Практичне застосування

Інколи я розмірковую, де можна скористатися зі знання іноземних мов за межами, звісно, самого розуміння чи спілкування. Тобто як ці знання можна перетворити на корисний додаток до чогось іншого? Володимир Кузнєцов, автор книжки «Закоłот. Невимовні культи» (ось тут цікавий опис, а ось тут дивацький сайт твору) знайшов отакий дотепний спосіб:

«Щоб мої слова не виглядали надто вже патетичними та абстрактними, наведу приклад. Герої цієї книжки розмовлятимуть іноземними мовами. Тобто справді іноземними. Зокрема латиною, японською та німецькою. Жодна з їхніх реплік не буде мати приміток чи якось іще перекладатися. Це одна з тих незручностей, про які я вас попереджав вище. Але моєю метою є аж ніяк не похизуватися чи заплутати читача. Якщо ви не розумієте того чи того місця і почуваєтеся з цього приводу незатишно — це тому, що герой, про якого йдеться в цей момент, також не розуміє й також почувається незатишно. Або навпаки, він не бажає, щоб сторонні почули та зрозуміли його, намагається утаємничити свої слова. Якщо ви їх розумієте — вітаю. У цьому змаганні ви обійшли героя та відчули момент глибше й повніше.»

Власне, крім зазначених мов, я відшукав у його тексті також грецьку, іспанську та… ктулхіанську… :)