Ліниверландське

Складається враження, наче язик у нідерландській вимові перебуває приблизно в тому стані, як потрібно для «х», і дуже неохоче зрушує з цього місця. Інакше я не можу пояснити собі, чому виникають саме ті всі звуки, які я чую: «s/z» напівшиплячі, «v» схоже на «f», «g» фрикативний, вимова голосних «лінива»…

Ще цікаво, що германське «sch» нідерландці вимовляють саме як «с + х» з шиплячою «с». Це ще не англійське «ск», проте вже не німецьке «ш».