщо ви їх розумієте — вітаю. У цьому змаганні ви обійшли героя та відчули момент глибше й повніше.»

Власне, крім зазначених мов, я відшукав у його тексті також грецьку, іспанську та… ктулхіанську… :)

Comments

[zhiva]

Колись мені попався фік по The Goblin Emperor, в якому персонаж мандрував і мову кочівників, яку персонаж не розумів, автор фіка вирішив передати латиною. З такю самою аргументацією - персонаж не розуміє, що вони кажуть, то і читач не повинен розуміти. Це мало той ефект, що у мене очі totally glazed over the Latin parts, і через пару сторінок такого знущання я кинула читати той фік. Чим погане старе добре "пані в червоному капелюсі сказала щось незрозумілою мовою"?

[ukurainajin]

Щоби висловити свою думку про вплив таких вставок на сприйняття тексту, мені треба буде спочатку його прочитати (я щойно придбав). Загалом це виглядає як доволі нечисленні речення, на які так одразу й не натрапиш, найпоширеніші з них — німецькою.

[jonathan_simba]

Гм... цікаве видавництво. І книга теж нівроку...

[ukurainajin]

Так, є в нас такі «маленькі» незвичні видавництва зі своїми специфічними вподобаннями…

Взагалі цікаві речі відкриваються, коли у щось поринаєш… Як на мене, у нас теорію шести рукостискань можна скорочувати приблизно до трьох, а за очі стверджувати, що знаєш усіх, хто щось робить і створює тим кола на воді… Щоправда зараз я професійно не варюся в котлі з масово цікавим, а лише спостерігаю ззовні, і моє коло спілкування є більш обмеженим, ніж у юнацтві… Щось мене перемкнуло на цю тему… Ну бо я після вашого коменту погортав сайт видавництва і з'ясував, що в них видаються також Українець з Ліром, які ведуть «Твою підпільну гуманітарку»…

[jonathan_simba]

А я з цього видавництва з Дністровим особисто знайомий. Навіть маю підписану ним книгу.

[ukurainajin]

Ну ось бач… Мені доводиться іноді з кимось особисто поспілкуватися — з'ясовується раптом, що з власником видавництва. Я люблю своє село Україна.