ukurainajin | Що нам робити з жуковим зі звалища (Коментуй)

Колись чи то в 15-му, чи то в 16-му році ходив на байдарках в чужій компанії. І одна тітка там почала розповідати мені про страхіття, що кояться в нашому місті. У метро вона на власні очі побачила «айдарівця» — казала таким тоном, наче дивом врятувалася. А ще: «Уліцу Фрунзе пєріімінавалі!» — «Так і шо?» — я щиро не врубався, в чому проблема. «Я жи на нєй вирасла!!!» Після того вона всю дорогу удавала, наче не помічає мене, адже я в неї перепитав, яке їй, громадянці ерефії діло до топоніміки українського міста. Гадаю, вся ця любов до радянських символів на 90% тримається на завченій картині місцевости, наче в кролів…

Щодо погруддя Жукова на Нових Домах повторюся, що як таке воно не має жодної історичної чи символічної цінности (та й ані художньої). Його було поставлено в 1994 — тобто вже за часів незалежности — як додаток до тогочасної назви проспекту. А проспект отримав свою назву лише в 1990 з невідомих мені причин. Раніше ніщо не пов'язувало Жукова з Харковом, крім загальнорадянської сакралізації. Нема проспекту — нема погруддя, все логічно!