Чому науковці чесні

[ukurainajin]

Чому науковці чесні. Paul Hewitt „Conceptual physics”

Автор простою мовою, можна сказати «на пальцях», про що свідчить назва — Conceptual physics (умоглядна фізика), викладає всі розділи сучасної фізики від кінематики до теорії відносності. А також розповідає, яке це все має відношення до нашого життя. Тож якщо ви колишній учень музичних академій, або навіть фізик за фахом, щиро раджу вам цю книгу. Навіть як набридне читати про оточуючий світ, а книжка дійсно товстюча, зможете застосовувати її потенційну енергію до засолки огірків. Англійською, між іншим, можна позичити у відсканованому вигляді навіть на сайті якогось йорданського університету. Ще вона виходила у польському перекладі — «Fizyka wokół nas». Нажаль, не знаю, чи є переклади іншими мовами, проте у ній багато яскравих авторських малюнків.
На початку Хьюітт пояснює про науковий підхід взагалі, і мені це здалося цікавим. Ось уривок:

„Поза фахом, науковці у своїй суті не чесніші і не моральніші за більшість інших людей. Але у професійній сфері вони працюють на терені, який високо шанує чесність. Засадою науки є те, що всі гіпотези мають бути такими, що їх можна перевірити (test) — придатними до того, аби можна було, хоча б у принципі, показати їхню хибність. У науці важливіше, аби існували засоби для підтвердження хибності, ніж для підтвердження правильності. Це головна ознака, яка відрізняє науку від ненауки. Спочатку це може здатися дивним, оскільки ми, коли цікавимось більшістю речей, шукаємо способів переконатися, чи вони дійсні. Наукові гіпотези не такі. Насправді, якщо ви хочете зрозуміти, чи є гіпотеза науковою, спробуйте подивитися, чи існує тест на доведення її хибності. Якщо жодного тесту на можливу помилковість немає, то й гіпотеза не є науковою. Альберт Айнштайн вдало це виразив, коли сказав: «Жодна кількість експериментів не доведе мою правоту; один єдиний експеримент доведе, що я неправий.»

Ніхто з нас не має часу, сил чи ресурсів для перевірки кожної ідеї, тож більшість часу ми довіряємо комусь на слово. Як нам знати, кому довіряти? Щоби зменшити ймовірність помилки, науковці приймають лише свідчення тих, чиї ідеї, теорії та висновки можна піддати перевірці — якщо не на практиці, то хоча б теоретично. Міркування, які не можна протестувати, вважаються «ненауковими». Це справляє довготривалий ефект на дотримування чесності — висновки, які широко розповсюджено серед колег-науковців, зазвичай стають предметом подальшої перевірки. Раніше чи пізніше помилки (та обман) буде виявлено, і прийняття бажаного за дійсне розкриється. Науковець, що заплямував себе, не матиме другого шансу в товаристві науковців. Покарання за шахрайство — професійне відчуження. Чесність, така важлива для прогресу науки, стає особистою цінністю для науковців. Майже неможливо блефувати у грі, де всі ставки оголошено. У царинах, де не так легко вирішити, що є правдою, а що ні, вплив на чесну поведінку помітно слабший.

Найбільш важливі для повсякденного життя ідеї та поняття часто не є науковими; їхню правильність чи неправильність не можна встановити у лабораторії. Доволі цікаво, схоже, що люди щиро вважають свої власні уявлення про речі вірними, у той час як майже кожний знає людей, що дотримуються цілком протилежних поглядів — тож уявлення декого (чи всіх) мають бути помилковими. Як дізнатися, чи належиш ти до тих, чиї переконання хибні? Існує тест. Перш ніж обґрунтовано переконатися у своїй правоті щодо певної ідеї, треба впевнитися, що ти розумієш заперечення та точку зору своїх найвиразніших противників. Треба розібратися, чи твої погляди підкріплено міцним знанням протилежних уявлень, чи це неправильне розуміння протилежних поглядів. З'ясувати цю різницю можна, якщо перевірити, чи зумієш ти висловлювати заперечення і твердження протилежної сторони на їхню користь. Навіть якщо ти успішно з цим впораєшся, ти не можеш бути абсолютно певним, що ти правий у своїх уявленнях, але ймовірність твоєї правоти значно зросте, якщо ти подолаєш цю перевірку.‟

(Paul G. Hewitt. «Conceptual physics»)

Comments

[chuka_lis]

это я скорее своим мнением делюсь)
по интересующему вопросу..)

[ukurainajin]

Та звісно, цікаво. От я не науковець. Так собі, частково гуманітарний інженер. Про Поппера не чув, і це привід поцікавитися.
А витяг цей мою увагу привернув не з наукового погляду, а саме з боку застосування логічного підходу у житті.

[chuka_lis]

это да- ученым присуще критическое мышление (обычно)- его развивает научный подход, ну, наверное это часть научной методологии (и фальсификация гипотез -из этой сферы тоже).