Семеро козлят, сакура цветёт

Причому «козлят», про що багато хто з вас чув, це таке дієслово… Не розумію, чому російці так полюбляють з усього робити балаган. Я так часто зустрічав це в перекладах книжок, що вже навіть набридло копирсатися. Не рубить російського перекладача від авторського гумору, він прагне зробити ще смішніше, до абсурдності смішніше, щоби кожний бовдур точно знав, де треба зареготати. Навіть там, де це взагалі не передбачалося. Чи варто казати, що з боку це виглядає як «позбавлене художнього смаку»…
А ось і приклад зі світу кіно. На Толоці, на жаль, немає досі перекладу третього фільму про легендарного рубайла Кеншіна, тому довелося брати з російськими субтитрами, щоби хоч якось. Уявіть запеклу битву в Японії періоду Мейджі. Перед нами колишній вправний самурай, що тепер працює детективом у поліції. Дуже харизматичний дядько. Аж ось, роздратований перевагою ворогів на полі бою він замахується катаною і кидається на них із криком… «Баста, карапузики!» Точнісінько Ґоблін-стайл…

Авжеж, це аматорський переклад. Він у багатьох місцях дивує недоречністю чи штучністю використаних слів та зворотів. Але оцей момент просто вбивчий. Ви ж розумієте, що драматизм усієї тієї батальної сцени було зруйновано в одну мить?!
Хто? Фансаб-група «Альянс», на рахунку якої сотні перекладів фільмів та аніме… Саму назву «The Legend Ends» перекладено як «Последняя легенда» — геть однаково, еге ж? Щоправда, вони там стверджують, що перекладали з японської, але я не знаю, чи вірити, позаяк оригінальна назва 伝説の最期編 означає «частина про кінець (життя) легенди» — і мали вони в носі навіть те, що «живу легенду» в кінці фільму цілком буквально проголошують неживою. А хоч би й формально перекладали з японської — ґуґлом абощо, — оцінити культурний рівень перекладача можна й без цього. Я навіть не певен, чи перекладач знає, звідки походить той вислів про «карапузиків», що його він тулить задля мальовничості. Цур мене ще колись у таке вшелепатися!