Вечірнього суржику

Побачив у Діани Макарової вислів «однокорінні слова». Це суржик.
На жаль, я не знаюся так добре на морфології, щоби накатати велику статтю, утім тема цікава.

Правильно цей мовознавчий термін звучить: «однокореневі» або краще «спільнокореневі» (щоби не плутати з тим, коли слово має лише один корінь на відміну від багатокореневого, як от «багатокореневе»). І утворюється він від іменника «корінь (корені)» з допомогою суфікса «-ев».
Суфікс «-ев(-єв)» утворює відносні прикметники зокрема на позначення того, з чого щось зроблене (найчастіше йдеться про матеріал), або до чого воно належне, як от «кореневий». Натомість «корінний» позначає щось, що має властивості кореня або коріння (ґрунтовність, центральність тощо).
З огляду на це, український термін є логічнішим за способом його творення, ніж російське «однокоренной».