![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukurainajinЦікава стаття на «Радіо Свобода». Розмова з працівником посольства Японії про те, як він вивчив українську. Там ще й відео можна переглянути.
Усе ж таки мені інколи здається, що іноземцям у нас простіше, ніж нашим зросійщеним, бути україномовними в неформальному спілкуванні, адже їм не треба переступати психологічно через несприйняття «своїми»…
Українську мову почав вивчати близько 20 років тому – під час навчання на аспірантурі.
«В університеті мій фах був «російська мова». Знання російської мови як правило допомагає мені навчатися українській мові, але водночас треба сказати, що це заважає», – зазначає він.
Після розпаду СРСР Дайсуке Мінаміно почав цікавитися зовнішньою політикою та дипломатією країн колишнього Радянського Союзу. Під час навчання на аспірантурі науковий керівник порадив йому обрати для дослідження Україну і наголосив, що для цього йому доведеться вивчити українську мову.
«Відверто кажучи, в той час я не повірив, тому що я вже знав російську мову. Вивчати ще одну слов’янську мову було трошечки важко для мене. Тим не менше, мій науковий керівник навіть вимагав: «Так треба, обов’язково». Аналізувати Україну треба не через Росію, бо це не має сенсу», – продовжує свою розповідь дипломат.
Згодом Дайсуке Мінаміно в цьому переконався, але навчатися довелося в складних умовах. В Японії на той час мало хто навчався українською і писав про Україну. Підручників так само не було…
Усе ж таки мені інколи здається, що іноземцям у нас простіше, ніж нашим зросійщеним, бути україномовними в неформальному спілкуванні, адже їм не треба переступати психологічно через несприйняття «своїми»…
Українську мову почав вивчати близько 20 років тому – під час навчання на аспірантурі.
«В університеті мій фах був «російська мова». Знання російської мови як правило допомагає мені навчатися українській мові, але водночас треба сказати, що це заважає», – зазначає він.
Після розпаду СРСР Дайсуке Мінаміно почав цікавитися зовнішньою політикою та дипломатією країн колишнього Радянського Союзу. Під час навчання на аспірантурі науковий керівник порадив йому обрати для дослідження Україну і наголосив, що для цього йому доведеться вивчити українську мову.
«Відверто кажучи, в той час я не повірив, тому що я вже знав російську мову. Вивчати ще одну слов’янську мову було трошечки важко для мене. Тим не менше, мій науковий керівник навіть вимагав: «Так треба, обов’язково». Аналізувати Україну треба не через Росію, бо це не має сенсу», – продовжує свою розповідь дипломат.
Згодом Дайсуке Мінаміно в цьому переконався, але навчатися довелося в складних умовах. В Японії на той час мало хто навчався українською і писав про Україну. Підручників так само не було…
без теми
Дата: 2019-05-10 09:44 (UTC)без теми
Дата: 2019-05-11 01:23 (UTC)Хірано Такаші.
Вільно володіє українською. Вивчав українську в університеті в Токіо. Каже, що вчить її вже 17 років, але буде вчити все життя, бо так йому радив учитель. Закінчив магістратуру факультету міжнародних відносин ЛНУ імені Івана Франка, працював на посаді прес-аташе політичного відділу Посольства Японії в Україні, зараз - редактор японської версії "Укрінформу".
Захоплюється фотографією:
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2641660-oblicca-ukrinformu-redaktor-aponskoi-versii-i-majster-fotografii.html
Активно веде свій мікроблог у Твіттері: https://twitter.com/tkhir_pivnyk
Продовжує вивчати тонкощі української. Зокрема як правильно використовувати слово "блядь" ) https://twitter.com/tkhir_pivnyk/status/1122906613680148487