Моцарт 2.0

У «попаданському» жанрі є таке відгалуження, де відома історична особа потрапляє до сучасного світу. Я ще досі не роздобув книжку «Er ist wieder da», у якій нас радує своїм другим пришестям Гітлер, аж ось наш коханий Дорж Бату повертає до життя австрійського композитора під не надто вигадливою, як на наш час, назвою «Моцарт 2.0». Ну подивимось, що там за «роздуми про сенс життя», та ще й з малюнками…

Я позбудусь тут

Повна версія звучить так:
«Він рухався швидше, ніж я очікував. Немає в цьому допомоги. Я позбудусь тут.»
Звісно, виробник — компанія «Ґуґлотранс». Російською ще смішніше виходить (можете самі подивитися). Лише проміжна англійська, через яку ґуґлівський поїзд досі ходить попри розповіді про нові алгоритми, виглядає більш-менш притомно.

Насправді ж це означало щось ніби: «Поточилося раніше (швидше), ніж гадалося. Нічого не вдієш, забираймося звідси!»
А в оригіналі було таке:
思った以上に動きが早かったな /омотта іджьоо ні ӱґокі ґа хаякатта на/
仕方ない /шіката наі/
ここを引き払うぞ /коко о хікі-хараӱ дзо/

Найпростіше з 仕方(が)ない, бо цей сталий вислів означає «нічого не вдієш, вибору немає».
Складене дієслово 引き払う в останньому реченні означає щось на зразок «[остаточно] виїжджати/з'їжджати (про приміщення, місто тощо)», а додатком до нього йде ここ (тут), отже йдеться про звільнення «цього місця» (номер в готелі) від свого перебування. Підсилювальна частка ぞ в кінці, характерна для чоловічої мови, означає чи то заклик-наказ, чи то дуже переконливе зауваження.

А серцем першого речення є 以上に, про яке я з подивом дізнався, що це граматика рівня N2, хоча мені воно зустрічалося так часто, що я оце не втримався. Конструкція вислів-1 + 以上に + вислів-2 означає порівняння, в якому ефект вислову-2 є більшим, порівняно з тим, про що йдеться у вислові-1. І якщо вислів-2 у правій частині означає в нас приблизно «рух (動き) був раннім/швидким* (早かった)», то відповідь на запитання «наскільки раннім?» буде «більш, ніж (以上に) те-що-я-думав (思った)». Кінцева частка な підсилює емоційність.

* Важко без додаткових підказок визначитися, який тут варіант. З контексту то не ясно, а обидва поняття передаються прикметником はやい /хаяі/. Хоча зараз, здається, для запису поняття «швидко» частіше використовують канджі 速, а для «рано» — 早. Утім це лише натяк, а не правило, і такого виду непевностей у японській чимало.