Кібержадібність

Почув сьогодні про найнеприємнішу, мабуть, проблему «Cyberpunk 2077», і це не відсутність української локалізації. Проблема ця в тому, що компанія-розробник обіцяла підтримку старих консолей і наварила на цьому чимало бабла. Натомість успішним вийшло лише просирання репутації та шаленого кредиту довіри до студії, і зараз там гучний скандал із поверненням грошей. Мене це не здивувало, адже не може гра «наступного покоління» нормально працювати на залізі, яке є старішим навіть за моє класу «Відьмак-3» — це ж мало бути очевидним! От у мене на ПК «Кіберпанк» ще доволі непогано йде на мінімалках попри те, що процесор не відповідає навіть мінімальним вимогам. Так у мене ж принаймні оперативна пам'ять досі хороша і стоїть диск SSD. А от, скажімо, на PS4 все значно сумніше. Забагованість згодом вилікують, та вибуха краси там все одно не станеться — про це тепер вже відверто кажуть. Не знаю, яким джойстиком думали власники тих консолей… Хоча це й не змінює факту, що менеджмент «Редів» свідомо чи ні, але ввів їх в оману, показуючи матеріали з ПК-версії замість того, що вони отримають на своїй платформі. Краще би одразу чесно відмовилися від того сегменту і зосередилися на новітніших залізяках…

«Безславні кріпаки», або Сталеві яйця Кобзаря

Чи справді режисер стрічки 不名誉な農奴 досягнув кінодзену — дивіться в огляді Тайлера. А ще краще, дивіться просто в кінотеатрі! Я щойно звідти, і мені надзвичайно зайшло. Загалом це якісний та брутальний кріпацько-самурайський вестерн зі смачними жартами і навіть певними правильними та й просто правдивими ідеями, хоча й у досить неймовірних обставинах. А те, що героєм обрано саме «Шевченка», а не будь-кого, дозволило встромити кілька непоганих жартів і алюзій, не кажучи про світоглядне значення героя. Катерина, оно, обіцяє Тарасові втопитися, і це лише один дрібний момент — це я відповідаю Тайлерові на «нічого би не змінилося»… Мені дуже прикро, що на другому прем'єрному сеансі (одному на день) в маленькому залі було лише дві пари глядачів — я це навіть не хочу коментувати без експресивної лексики. Я маю свої дрібні (суто технічні) зауваження до «японської» складової, утім за той один-єдиний мільйон доларів усі постаралися на славу. І музика класна. «Чужого навчайтесь, та й свого не цурайтесь». Раджу!

Watch on YouTube