Надмовне вєлікороське

[ukurainajin]

Виявляється, у словнику Даля — тому, що «живаго великорускаго языка» — іноді можна зустріти слова з позначками «бѣлор.» та «млрс.» Або ж поряд зі звичайними на вигляд українськими словами може бути також позначка «кур.», «вор.» чи «юж. запд.»…
Коли слова позначено як німецькі, французькі, латинські, грецькі, татарські абощо — тут цілком зрозуміло, що йдеться про їхнє походження, про джерело запозичення, а не про регіон, у якому «вєлікороси» розмовляють такими словами. Натомість у разі «бѣлор. (смл.)» чи «млрс.» ідеться явно про стан на окупованих підвладних територіях, адже в координатах імперської мови ці слова залишаються суто місцевими і більше ніде в ній не використовуються… Так само, як «архангельскі», «рязанські», «волзькі» чи «сибірські»… Загалом у тому словнику досить великий відсоток слів з подібними позначками про іноземний чи регіональний характер. Ось приклад з однієї лише сторінки (вибрав навмання, але так, аби слова були здебільшого унікальними, а не морфологічними варіантами):

Доэтуль нар. сѣв. доселѣ, до сихъ мѣстъ или поръ.
Драбантъ м. нѣм. трабантъ, тѣлохранитель, вожатый.
Драбина ж. юж. запд. млрс. лѣстница.
Драголя (дрожать) об. тул. трусъ или трусиха.
Драгоманъ м. переводчикъ восточныхъ языковъ, при послахъ, консулахъ — Тут позначки нема, але це теж запозичення — з арабської — проте давнє.
Драгунъ м. конникъ, по оружію и пріемамъ способный также для пѣшаго бою. || Сиб. игра со жгутомъ, жгуты. || Растенье чернобыльникъ, эстрагонъ, Artemisia dracunculus.
Драдедамъ м. фр. легкое суконце, полусукно.
Дразга ж. смл. лучина.
Драконъ м. діаволъ, чертъ. || Сказочный крылатый змѣй. || Полукрылатая ящерица жаркихъ странъ. || Названье одного сѣверн. созвѣздія. — Походить з грецької.
Драма ж. театральное сочиненье; сочиненіе для сцены, для представленья въ лицахъ — Походить з грецької.
Драпировать что, покрывать или завѣшивать тканью, убирать въ складкахъ; || изображать одежду или занавѣсы красками, рисункомъ, ваяньемъ. — Походить з французької
Драпьянъ м. тмб. растенье Carduus crispus, родъ мордвинника
Дратва ж. нѣм. толстая смоленая нить, для шитья кожи, вервь.
Дратовать кого, кур. сердить или дразнить, выводить изъ себя.

Отже, з 35 слів на цій сторінці (стор. 436 першого видання, 1863 р.), серед яких 11 — це взагалі неуявні в наш час дієслова на зразок «доядренѣть» чи «доякшаться», утворені тупо додаванням префікса «до-», аж 14 виявилися такими, що або мають відверто іноземне походження, або ж збагачують мову чистокровних «вєлікоросів» хіба що умовно, за місцем прописки колоніальної адміністрації. Хоча, як вірити Далю, десь тут серед нас існували якісь «вєлікороси», котрі вживали у своїй мові слово «драбіна»… Уявіть таке!

І наостанок просто прикол:
Байдуже нар. нужды нѣтъ, нужды мало, что нужды, безъ вниманія. — Перше видання словника Даля відносить це слово до… вор. кал. смл. Наступні дві редакції так само. Отже… до нас це слово прийшло, хіба, від «вєлікоросів» з-з-з… Калуги? Хай буде з Калуги! Не від «вєлікоросів» же з млрс., бггг. :)

P.S. Я ще раніше помітив, що переглядати старі твори з Московщини, як оцей чи то праці Ломоносова, буває досить пізнавально в неочікуваний спосіб. Тому краще самому, ніж хтось тобі завантажить переспівану думку про них.

Comments

[chuka_lis]

пізнавально, дякую)

[ukurainajin]

Це гумористичний допис у разі чого. Він нічого не доводить, крім того, що біс його зна, за яким критерієм Даль відносив слова до «вєлікоруских». :)

[chuka_lis]

не знаю, за яким критерієм, але читати було цікаво)

[ukurainajin]

:) Це добре.

[cpthorn]

це при тому, що мабуть не існувало жодної людини, окрім самого Даля, який би вимовляв слово "драбІна" саме так як написано у тому словнику, тепер зрозуміло по якій книжці Азіров вчив українську :) хоча письменники-фантасти теж вигадують власні світи з власними мовами, яких не існує в реальному житті, його "вєлікоруська" якраз до таких мов і відноситься

[ukurainajin]

Ну тут справа не так у вимові — зрештою, в білорусів «драбіны» (отак, у множині), і в поляків через «і», та й в нас «и» не таке тверде, як «ы» — а у тому, що йдеться про «вєлікоросів». Так, наче їх теж вигадав Австрійський генштаб.

[cpthorn]

цілком може бути, Даль якраз німець (чи датчанин)