Фахово-суфіксальне (Японська: Словотвір)

[ukurainajin]

У нас багато різних кінцевих суфіксів, зокрема іноземних, які перетворюють якийсь предмет на людину, що ним займається або взагалі має до нього якесь відношення. Вибір найчастіше залежить від типу самого предмету (річ, дія, ознака…) та від походження утвореного слова. Водночас уявлення про стосунки особи з предметом доволі розмите. Порівняйте: мал-яр/друк-ар/камен-яр/лік-ар, дант-ист/лінгв-іст/прикол-іст, жн-ець/запродан-ець/кур-ець/фахів-ець, зрадн-ик/художн-ик/намісн-ик, лабор-ант/курс-ант, любит-ель/цінит-ель тощо.
У японській характер того, чим є така особа, значно чіткіший, оскільки передається він якоюсь ідеограмою (канджі). А ідеограма, у сенсі морфології, є досить самостійним поняттям. Це як у наших складених словах: мово+знавець, ракето+будівник — лише застосовується ширше.

Для ілюстрації я взяв такі канджі: 家(ка), 官(кан) і 者(шя).

家 позначає щось на кшталт «рідного осередку», отже головні його значення — це «дім» і «родина». Але під цей дах можна запхати також рід заняття як «рідну стихію» чи щось таке, тому цей канджі в якості кінцевого суфікса вказує на фахівця з якогось предмету.
Найвідоміші слова з цим суфіксом: 漫画家 (манґака) — художник, що малює манґу, і 空手家 (каратека), знаний нам більше як «каратист». Так само 柔道家 (джююдоока) — дзюдоїст, 合気道家 — айкідока. А також більш спокійні заняття: 農家 — фермер, 音楽家 — музикант, 写真家 — фотограф, 実業家 — бізнесмен та 専門家 — фахівець як такий. І кожен з них, крім хіба що спортсменів, може бути 愛煙家 — завзятим курцем.

官 — це щось, що стосується органів влади. Відповідно, якщо бачите особу, чия назва закінчується цим суфіксом, перед вами представник держави або хтось, хто має владні повноваження. Найчастіше мені зустрічається слово 警官 (кеікан), бо це «поліцейський». А поліції у масових японських творах усюди повно. Інші приклади: 外交官 — «представник з зовнішніх зносин», а простіше «дипломат», 高官 — високопосадовець, 教官 — викладач, 司令官 — командувач, 長官 — голова, 保安官 — шериф та решта цивільних і військових посадовців.

Про суфікс 者 варто зазначити, що він є неймовірно продуктивним, бо позначає «особу» узагальнено, подібно до наших суфіксів… Якщо перекладати слова з 者 буквально, то виходить, скажімо, щось типу «людина споживання» (消費者). А без індіанського забарвлення це просто «споживач».
За таким зразком утворено багато повсякденних слів: 学者 і 科学者 — школяр і науковець, 作者 — «людина ролі» актор(ка), різні види лікарів — 医者 (людей зцілення) та їхні пацієнти — 患者 (люди хвороби). Письменники та читачі, убивці та жертви, переможці та переможені, мудреці та виборці — безліч їх! І, нарешті, «люди, яким терпець не уривається» ані від кого з усіх згаданих — 忍者, тобто ніндзя.
Конкурентів цьому суфіксові нема, окрім ще простішого поняття — 人 (людина). Але схоже, що воно більше тяжіє до опису властивостей, аніж ролей. Хоча існують навіть паралельні форми з 者 та 人, а вибір у тому чи іншому слові, за деякими ствердженнями, обумовлено лише традицією.

Comments

[toplinden]

Tak, v sjomu plani Japonsjka krasca i Ukrajynsjka maje kacu, perevagno tcerez zapozytcenj z tcugomovnyx (smicno kazaty, koly sama Japonsjka teg maje vdostalj zapozytcenj).

Napryklad pro nejavni:

• мал-яр/друк-ар/камен-яр/лік-ар – xotc i zdajutj sja odnakovymy — ctybu AR, odnak vony troxy rigni: RJ і RЪ, pry vidminjuvanji pomitnice: nema drukarJa, ale maljara.
• любит-ель/цінит-ель — z tserkovnoslovjanskoji.

Pro ynci ne tak skladno zdohadaty sja

[marjukatti]

Наведені приклади канджі підкреслюють залізну логіку цієї мови. А у навчанні ще й підбадьорюють початківців, що вивчити можливо (попри очевидні складнощі),адже регулярно доводиться на них натрапляти і найважливіша частина лексики автоматично запам'ятовується. *__*

[ukurainajin]

Не так, щоби аж залізну. Зустрічаються комбінації, логіку утворення яких наразі вже важко збагнути. Ну й не варто забувати, що канджі є непитомим засобом запису. Іноді з них конструювали слова, іноді підбирали такі, що хоча б віддалено пасують до звучання і значення слова.

[toplinden]

Конкурентів цьому суфіксові нема, окрім ще простішого поняття — 人 (людина).

Ale, jak vydno, proste ne za vymovoju, bo gjin tcy njin?

[ukurainajin]

Та вимова проста — проблема в тому, яка саме, еге ж? Якщо йдеться про «означально-рольовий» суфікс, то, судячи з усього, найчастіше визначальним є те, коли слово було запозичено чи утворено. Але я не бачив ґрунтовних описів за цією ознакою, щоби казати впевнено, і це вже магія високого рівня. Я ж навіть не знаю, до котрого з варіантів схильні сучасні японці і чи взагалі вони утворюють нові поняття з такою вимовою, а не запозичують з англійської. Можу сказати лише про один кластер, в якому правило усталилося: національність = -jin. Ну а лічильний суфікс — це, звісно, -nin.