Ще колись давно під час роботи зі звукозапису почув був жартівливе «я дівчина із Пультоови» з навмисним імітуванням специфічної вимови. Дивно, але відтоді минуло багацько років, перш ніж я почав звертати увагу на таку вимову в природному середовищі. Зокрема останнім часом її незрозуміло чому побільшало на Ютьюбі. І що найцікавіше, її риси несподівано почали вигулькувати в мовленні людей, котрі раніше послуговувалися нормативною. Такі, скажімо, риси, як А, котре звучить довго і нагадує щось посередині між А, О та У, створюючи враження, наче людина — у-у-у — засмучена :)
Отже, слово панові Остапу:
Отже, слово панові Остапу: