![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukurainajin«… і я перекладачка заклять.»
<…>
«Вигадані складнезні мови із двадцятьма відмінками зі значенням напрямку руху (серед яких — „спіраллю і в небуття‟), з п'ятьма родами для позначення різних частин кори верби, з іменниками в минулій формі (чайні листочки, які ще не заварили, мають так званий префікс молодості) не раз заплутували до сказу юних і амбітних помічників відьом.»
<…>
«Так, ви здогадалися, найбільше нам дошкуляє банальне закляття-переклад, яке, однак, мало б називатися закляття-буквальний-переклад, якщо бути геть точними.»
<…>
«Дуже часто до мене приходять із зіпсованими закляттями, які піддали дії дешевого буквального перекладу. Такі ляпи важко забути. Закляття-буквальний-переклад може набувати різних форм — як власне заклять, так і дешевих амулетів із функцією синхронного перекладу гугнявими голосами, ба навіть бальзаму для особливо тендітних місць (виробник мав на увазі горлові зв'язки. Навряд чи він виграв би в конкурсі мовної влучності).»
<…>
«— А скажи щось русалковою?
Це прохання завжди виникає, коли хтось дізнається, що ви знаєте екзотичну мову. Я вже чула його безліч разів, тому завчила маленький віршик, який би вичерпував цікавість співрозмовника.»
Це гумористичне оповіданнячко в жанрі лінгвістичного фентезі зробило мій учорашній вечір. :)
«Перекладачка заклять» Марини Пономарьової входить до збірки обраних конкурсних історій з фестивалю «Брама-2017». Збірку видало Vivat під назвою «Брама: Багряні ночі» в рамках своєї «Першої антології українського фентезі».
У конкурсі беруть участь фантастичні оповідання будь-яких авторів, написані українською. Усе різне за стилем, напрямком і якістю. Інтегральні враження та окремі про кожного я опишу, коли подолаю повністю. Проте вже зараз вважаю цю книжку щонайменше цікавою і пропопоную вам зацінити її також.
<…>
«Вигадані складнезні мови із двадцятьма відмінками зі значенням напрямку руху (серед яких — „спіраллю і в небуття‟), з п'ятьма родами для позначення різних частин кори верби, з іменниками в минулій формі (чайні листочки, які ще не заварили, мають так званий префікс молодості) не раз заплутували до сказу юних і амбітних помічників відьом.»
<…>
«Так, ви здогадалися, найбільше нам дошкуляє банальне закляття-переклад, яке, однак, мало б називатися закляття-буквальний-переклад, якщо бути геть точними.»
<…>
«Дуже часто до мене приходять із зіпсованими закляттями, які піддали дії дешевого буквального перекладу. Такі ляпи важко забути. Закляття-буквальний-переклад може набувати різних форм — як власне заклять, так і дешевих амулетів із функцією синхронного перекладу гугнявими голосами, ба навіть бальзаму для особливо тендітних місць (виробник мав на увазі горлові зв'язки. Навряд чи він виграв би в конкурсі мовної влучності).»
<…>
«— А скажи щось русалковою?
Це прохання завжди виникає, коли хтось дізнається, що ви знаєте екзотичну мову. Я вже чула його безліч разів, тому завчила маленький віршик, який би вичерпував цікавість співрозмовника.»
Це гумористичне оповіданнячко в жанрі лінгвістичного фентезі зробило мій учорашній вечір. :)
«Перекладачка заклять» Марини Пономарьової входить до збірки обраних конкурсних історій з фестивалю «Брама-2017». Збірку видало Vivat під назвою «Брама: Багряні ночі» в рамках своєї «Першої антології українського фентезі».
У конкурсі беруть участь фантастичні оповідання будь-яких авторів, написані українською. Усе різне за стилем, напрямком і якістю. Інтегральні враження та окремі про кожного я опишу, коли подолаю повністю. Проте вже зараз вважаю цю книжку щонайменше цікавою і пропопоную вам зацінити її також.