Війна Грабель і Лопати

[ukurainajin]

Andrij Bondar
January 16, 2017
(запозичено звідси)

Словосполучення "непозбувна бентега" – предмет сперечання двох партій любителів української мови: ретроградів і архаїзаторів. Парадокс у тому, що обидві ці партії, по суті, вважають себе модернізаторами сучасної мови. І не без підстав.

Умовні "ретрогради" закликають очиститися від скверни незрозумілого і рідко вживаного заради розширення впливу мови. Умовно кажучи, це люди офіційного словника радянської української мови, які дуже часто оперують фразою "такого немає у словнику". Їхня ретроградність у тому, що вони ладні блокувати певні тенденції заради збереження вже наявних здобутків і утримання у сфері впливу української мови певної частини носіїв, для яких українська досі залишається предметом вибору, а не, приміром, чимось таким, що вже давно дане ще твоїм предкам, а тому давно твоє. Зайвий "Гемінґвей" і "Ґалапаґос" для них немов ніж у серце, а модернізаторський пафос у тому, що, на їхню думку, будь-які зміни, врешті-решт, призведуть до зменшення числа мовців.

Умовні "архаїзатори" вбачають сенс у розхитуванні "українського радянського словника". Це лицарі мови, для яких священним писанням є недонищений "Словник Кримського-Єфремова" і мовний досвід так званої "школи українського перекладу". Вони теж у свій спосіб модернізатори, а до мовної архаїки звертаються заради збагачення словника, посилення гнучкості і збільшення засобів мови. Ці люди знають десятки синонімів до дієслова "думати", "пити" і "ходити". Вони теж часто-густо оперують фразою "такого немає у словнику", але додають: "Але не біда. Немає сьогодні – буде завтра". І по-своєму вони мають свою модернізаторську рацію. Мало хто знає, що слова "мрія" в українській мові ХІХ століття не було.

А отже, все це війна умовних розширювачів із умовними поглиблювачами. Війна Грабель (граблів) і Лопати (рискаля, заступа, грабарки, копача, штика) – Священна Війна, в якій не буде ні переможених, ні переможців. Бо це війна інь і ян, діалектики та метафізики, трансґресії та меліорації, абсурду та рації, коливання та хилитання, раціональності та гіперчутливості, чоловічого і жіночого, ґендеру та статі, генетики та кібернетики, фармакокінетики та валеології...

Головне, аби і перших, і других знову не розстріляли.

Comments

[jonathan_simba]

Чудово написано, дякую! Особливо кінцівка.

[ukurainajin]

Власне, не розумію, чим ота «бентега» викликала таке вирування. Я третину того перекладу прочитав, і він мені дуже сподобався тим, що він наче живий. Не знаю, як це пояснити… це не тому, що він наближений до чогось звичного для мене, навпаки, там багато слів, які зазвичай не почуєш. Але враження і вплив на уяву був такий, наче книга читає мене.

[jonathan_simba]

+148800

[ukurainajin]

Ну от я того «Мага» і відклав поки що. Не готовий психологічно його подолати, хоча читається із захопленням.
«Оце» було «сто зигульок»?

[jonathan_simba]

Ага. :)

[neznaiko]

Бондар гарно пише...
Відчуваю, що пропустила якусь важливу тему, до чого це він?

[ukurainajin]

Стосовно суперечок про якість перекладу «Мага» видавництва КСД. Перекладач Олег Король. Баталії там були хоч ховайся, як я розумію. Проте звідти походить вислів «непозбувна бентега», який розкрутили в інтернеті на хвилі цих суперечок.

[neznaiko]

Ось воно що! Ну дякую!Ота бентега вже звідки тільки не лізе))

[toplinden]

А шчо тут не так? Звичајеве чергуванньа, јак і в увага — уважити, јак і тут: бентега — бентежити. Так і з не-по-з-бу-в-на.

Ну і словотворенньа украјиньськојі мови не мусить базувати на словники, а на закони словотворенньа.

[ukurainajin]

Гм, та з морфологією все так. Там люди сперечалися про прекрасне :)
Тут початок, і далі дивіться матеріали на тему перекладу книги «Маг» видавництва КСД (Клуб Сімейного Дозвілля), ну й про саму «непозбувну бентегу».