Перша частина «Portal» (2007) була невеличкою експериментальною грою-головоломкою і йшла лише як додаток до набору з «Half-Life 2». Використовуючи той самий рушій, вона мала свою власну ключову родзинку — портальну гармату (portal gun), пристрій, що міг створювати пару з'єднаних між собою через бозна-яке викривлення фізичного простору отворів на поверхні певного типу. Навколо цієї властивості і будувалася вся ігрова механіка. Сюжет досить короткий і простий: першу половину біжиш як лабораторний щур, виконуючи випробувальні завдання, а другу половину, коли пощастило врятуватися від отримання нагороди за успішне виконання, намагаєшся дістатися до того, хто керує цими дослідженнями. Попри перемогу, втеча з дослідного комплексу виявилася невдалою, і за чотири роки вийшло повноцінне продовження «Portal 2», де кількість дійових осіб збільшилася з двох до трьох із половиною, а у сюжеті з'явилася справжня театральна драма, наскільки це можливо зі штучним інтелектом у головній ролі. З «Порталу» походить поширений мем «The cake is a lie» — за проходження всіх випробувань гравцеві обіцяли тортик…
Специфічний гумор і атмосферність обох «Порталів» поширювалися і на пісні з фінальних титрів. Приємна музика, навіть якщо не проходив гру і не розумієш, до чого ці чудернацькі слова. Пропоную послухати і подивитися обидві композиції з найцікавішою, на мою думку, фанатською анімацією.
Специфічний гумор і атмосферність обох «Порталів» поширювалися і на пісні з фінальних титрів. Приємна музика, навіть якщо не проходив гру і не розумієш, до чого ці чудернацькі слова. Пропоную послухати і подивитися обидві композиції з найцікавішою, на мою думку, фанатською анімацією.