Велике бачиться на відстані

[ukurainajin]

Прочитав оцю новину про пригоди супутників, здивувався величині відстані (називати це «висотою» вже не повертається язик), на якій вони літають, і усвідомив, що в голові я мав дещо хибну картинку про реальний стан речей. Авжеж, ніхто не приховує цифри, але то просто цифри! Уява з ними працює погано, надто це абстрактно. Зазвичай нам згодовують дуже схематичні малюнки, з яких ростуть занадто спрощені уявлення, подібні до моїх. Тому я намалював схему, наближену до справжньої картини відстаней і розмірів. За одиницю виміру в розрахунках я брав радіус Місяця, який тут дорівнює п'яти пікселям. Діаметр Землі я скруглив у більший бік (до 40px замість 37), унаслідок чого земний диск легко поглинув орбіту МКС :) Геостаціонарна орбіта — це там, де літають згадані в новині супутники. Дістатися до них з поверхні, якби не заважала гравітація, було би трохи легше, ніж об'їхати вздовж усього екватора, або так само, як вісімнадцять разів з'їздити з Харкова до Львова і назад, якби не заважали дороги. У цей проміжок із певним зусиллям можна затрамбувати ще три такі Землі. І на людське око, наша планета звідти має виглядати вже не такою величезною — до поля зору їх влізе також декілька (точніше не скажу, бо заблукав у кутах огляду).
Відстань до Місяця відносно його розмірів теж виглядає цікаво, адже Місяць обертається десь удесятеро дальше, ніж ці героїчні супутники — отака бісова відстань.
Коли б я схотів на тому самому малюнку показати ще й Марс, то за найбільшого зближення обох планет довелося б видовжити картинку десь у 150 разів.

Comments

[chuka_lis]

да, наглядно.