З приводу «гуманітаріїв»
2018-10-14 16:57![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ukurainajinДовелося трохи порозмірковувати про такі речі. Чим вони є, і чим ми їх називаємо. Не розмазуватиму кашу, чому усе змішалося — кожен вільний мати власну теорію. Лише кілька стверджень:
«Людина, яка вважає, що лампочка загоряється через натискання на перемикач, і яка не бачить нічого поза цим — невіглас»
«Людина, яка стверджує, що натискання перемикача є першопричиною загоряння лампочки — філософ… або шарлатан, якщо наполягає на винятковості такого погляду»
«Людина, яка усвідомлює, що загоряння лампочки сталося через збіг кількох обставин, але для зручності їх можна розглядати нарізно — людина з абстрактним мисленням»
Найвидатніші мислителі, як ми знаємо, не дуже й цуралися емоційного, творчого. Біда ж нашого побутового розподілу на «технарів/гуманітарієв» у тому, що невігластво і нерозвиненість абстрактного мислення чомусь видають за зворотній бік «творчої натури».
Бачите, я легко можу пояснити на пальцях своєму приятелю-юристу чи дружині-педагогу технічні заморочки, так само, як обговорити з ними художній твір. Але я не в змозі зробити те саме з деякими родичами, що вони інколи по справжньому «зависають» від складного розмовного речення. Водночас у мистецьких колах про них чомусь анічого не чули, та й навіть співати вони вміють — добре, коли один через п'ятого… Тож не треба про гуманітаріїв, кажіть за невігласів!
«Людина, яка вважає, що лампочка загоряється через натискання на перемикач, і яка не бачить нічого поза цим — невіглас»
«Людина, яка стверджує, що натискання перемикача є першопричиною загоряння лампочки — філософ… або шарлатан, якщо наполягає на винятковості такого погляду»
«Людина, яка усвідомлює, що загоряння лампочки сталося через збіг кількох обставин, але для зручності їх можна розглядати нарізно — людина з абстрактним мисленням»
Найвидатніші мислителі, як ми знаємо, не дуже й цуралися емоційного, творчого. Біда ж нашого побутового розподілу на «технарів/гуманітарієв» у тому, що невігластво і нерозвиненість абстрактного мислення чомусь видають за зворотній бік «творчої натури».
Бачите, я легко можу пояснити на пальцях своєму приятелю-юристу чи дружині-педагогу технічні заморочки, так само, як обговорити з ними художній твір. Але я не в змозі зробити те саме з деякими родичами, що вони інколи по справжньому «зависають» від складного розмовного речення. Водночас у мистецьких колах про них чомусь анічого не чули, та й навіть співати вони вміють — добре, коли один через п'ятого… Тож не треба про гуманітаріїв, кажіть за невігласів!