Від зворотного

[ukurainajin]

Якщо Cheery під кінець п'єси змінюється на Cheri, то як має звучати ім'я, щоби змінитися зрештою на «Шелли»? Певно, що… «Шельма»! От лише… незрозуміло, що пов'язує Cheery з Шельмою, крім того, що задачу, як ми бачимо, формально припасовано до відповіді. Коли що, Шельма-Шелли — це російською, в московському перекладі роману «Feet of Clay» (укр. «Глиняні ноги»). Не певен, наскільки вдало наш Олександр Михельсон передав самий дух згаданої зміни (зі Смішинки на Усмішку. UPD: pani_stosia підказала мені чудову ідею, і я тепер називатиму таку зміну «феноменом Альберта Гівна»), але в його варіанті принаймні цілком зрозуміло, чому ім'я Смішинка Малодупко (Cheery Littlebottom) має викликати ніяковість у представника гномської раси та прихований сміх у командора Ваймза. Невже російські перекладачі вважали, що їхнє «Шельма Задранец» справді працює так само в описаній Пратчеттом ситуації?… Як на мене, їм просто забракло або того, завдяки чому людина розуміє контекст, або того, що спонукає дбати про думку читача з цього приводу — хай там як, я вкотре радію, що я не є російським читачем.

P.S. Раджу нашу «Глиняні ноги» від «ВСЛ»! Я про неї згодом напишу, якщо не полінуюся. Вона виявилася гідним продовженням циклу «Варта» — з гарним загалом перекладом.

Comments

[pani_stosia]

Ото тепер сиди і думай, як воно має буть. Малодупко - шикарне рішення. А з іменем не дуже. Спочатку воно звучало як "приязна мала дупа" буквально. А потім стало Чері(чи Шері?) На французький манер. Але прізвище-то лишилось. У тому й анекдот. Тобто, це типу Любка Малодупко змінила ім'я. І тепер вона не Любка, а Любелія. Або Любеліна. Любеліна Малодупко, ага. "Семен Гівно змінює ім'я на Альберт". А що? Красиво ж.

[ukurainajin]

:) Шо правда, то правда.

[pani_stosia]

Або Ліббі Малодупко.
Чорт. Зупиніть мене, ааа.

[ukurainajin]

Не зупиняйтеся. Мені подобається :) Най в книзі вже нічого з цим не зробиш.

[pani_stosia]

І, до речі, не Любка, а Любко. Бо воно мало бути середнього роду. А потім зі зміни на Лібію було продемонстровано, що носій - жіночої статі. Що для гномів не прийнятне. Але їй так схотілося і пішло воно все. А негномське оточення трималось коректно, хоч і розуміло, що із прізвищем Малодупко воно краще не стане, але ж Анк-Морпорк - місто вільних, хіба ні?

[ukurainajin]

В оригіналі маємо три аспекти — власне 4, якщо брати до уваги гендерне питання, але з ним майже все гаразд — так от, три аспекти: граматична гра слів, власна кумедність імені та його «аномальність», а також феномен «Семена Гівна» (тепер я називатиму це так). Відтворити перший аспект нашими засобами вкрай важко — тож можна пробачити (хоча можна було погратися з ім'ям, що за формою нагадує прикметник або дієслово). Аспект «Семена Гівна» Михельсон передав десь на… 25% (справді слабенько), а росіяни — на 50%. Росіянам це вдалося технічно, але вони цілковито просрали другий аспект. Саме ім'я Шельма Задранец мені не здається чимось кумедним чи аномальним, особливо якщо нормою є імена на зразок «Твердозад», а у сцені з його використанням Станіславський, певно, нагадував би здивованого Траволту. Михельсонові принаймні вдалося зберегти цю чудову сцену…

[pani_stosia]

Так, там в деяких сценах виникає відчуття, яке найкраще передається вигуком "еееее". Тобто, ти розумієш, що щось мало відбутись, але не зрозуміло що, бо у перекладі цей момент...прокохано, скажімо так.

[ukurainajin]

Любко-Ліббі — справді вдалий варіант, як на мене.
Мені ж на думку спадали Радій Малодупко (прикольне в граматичному сенсі, хоча зі спільним родом не дуже) та Веселка Малодупко (ну таке, гра на схожості іменника з прикметником…)

[pani_stosia]

Радій Малодупко стає Радою чи Радкою. А Веселка - Веселиною) А може не Веселка, а Веселун?

[ukurainajin]

Ну сенс у тому, щоби на початку мати спільний рід. Щоби хоч як незвичне, але пасувало і чоловікам, і жінкам.

[pani_stosia]

Оце вже трабл. Бо в мові досить чіткий поділ на жіночі та чоловічі форми імен.
Веселуша Малодупко стає Веселіною?