Веселий seq-off. «Скайлайн 2»

Веселий seq-off. «Скайлайн 2»

Подивилися у кіно «Скайлайн 2 (Beyond Skyline)». Потім я почав копатися в інтернеті, щоби дізнатися, чим то була перша частина 2010 року, про яку я чомусь не маю жодної гадки.

Виявляється, що це не продовження, а так би мовити паралельна історія в іншому місці з іншими героями, яка згодом перетинається із подіями попередньої частини. Якщо я правильно зрозумів, цей малобюджетний (удвічі дешевший за «Населений острів») сиквел дає прикурити своєму малобюджетному (вчетверо дешевший за …) попередникові в плані картинки, логічності та всього іншого. При цьому він залишається прямолінійним безперервним екшеном. Весь сенс у акторах, рухах, словах, ситуаціях, у тому, як це виглядає і як звучить. Вельми нагадує комп'ютерну гру. Спочатку, судячи з трейлеру, я вважав, що буде щось подібне до Crysis чи Mass Effect, але ні, тут своя атмосфера. Попри деякі натуралістичні анатомічні моменти (вагітним дітям не варто) і планомірні втрати серед акторського складу, все це сприймається як азартний і соковитий біг на відстань.

Якщо вам набридли кінокомікси, а хочеться чогось легкого та водночас якісного, то оце саме воно. Раціональна частина мозку майже не страждатиме, на відміну від ушестеро дорожчого чупа-чупсового «Геошторму» — її просто дуже ввічливо попросять не заважати до закінчення. Прибульці атакують і поїдають нас. Ми контратакуємо і… я вже сподівався на щось таке, фільм не гребує старанно прихованим за серйозністю глузуванням, але ні — просто використовуємо їхню зброю проти них самих. Зазіхань на щось більше тут нема.