Метелик довершености

Тепер нарешті зрозуміло, чому багатьом подобається Ху Тао (Hu Tao) — вона є ходячим приколом. Зрештою, ті, хто має справу з померлими, поводяться специфічно, а тут ціла голова Поховального Дому!
А ось чого я не можу збагнути, то це як нею грати. Втрачати третину здоров'я заради одного спецудару, дія якого триває лише вісім секунд, щоби потім, можливо, але не точно, якщо колись вдасться виконати суперудар, відновити частину втраченого… Уся звична практика використання спецударів та здоровий глузд опираються такому невигідному обміну. Мабуть я чогось досі не розумію в цій механіці. Навряд чи Ху Тао просто так зроблено п'ятизірковою лялькою, і навряд чи така армія обожнювачів благала про збільшення шансів її випадіння суто через кумедність її характеру… Можливо, досліди на найпростіших супротивниках з майже непрокачаним самим персонажем просто нездатні пролити світло на це питання…

Вафлі «Артек»…

Щойно подумав, що давно не було вечірньої музики… Мужньо витримав неприховану пародію на «Сектор Газа» на початку :) Якби я знав, що таке ностальгія, то сказав би, що оце саме воно. Щоправда вафлі під бухло — то чийсь інший досвід. І «Хортиця» — не певен, чи вона вже існувала в моєму веселому юнацтві дев'яностонульових. А загалом досить впізнавано. Оно там у кліпі навіть мій колега з тих часів засвітився (у зйомках беруть участь харківські актори).

Watch on YouTube