Чорнороті боги

Уривок розмови з перекладачами «Американських богів» Ніла Ґеймана:

---

У книжці багато слів shit і fuck. Як ви перекладали лайку?

Галя: Та ми матюкалися, як шевці! Ну, правда, ми дозволили собі матюкатися, на книжку поставили гриф «18+», і от у нас і мудаки, і хуйла, пиздюки тощо.

Олесь: Спершу видавництво просило, щоб ми уникали матюків, наприклад слова «блядський». Але зрештою вони нам дали повну свободу тексту.

Але ж хтось вам скаже: «В українській мові немає матюків»…

Галя: Ну, я їм пораджу звернутися до класики й почитати.

Олесь: Я їм пораджу зробити дослідження: поговорити українською мовою з ким-небудь: на вулиці, не на вулиці, вдома… От живою українською мовою: як вона є, як нею користуються люди.

Галя: Я розумію, що це різні погляди на мову, але все-таки ні мені, ні Олесеві не близьке це уявлення про українську як про соловейків, калину і цноту, в якій слова «хуй» немає, а сам хуй є.

Інші зауважать, що замість якихось «блядь» в українській мові є «дідько» і «трясця».

Олесь: Там, де це виправдано, де персонаж може сказати слово «трясця», він скаже слово «трясця». Але там, де персонаж може сказати слово «жопа» і не скаже слово «срака» — ну от ніяк.

Галя: Є, наприклад, Чорнобог, емігрант з Росії. Ну який нормальний емігрант з Росії скаже слово «трясця»? Чому б не використати слово, яке для нього органічніше? Для нього природніше назвати якихось мудаків «еті бляді», а не сказати «ой лишенько, які лобуряки». От Середа може сказати «лобуряки», бо він такий.

Примарний запас

Словниковий запас людини поділяють на активний та пасивний. До першого належать слова, що вживаються регулярно, до другого — решта слів, які є зрозумілими, але якими сама людина зазвичай не послуговується.
Я тут виявив у себе дуже кумедну річ… Ось візьмімо слово «мілкий» (про глибину в прямому й переносному значенні). Начебто, звичайне слово побутового рівня, але… я ним майже не користуюся. «Глибокий» — оце часто, а «мілкий» ні, немає чомусь у ньому потреби. А й навіть коли треба, його переважно заступає «неглибокий». У чому фокус, не знаю сам.
Та далі більше, бо англійського слова shallow я не знав взагалі. Ну як не знав… якби мене спитали, я би не зміг сказати, що воно означає. За тридцять років, що я маю справу з англійською, воно мені не знадобилося жодного разу! Я в шоці.