![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukurainajinХякуман-бон но бара но хана. А також римляни, «тьма» і розрядні числівники
Френд
artgr розповів про римську систему запису чисел. Хочу дещо додати до теми розрядних числівників.Слід розрізняти, як числа записуються і як вони вимовляються. Я не знаю, як поралися давні римляни зі своєю системою запису, але у нас, наче, все просто: «тисяча-сто-десять» прописом означає «1110» (1 т. + 1 с. + 1 д. + 0 одиниць) у математичному записі. Коли в одну скриньку-розряд вже не можна нічого напхати, доводиться відчиняти нову, більшу і давати їй якесь ім'я. У нас ці скриньки називаються «десять», «сто», «тисяча» і записуються відповідно: 10, 100, 1000. У римлян було так: 5 «пальців-I» вміщалося у «руку-V», дві руки з пальцями — це «X», далі п'ять людей з обома цілими руками «X» називалися «L» (50), дві такі групи — «C» (сотня), якщо цих «C» набігло звідкись п'ять, то їх записували кодовою літерою «D» (500), а якщо таке саме відбувалося одночасно ще у іншому місці, то разом це виходило «M», або тисяча. Оці всі букви є аналогами наших розрядних скриньок, але вони дрібніші і, як можна помітити, місткість цих скриньок має неоднакове взаємне співвідношення: 5→2→5→2→5→2, що є логічним для людей, які рахували все «пальцями і руками». У той час як наші скриньки — кожна вдесятеро більша за попередню — ті ж самі пальці, але руки окремо не рахуються. Зазначу також, що і римляни «руками та пальцями» лише записували, а говорили про числа все ж таки на сучасний лад (якщо не брати до уваги місцевий колорит на зразок «без двох тридцять» чи «без одного сорок»). Ну досить для вступу…
Логічно, що після скриньки «тисяча» має бути інша, яка містить десять «тисяч». І такий числівник у слов'янських мовах був. Це «тьма», а греки мали свій «міріад». Ну тобто, до дідька тих тисяч. Але ми замкнули сучасне кільце розрядних числівників саме на тисячі (мабуть через пошану до освіченої Європи), і лише «тисяча тисяч» набуває тепер окремої назви — «мільйон». А далі знову той самий цикл, кожна нова скриня місткістю у тисячу попередніх отримує власну назву.
А от китайська народна медицина, а з нею японські острови і корейський півострів своєї «тьми» не відцуралися. Тож десять скриньок з тисячами-се́нами японською називаються «ман». Сто тисяч — це десять «манів», мільйон — сто «манів», десять мільйонів — тисяча «манів». Коли накопичується «ман манів», то вже тоді і лише тоді відчиняється скриня «оку». І далі принцип «манів (104)» продовжується у безмежність, як наш принцип «тисяч (103)».
bytebuster ще додав, що тайці історично пішли далі і мають також «стотисяч» та «мільйон» у ролі самостійних розрядних чисел. Тобто у них принцип «мільйонів (106)», а на мільярд вони кажуть просто «тисяча мільйонів». Дивує, як таке розмаїття ще зберіглося у глобальному світі. Бо, наприклад, та ж сама грузинська має цікаву систему групування числівників, побудовану на «двадцятці» — дві двадцятки (40), три двадцятки (60), чотири (80), — але так рахують лише у межах самої сотні, за її межами вмикається звична система «10-100-1000».Ну і наостанок пісня про «хяку (100) манів» червоних «бара»:
без теми
Дата: 2017-06-22 03:14 (UTC)У тайській мові є окремі регістри для 10,000 /миин/ і 100,000 /сен/.
Тобто, у них на кожний порядок є слова, до мільйону /лаан/ включно.
Тобто, число 1,111,111 пишеться так: (/нинг/ = один)
нинг лаан, нинг сен, нинг миин, нинг пхан (тисяча), нинг роой (сто), сіп (десять), ет (один).
Причому /нинг/ можна опускати, і тому 1,111,111 = /лаан сен миин пхан роой сіп-ет/.
без теми
Дата: 2017-06-22 08:53 (UTC)без теми
Дата: 2017-06-22 11:28 (UTC)Далі нецікаво:
10 млн — /сіп лаан/ = «десять мільйон».
100 млн — /роой лаан/ = «сто мільйон».
1 млрд — /пхан лаан/ = «тисяча мільйон»
10 мдрд - /миин лаан/ = «десятьтисяч мільйон»
1 трлн — /лаан лаан/ = «мільйон мільйон»
без теми
Дата: 2017-06-22 12:12 (UTC)Як давно у них це склалося, і що вони рахували, що побудували послідовність аж до мільйону… :)
без теми
Дата: 2017-06-22 12:25 (UTC)